ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року місто Чернівці справа №727/9462/22
провадження №22-ц/822/836/23
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Височанської Н.К.,
Суддів: Кулянди М.І., Литвинюк І.М.
секретар Петранюк Ю.Т.
учасники справи:
позивач - Акціонерного товариства «Універсал Банк»,
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25 січня 2023 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, головуючий в суді першої інстанції суддя Бойко М.Є.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2022 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Посилалося на те, що 17 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, в зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, якою визначено, що ця Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву, відповідач засвідчив, що він ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку зазначених документів, які є складовими договору, та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору позичальник отримав 2500 грн кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, отримав платіжну картку.
Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконував умови договору, станом на 01 лютого 2022 року утворилась заборгованість, яку банк просив стягнути на свою користь.
У письмовій заяві від 03 січня 2023 року представник Банку Мєшнік К.І. вказав, що заборгованість ОСОБА_1 в сумі 10536,49 грн складається з повністю використаного Боржником кредитного ліміту у сумі 2500 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить 8036,49 грн.
Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 17 жовтня 2018 року станом на 01 лютого 2022 року в сумі 10536,49 грн., що складається із: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 3303,43 грн., заборгованості за пенею 6009,67, заборгованості за порушення грошового зобов'язання - 1223,39 грн., а також просило стягнути судовий збір в сумі 2481 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25 січня 2023 року позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 17 жовтня 2018 року у розмірі 2500 грн. та судовий збір в сумі 590,48 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Короткий зміст та узагальнені доводи вимог апеляційної скарги
АТ «Універсал Банк» в апеляційній скарзі просило рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги повністю.
Посилалося на те, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В апеляційній скарзі наводить обставини й підстави для задоволення вимог, які викладені в позовній заяві та свої доводи мотивує тим, що судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських прослуг проєкту «Монобанку», а також процедуру ознайомлення Споживача з Умовами, Таблицею розрахунку вартості кредиту.
Договір укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача. Відповідач був ознайомлений та погодився з умовами кредитування та, міг передбачити всі наслідки та відповідальність за порушення кредитних зобов'язань, що свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб Договору, в тому числі погодження сторонами Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння ними електронного цифрового підпису.
Сторони домовилися, що Банк має право на власний розсуд переглядати ліміт до використання в межах суми Ліміту кредитування, що зазначена в Договорі. Банк надає інформацію про кредитний ліміт Платіжної картки до її активізації за допомогою мобільного додатку або контактного центру Банку, на суму наданого Кредиту Банк нараховує відсотки.
Згідно умов договору, у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за Кредитом вважається простроченою. На залишок простроченої заборгованості Банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50% від суми, одержаного Клієнтом Кредиту, при цьому діє відсоткова ставка за користування Кредитом у розмірі 0,00001% річних.
З моменту направлення Вимоги і до повного погашення на залишок суми заборгованості нараховується штраф у розмірі 100 грн. та пеня у розмірі 6,4 % на місяць за кожен день прострочення виконання.
У разі якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для внесення щомісячного мінімального платежу, банк має право самостійно збільшити кредитний ліміт на суму заборгованості клієнта за Договором та направити відповідні грошові кошти на здійснення щомісячного мінімального платежу, погашення відсотків за користування кредитним лімітом та неустойки за прострочені платежі згідно Тарифів.
Отже, сума коштів яка досі не була повернута Банку складається із використаного кредитного ліміту в сумі 2500 грн. та овердрафту 8036,49 грн.
Крім цього, боржником не надано доказів, які б спростували правильність наданого банком розрахунку заборгованості по кредитному договору, хоча тягар доказування лежить саме на боржнику.
Також, застосовані судом правові висновки не можуть бути застосовані в межах цієї справи, з огляду на відсутність подібності між ними.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Мотивувальна частина
Межі розгляду справи
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Позиція апеляційного суду
Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Крім цього, копія апеляційної скарги з додатками разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження відправлялась відповідачу ОСОБА_1 , однак відповідно до поштового ідентифікатора відправленого рекомендованого листа №0600048563950, вкладене в конверті не вручено адресату у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с.92).
Таким чином, апеляційний суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності відзиву на апеляційну скаргу.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Встановлено, що 17 жовтня 2018 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг відповідно до умов якого, позивач АТ «Універсал Банк» відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок НОМЕР_1 у гривні та надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на суму, вказану у додатку, на картковий рахунок (а.с.9).
В пунктах 2, 3 Анкети-заяви зазначено, що Анкета-заява підписана разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між позичальником і банком Договір про надання банківських послуг, а також те, що підписавши Анкету-заяву позичальник підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
У пункті 6 Анкети-заяви вказано, що позичальник просить вважати наведений у Анкеті-заяві зразок його власноручного підпису або його аналоги, а також електронний цифровий підпис, обов'язковими. Також позичальник засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем у вигляді послідовності ряду цифр, який буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно договору.
Відповідач отримав платіжну картку (тип рахунку чорна картка) з рахунком № НОМЕР_2 , валюта рахунку гривня, активна до липня 2024 року (а.с.61).
Згідно з Довідкою Універсал Банку про розмір встановленого кредитного ліміту 17 жовтня 2018 року відповідачу встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 2500 грн., який у подальшому не збільшувався (а.с.62).
З виписки про рух коштів по картці на ім'я ОСОБА_1 за період з 17 жовтня 2018 року по 01 лютого 2022 року вбачається рух кредитних коштів, періодичне повернення кредитних коштів шляхом поповнення карткового рахунку відсутнє. За вказаний період сума витрат по картці становить всього 10536,49 грн, сума зарахувань на картку 0,00 грн. (а.с.59).
Згідно з розрахунком заборгованість ОСОБА_1 станом на 01 лютого 2022 року становить 10536,49 грн. та складається з 3303,43 грн. боргу по тілу кредиту, 6009,67 грн боргу за пенею, а також з нарахованих відсотків за порушення грошового зобов'язання в сумі 1223,39 грн. (а.с.8).
Матеріали справи також містять копію Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів Монобанк/ Універсал Банк обслуговування рахунків фізичної особи (а.с.9).
Мотиви, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи оскаржуване у даній справі рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 коштів у сумі 2500 грн., а тому тільки тіло кредиту в даній сумі підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
За відсутності в укладеному 17 жовтня 2018 року кредитному договорі умов щодо обов'язку сплати і розміру процентів за використання кредитних коштів, відповідальності за прострочення повернення боргу, неустойки, розміру комісій банку, законних підстав для нарахування процентів за користування кредитом шляхом збільшення тіла кредиту (овердрафт) та пені позивач не мав.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 ст. 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Встановлено, що оспорюваний договір був укладений сторонами в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У справі, що переглядається, судом установлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті позивача подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого позивач надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору.
Встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав на картку кредит в розмірі 2500 грн.
Оскільки встановлено укладення між сторонами кредитного договору в електронному вигляді на суму 2500 грн. і відповідач його не погасив, то суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 2500 грн.
Що стосується стягнення інших сум (підвищення тіла кредиту, відсотків та пені), то колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
АТ «Універсал Банк» посилалося на те, що 17 жовтня 2018 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У вказаній анкеті-заяві зазначено, що відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що відповідач ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані йому для ознайомлення.
Проте наявні у матеріалах справи Умови і правила надання банківських послуг та Тарифи, Паспорт споживчого кредиту не містять підпису ОСОБА_1 .
Підписана ОСОБА_1 анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить лише його анкетні дані та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання певної банківської послуги.
В позовній заяві та в апеляційній скарзі позивач АТ «Універсал Банк» зазначав, що факт ознайомлення відповідача з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що на підставі анкети-заяви відповідач висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному додатку «monobank» шляхом введення ОТР-паролю.
Разом з тим, АТ «Універсал Банк» не довело належними та допустимими доказами підписання відповідачем Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису.
В матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту «картка Monobank», та Тарифів. Відтак, суд першої інстанції правомірно вважав, що відповідач не був ознайомлений саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту.
Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Такі висновки викладені у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладених в постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20.
Списання АТ «Універсал Банк» коштів в рахунок погашення заборгованості за процентами не свідчить про узгодження відповідачем умов про порядок сплати та розмір процентної ставки. А тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у стягненні з відповідача користь АТ «Універсал Банк» заборгованості у повному обсязі.
Крім того, представником Банку зазначено, що сума у розмірі 8036,49 грн. це овердрафт, який виник наступним чином: якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення по неустойці. При цьому Банк направляє кредитні кошти на погашення заборгованості, а саме відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі, згідно з тарифами.
Згідно даних виписки щодо руху коштів по картці ОСОБА_1 , Банком також здійснювалось автоматичне списання відсотків, щомісячних платежів, списання розстрочки та за прострочення за кредитом, що теж було враховано ним як заборгованість за тілом кредиту, проте фактично такою не є.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що з моменту укладення договору ОСОБА_1 витрачено, але не погашено кредитних коштів на загальну суму - 2500 грн. (тіло кредиту), що і підлягає стягненню з відповідача. Інші нарахування - це списання відсотків, щомісячних платежів, списання розстрочки та за прострочення за кредитом, не узгоджених умовами договору, які не є сумами грошових коштів, фактично використаних відповідачем.
Оскільки доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Щодо судового збору
Згідно із ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З урахуванням приписів цієї норми, підстав для розподілу судових витрат немає, а витрати позивача понесені ним у суді апеляційної інстанції, залишаються за ним та відшкодуванню не підлягають.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а заочне рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25 січня 2023 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - залишити без задоволення.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25 січня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий Н.К. Височанська
Судді: М.І. Кулянда
НІ.М. Литвинюк