Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/517/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2023 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому дистанційно в режимі відео конференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 вересня 2023, якою задоволено частково клопотання слідчого та стосовно,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Кіровограда, із повною загальною середньою освітою, неодруженого, немаючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255-2 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто з 15 год. 35 хв. 22.09.2023 до 15 год. 35 хв. 21.10.2023,
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 , за погодженням з начальником відділу Кіровоградської області ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком на 60 діб, у межах строку досудового розслідування.
За наслідками розгляду вказаного клопотання, ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 вересня 2023, вказане клопотання слідчого задоволено частково та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме: з 15 год. 35 хв. 22.09.2023 до 15 год. 35 хв. 21.10.2023
Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя виходив з того, що під час розгляду клопотання було встановлено наявність обґрунтованої підозри пред'явленої ОСОБА_8 та ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КК України, а також те, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 в апеляційній скарзі, просить вищевказану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що слідчим суддею повинно було бути проведено аналіз всіх ризиків, визначених частиною 1 статті 177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного законодавства.
Водночас, на переконання захисника, жодний ризик, передбачений статтею 177 КПК України, прокурором не доведений, не надано будь-яких доказів, щодо наявних ризиків у діях ОСОБА_8 .
Також захисник зазначає, що підозрюваному ОСОБА_8 не має сенсу переховуватись від суду, так як він відбуває покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 16.03.2020 року у виді 4 років позбавлення волі та 22.09.2023 року в рамках кримінального провадження № 12022243460000252 відносно ОСОБА_8 суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда по справі №405/1961/23 продовжено строк тримання під вартою з 22 вересня 2023 року по 20 листопада 2023 року, що таким чином позбавляє підозрюваного ОСОБА_8 можливості вчинити будь яку з дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
З наведених підстав захисник вважає, що ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є такою, що не відповідає повноті судового розгляду, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, захисника та підозрюваного, які висловилися у підтримку апеляційних вимог, думку прокурора, який заперечив задоволення апеляційної скарги захисника, просив залишити оскаржувану ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали клопотання та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку.
Як убачається з матеріалів клопотання, слідчим відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження № 12023120000000535 від 09.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 2552, ч. 4 ст. 189 КК України.
В межах даного кримінального провадження ОСОБА_8 15.09.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.255-2 КК України.
Обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_8 підтверджується доказами доданими до клопотання, а саме: повідомленням про підозру, протоколом допиту свідка, висновком експерта та іншими матеріалами.
Колегія суддів ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Зазначаючи про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовано послався на ризики, які передбачені ст.177 КПК України, які слідчим суддею під час судового розгляду були встановлені.
На переконання колегії суддів, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду , незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні , перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. Оскільки в клопотанні зазначена інформація про те, що підозрюваний ОСОБА_8 раніше був неодноразово засуджений, на даний час до суду направлено два обвинувальних акта щодо нього по обвинуваченню у скоєнні особливо тяжких злочинів, вказана обставина дає обґрунтовані підстави вважати, що у разі незастосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній матиме змогу впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, та вчинити інші злочини.
Стороною захисту під час розгляду в суді першої інстанції не спростовані доводи клопотання слідчого. Не надані докази в обґрунтування апеляційної скарги стороною захисту і до суду апеляційної інстанції.
Крім того, колегія суддів враховує, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому, про що слідчим суддею наведено відповідні мотиви в оскаржуваному рішенні.
Апеляційні доводи захисника про те, що ОСОБА_8 наразі відбуває покарання за попереднім вироком, не спростовує висновки слідчого судді, не є безумовною підставою для скасування прийнятого судового рішення та не є підставою для відмови застосування до особи запобіжного заходу в тому числі і тримання під вартою.
Колегія суддів також враховує практику ЄСПЛ, так у справі «Воляник проти України» від 02.10.2014 року, вказано, що допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.
Так виходячи з встановлених обставин по справі та оцінюючи особу підозрюваного, обставин вчинення протиправних дій, існує достатньо підстав вважати, що у разі незастосування до ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній матиме змогу впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою зміни їхніх показань, що перешкодить повно, всебічно та неупереджено дослідити всі обставини у кримінальному провадженні та вчинити інші злочини, або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
З огляду на означене, колегія суддів прийшла до висновку, що слідчим суддею правильно оцінені наявні ризики та обґрунтовано задоволено клопотання органу досудового розслідування, обравши стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів враховуючи всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи запобіжного заходу, вважає, що у конкретному випадку, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою обумовлено процесуальною необхідністю та є доцільним у межах даного кримінального провадження. Застосований відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та безпідставність судового рішення про необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - спростовуються наведеним вище.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та обрання підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Керуючись ст. 376 ч.2, 177, 183, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_11 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 вересня 2023 року, якою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 15 год. 35 хв. 22.09.2023 до 15 год. 35 хв. 21.10.2023 - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4