Справа № 344/18807/23
Провадження № 11-сс/4808/322/23
Категорія ст. 183 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_3
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
захисника адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.10.2023 року щодо ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.10.2023 року клопотання слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_11 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 - задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів - до 03 грудня 2023 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Постановлено тримання під вартою ОСОБА_8 здійснювати в Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)".
Визначено розмір застави визначити в межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 268 400 (дві шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
Роз'яснено, що у разі внесення застави на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будуть накладені певні обов'язки та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій погоджується із застосуванням до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак, вважає, що ухвала слідчого судді щодо ОСОБА_8 підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції безпідставно застосував до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Зазначає, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, а саме у тому, що у період з 22.09.2023 року по 05.10.2023 року спільно з ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою групою осіб, умисно, в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, здійснили пред'явлення вимоги ОСОБА_13 щодо передачі грошових коштів в сумі 150 000 грн. погрожуючи насильством над потерпілим.
Наголошує, що приймаючи рішення про задоволення клопотання стосовно обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 , слідчий суддя фактично погодилась з обґрунтованістю його підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, доведеністю передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України ризиків, а також із неможливістю їм запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Однак, вважає, що при розгляді даного клопотання суддя, у порушення п.2 ч.1 ст.411 КПК України, не взяла до уваги докази, які могли істотно вплинути на її висновки.
Зазначає, що на даний час проведеним розслідуванням всіх фактичних обставин не встановлено та всіх причетних до вчинення злочинів осіб не викрито.
06.10.2023 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру лише за одним (останнім) епізодом його злочинної діяльності. При цьому, матеріалами кримінального провадження підтверджується можлива його причетність до вчинення ряду інших тяжких та особливо тяжких злочинів, по яких на підставі зібраних доказів буде підготовлено процесуальні документи і здійснено повідомлення про підозру.
Прокурор звертає увагу на те, що ОСОБА_8 підтримує тісні зв'язки з раніше судимими особами, які здобули авторитет у «кримінальному середовищі».
Вважає, що внесення за ОСОБА_8 застави та звільнення його з під варти може негативно позначитись на ході досудового розслідування та безпеці потерпілого та свідків. Обставини справи, тяжкість інкримінованого злочину, дані про особу ОСОБА_8 , його соціальні зв'язки, дають підстави вважати про те, що застава, як альтернативний запобіжний захід, не зможе запобігти заявленим ризикам та дієвості кримінального провадження.
Вважає, що при ухваленні рішення слідчим суддею не враховано майновий стан підозрюваного.
Також наголошує на тому, що в ухвалі від 06.10.2023 року при внесенні застави на ОСОБА_8 слідчим суддею не були покладені обов'язки, передбачені п.2 ч.5 ст. 194 КПК України, а саме не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суд, що в свою чергу унеможливить здійснення дієвого нагляду за поведінкою підозрюваного.
Враховуючи наведене, просить скасувати ухвалу слідчого судді щодо підозрюваного ОСОБА_8 та постановити нову ухвалу, якою застосувати до останнього запобіжний захід - тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу слідчого судді щодо підозрюваного ОСОБА_8 та постановити нову ухвалу, якою застосувати до останнього запобіжний захід тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, адвокат ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 та підозрюваний ОСОБА_8 просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора та ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. ч. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів провадження, старшим слідчим в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_11 проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022090000000400 від 17.11.2022 року за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189 КК України.
Судом зазначено, що за версією органу досудового розслідування ОСОБА_8 в період часу з 22.09.2023 по 05.10.2023 року ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою групою осіб, умисно, в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, здійснювали пред'явлення вимоги ОСОБА_13 , щодо передачі грошових коштів в сумі 150 000 гривень погрожуючи насильством над потерпілим.
Так, 22.09.2023 близько 16.30 год. ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи в м. Івано-Франківську по вул. Незалежності, 40, поряд з готелем «Надія» пред'явили вимогу ОСОБА_13 щодо передачі їм грошових коштів в сумі 150 000 грн. погрожуючи насильством над потерпілим.
30 вересня 2023 року потерпілий ОСОБА_13 сприймаючи зазначені погрози дійсними і реальними, усвідомлюючи, що у випадку ігнорування висунутих йому вимог щодо передачі грошових коштів, ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , застосують щодо нього фізичне насильство передав їм через особу, яку вони залучили, грошові кошти в сумі 50 000 гривень.
У подальшому 05.10.2023 року за вказівкою ОСОБА_14 потерпілий ОСОБА_13 зустрівся з особою, яку залучив останній спільно з ОСОБА_12 з метою передачі грошових коштів в сумі 100 000 гривень, які вимагали у нього погрожуючи застосуванням насильства над потерпілим в умовах воєнного стану, де були викриті працівниками поліції.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України 05.10.2023 о 20 год. 46 хв. затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим(вимагання), за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
06 жовтня 2023 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Під час розгляду клопотання слідчого, слідчим суддею з'ясовано, що підозра ОСОБА_8 на даний час підтверджується відомостями, які містяться у протоколах допитів потерпілих, протоколами впізнання, протоколами обшуків, протоколом огляду речей, протоколами за результатами проведення НСРД, протоколами допитів свідків, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 належить до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено максимальне покарання за його вчинення - дванадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Розглядаючи подане клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час існують.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував тяжкість інкримінованого злочину, міцність соціальних зв'язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і прийшов до переконання, що клопотання слід задовольнити.
Слідчий суддя вважав, що більш м'які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт, не зможуть в повній мірі запобігти наведеним ризикам, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
Слідчим суддею вказано, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом (ч.3 ст. 183 КПК України).
При цьому, слідчий суддя не в повній мірі погодився з доводами прокурора про неможливість визначення застави через п.1 ч.4 ст.183 КПК України оскільки, як вбачається з протоколу допиту потерпілого від 04.10.2023 року конфліктні відносини виникли у зв'язку з купівлею продажу автомобільних коліс через потерпілу особу, та у наявності у продавця боргу перед покупцем (один епізод).
Розмір застави, у відповідності до п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 189 КПК України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, розмір завданих злочином збитків, характеристику підозрюваного та його майновий стан, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нею обов'язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя, вважає за необхідне визначити розмір застави в межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 268 400 (дві шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень.
На переконання слідчого судді з отриманих пояснень та доказів, внесення застави саме в такому розмірі зможе в повній мірі гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків під час досудового розслідування.
Колегія суддів також вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку стосовно того, що слідчим і прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час існують.
При цьому, слідчий суддя не в повній мірі погодився з доводами прокурора про неможливість визначення застави через п.1 ч.4 ст.183 КПК України оскільки, як вбачається з протоколу допиту потерпілого від 04.10.2023 року конфліктні відносини виникли у зв'язку з купівлею продажу автомобільних коліс через потерпілу особу, та у наявності у продавця боргу перед покупцем (один епізод).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, про можливість застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, який визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд вважав за необхідне, що при визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, розмір завданих злочином збитків, характеристику підозрюваного та його майновий стан, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нею обов'язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя, вважав за необхідне визначити розмір застави в межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 268 400 (дві шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень.
На переконання слідчого судді з отриманих пояснень та доказів, внесення застави саме в такому розмірі зможе в повній мірі гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків під час досудового розслідування.
Колегія суддів звертає увагу на те, що на час розгляду апеляційної скарги стосовно підозрюваного ОСОБА_8 було обрано запобіжний захід у вигляді застави, оскільки застава в розмірі 268 400 гривень була внесена на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області на наступний день після ухвалення судового рішення судом першої інстанції.
Зі змісту доводів сторін вбачається, що на час розгляду провадження відсутні дані, що дозволяють встановити, що вищевказаний запобіжний захід виявився неефективним та не забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Колегія суддів вважає, що обставини, які вказані прокурором в апеляційних доводах, не можуть бути підставою для задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
При цьому, колегія суддів вважає безпідставним доводи прокурора про те, що ОСОБА_8 причетний до вчинення інших правопорушень, оскільки в матеріалах провадження відсутні належні та достатні дані, які підтверджують вищевказане.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню виникненню ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з врахуванням даних про його особу та тяжкість злочину, відповідно до вимог кримінального процесуального закону обґрунтовано прийняв рішення про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
Колегія суддів звертає увагу на те, що станом на 26.10.2023 року, днем розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.10.2023 року, ОСОБА_8 звільнений з ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань «12» у зв'язку із зміною запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.10.2023 року.
На підставі оскаржуваної ували слідчого судді, при внесенні застави на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покладено обов'язки:
1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
3) утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками, в даному кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_8 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Колегія суддів не вбачає обґрунтованими доводи прокурора про те, що при покладенні на ОСОБА_8 , у разі внесення застави, не були покладені обов'язки, передбачені п.2 ч.5 ст. 194 КПК України, а саме не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суд, що в свою чергу унеможливить здійснення дієвого нагляду за поведінкою підозрюваного, оскільки відсутні дані, які свідчать про те, що таке обмеження є необхідним з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Враховуючи сукупність досліджених судом обставин, переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не встановила істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, немає, а тому ухвалу слідчого судді належить залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_10 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 жовтня 2023 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із заставою, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_5