Справа №198/422/23
Провадження №2/0198/196/23
27.10.2023
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.10.2023 року року Юр"ївський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань Романчук А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
ВСТАНОВИВ:
02.10.2023 року до Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області надійшов вищевказаний позов з посиланням на те, що 17.06.2022 року, між позивачем та відповідачем, зареєстровано шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 видане Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис 554. Від даного шлюбу подружжя має малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як зазначає позивач в позовній заяві шлюбні відносини не склалися через постійні сварки, різні погляди на життя та взаємовідносини між ними, неможливість дійти згоди. Дані обставини призвели до фактичного припинення шлюбних відносин. Як зазначено в позовній заяві, що на момент подання позовної заяви, спір про поділ майна спільної сумісної власності подружжя та місце проживання дітей - відсутній.
Ухвалою судді Юр 'ївського районного суду Дніпропетровської області від 04.10.2023 року відкрито провадження по справі з призначенням до розгляду на 27.10.2023 року.
Позивач, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилася. Разом з позовною заявою про розірвання шлюбу направила на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач, будучи належним чином, повідомленим про день, час та місце слухання справи, надав до канцелярії суду заяву від 27.10.2023 року про розгляд справи за його відсутності і не заперечував проти розірвання шлюбу та прохав не надавати строк для примирення. З правами відповідача ознайомлений. Копію рішення просить направити за адресою реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши і проаналізувавши докази та законодавство, яке регулює дані правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом з'ясовано наступне.
Сторони зареєстрували шлюб 17.06.2022 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 видане Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис 554 (а.с.№7).
Від даного шлюбу сторони мають малолітню дитину - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить ксерокопія свідоцтва про народження дитини (а.с.№8).
Сумісне життя у сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя. На даний час, подружні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Як вбачається зі змісту ч. 3 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції "Про дискримінацію жінок" в ч. 1 підпункту "с", "однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання". Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
У відповідності до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи, що на даний час сторони спільне господарство не ведуть, шлюбні відносини не підтримують та відновлювати не збираються, а подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного із подружжя, суд вважає, що шлюб слід розірвати. В зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Статтею 113 Сімейного кодексу передбачено, що особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. В позовній заяві, заявлено, про те, що позивач не бажає змінювати шлюбне прізвище.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Тому залишає позивачу її шлюбне прізвище.
В позовній заяві заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача, понесених нею судові витрати.
Керуючись ст.ст. 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, зареєстрований 17.06.2022 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 17.06.2022 року Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №554.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 - прізвище " ОСОБА_5 ".
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення - для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Наталя ЖМУД