Справа № 191/3688/23
Провадження № 1-кп/191/282/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні без проведення судового розгляду в спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження та відповідно до ч.4 ст.107 КПК України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023046390000174 від 02.08.2023 року за обвинуваченням :
ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Синельникове Дніпропетровської області, не одруженої, не працюючої, маючої середньо - технічну освіту, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою : АДРЕСА_2 , на утриманні має неповнолітню дитину : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
26 липня 2023 року, приблизно о 20 годині 20 хвилин (досудовим розслідуванням більш точний час встановити не надалося можливим), ОСОБА_3 , знаходячись біля будинку 10, по вулиці Пролісковій у м. Синельникове Дніпропетровської області, зустріла свою знайому ОСОБА_5 .
В цей час, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , раптово, на ґрунті неприязних стосунків відбувся словесний конфлікт, в ході чого у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, направлений на спричинення ОСОБА_5 умисних легких тілесних ушкоджень.
26.07.2023 року приблизно о 20:20 год., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , реалізуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що шляхом завдання ударів по тілу людини будуть спричинені тілесні ушкодження, передбачаючи такі наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, підійшла до ОСОБА_5 на відстань витягнутої руки, зробила замах правою рукою над своєю головою та по умовній дузі зверху до низу, відкритою долонею, а саме нігтями, нанесла потерпілій удар по обличчі від лівого ока до підборіддя. Потім лівою рукою ОСОБА_3 зробила аналогічний замах і також, по умовній дузі зверху до низу нанесла потерпілій удар, відкритою долонею, в район правого вуха, потім знову правою рукою аналогічним способом нанесла відкритою рукою 4 удари в район шиї потерпілої, а саме лівий передній бік.
В цей час, ОСОБА_5 , для захисту, підняла свої руки, зігнуті у ліктях над головою, а ОСОБА_3 продовжувала наносити удари по умовній дузі зверху до низу відкритими долонями почергово, правою та лівою руками по піднятим рукам потерпілої. Так, ОСОБА_3 нанесла лівою рукою 6 ударів по верхній частині правого передпліччя і правою рукою 5 ударів по лівому плечі ОСОБА_5 .. Не зупиняючись на цьому, ОСОБА_3 схопила потерпілу правою рукою за волосся, а лівою за футболку і почала штовхати назад-вперед, не розтискаючи своїх рук та не відпускаючи при цьому ОСОБА_5 , та в результаті своїх дій порвала футболку потерпілої.
В результаті своїх умисних протиправних дій ОСОБА_3 спричинила потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді садна шкіри ділянки лівої половини обличчя; садна шкіри верхнього повіка лівого ока; садна шкіри вздовж переднього краю правої вушної стійки, два садна шкіри на передньо - боковій поверхні шиї зліва, синця на передній поверхні шиї посередині; 4 саден шкіри на передній поверхні правого передпліччя; одного садна шкіри по зовнішній поверхні лівого плеча, які за своїм характером та у своїй сукупності, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додана :
- письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності її захисника - ОСОБА_6 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без її участі;
- письмова заява потерпілої ОСОБА_5 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без її участі.
За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначені заяви як обвинуваченої, так і потерпілої, є усвідомленими, відповідають їх внутрішній волі, а їх процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на них.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Вищенаведені фактичні обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку в обсязі обвинувачення, яке було сформульоване прокурором, і суд кваліфікує умисні дії обвинуваченої ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України, як такі, що виразилися в спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого проступку, особу винну та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Разом з тим, суд бере до уваги пункт 1 Постанови Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», де зазначено те, що суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначені покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Пункт 2 вказаної Постанови наголошує на тому, що висновки з усіх питань, пов'язаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої, є щире каяття.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
Так, суд враховує обставини вчиненого обвинуваченою ОСОБА_3 умисного кримінального проступку, характер та ступінь тяжкості, відомості про особу обвинувачену, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, має малолітню дитину, вину визнала повністю та щиро розкаялася в скоєному, оскільки з матеріалів справи вбачається, що обвинувачена сприяла проведенню слідчих дій в ході досудового розслідування, потерпіла претензій до обвинуваченої не має.
У своїй Постанові від 15.11.2021 року у справі № 199/6365/19 (провадження №51-3198км21) Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду висловив свою правову позицію : «Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. У зв'язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди».
З урахуванням даних про особу обвинувачену та враховуючи щире каяття обвинуваченої, активне сприяння розкриттю кримінального проступку,обставин вчиненого кримінального проступку, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за доцільне призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., у зв'язку з чим саме таке покарання буде повністю відповідати конкретним обставинам проступку, обставинам, що пом'якшують та обтяжують покарання, даним про особу обвинуваченої.
Покарання у вигляді виправних робіт суд вважає недоцільним, оскільки судом встановлено, що обвинувачена офіційно не працює, у виді громадських робіт також є недоцільним, так як остання має на утриманні малолітню дитину, що свідчить про неможливість обвинуваченою виконати дані види покарань.
Цивільний позов потерпілою не заявлено.
Запобіжний захід не обирався.
Витрати на проведення судових експертиз відсутні.
Речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 376, 382 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу на користь держави : Отримувач : ГУК у Дн-кій обл./м.Син/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) : 37988155, Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA258999980313040106000004587, код класифікації доходів бюджету : 21081100, в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 ( вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягувач : Синельниківське районне управління поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області ( адреса : 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Виконкомівська,36 ).
Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 не обиралась.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
СуддяОСОБА_1