Справа № 191/3500/23
Провадження № 2/191/904/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Прижигалінської Т.В.
за участю секретаря Силкіної О.Г.
згідно вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про виділ в натурі із спільної часткової власності частини об'єкту нерухомого майна з відповідною частиною побудов та споруд, та зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 про виділ в натурі із спільної часткової власності частини об'єкту нерухомого майна з відповідною частиною побудов та споруд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулася до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3 про виділ в натурі із спільної часткової власності частини об'єкту нерухомого майна з відповідною частиною побудов та споруд, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що на підставі Договору Дарування частини жилого будинку ОСОБА_1 належить 1/2 частини жилого будинку, який розташований по АДРЕСА_1 на ділянці площею 1464 кв.м., що знаходиться у відданні Синельниківської міської Ради Дніпропетровської області, який складається з: 1/2 частки об'єкту нерухомого майна, а саме : житлового будинку А1, А2 загальною площею 56,0 м.кв. житловою площею 27,5 м.кв., Г1 гаражу, В1 вбиральні, №1 огорожі. За технічними показниками 1/2 частина об'єкта є відокремлена, має окремий вихід і може бути виділена в натурі. На теперішній час позивач має намір звернутися до землевпорядної організації для виготовлення технічної документації та присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру, але їй було роз'яснено, що можливість визначення в натурі земельної ділянки під частиною нежитлових будівель чинним законодавством не передбачена.
Враховуючи вищевикладені обставини, просить суд виділити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 1/2 частку житлового будинку, з відповідною часткою господарських будівель та споруд, а саме: житлового будинку А 1, А 2 загальною площею (56,0 м.кв), житловою площею (27,5 м.кв), Г 1 гараж, В 1 вбиральня, №1 огорожа, які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності нерухомого майна.
06.10.2023 року до суду з зустрічним позовом звернулася ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 про виділ в натурі із спільної часткової власності частини об'єкту нерухомого майна з відповідною частиною побудов та споруд, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що рішенням Синельниківеького міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 1994 року № 2-275 згідно схеми експертного висновку від 31 грудня 1993 року за ОСОБА_3 визнано право приватної власності на 1/2 частину домоволодіння з відповідною частиною надвірних побудов та споруд розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно витягу Державного реєстру речових прав №333827588 від 29.05.2023 року за ОСОБА_3 на підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.1.1994 року №2-275 року зареєстрована спільна часткова власність, розмір частки 1/2 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 128, житлова площа (кв.м): 52.9, Опис: А-1, А-2 - житловий будинок. Г-1 гараж, Б-1 сарай, П-1 погріб, Д-1 вбиральня, Л-1 літній душ, № 1,2,3 - огорожа. Відповідно до висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна склад новоутворених об'єктів нерухомого майна і їх адреси: АДРЕСА_2 , загальною площею 72,0 м. кв, житловою площею 25,4 м.кв з переліком приміщень: №1-1 коридор площею 6,1 м. кв, №1-2 кімната площею 9,7 м. кв, №1-5 санвузол площею 9,1 м. кв, №1-6 кухня площею 10,9 м. кв, №1 -9 лоджія площею 10,6 м. кв, №1- 10 кімната площею 15,7 м. кв, №1-11 сіни площею 5,5 м. кв, №1-12 сходинкова клітина площею 4,4 м. кв, Б сарай, П погріб, Д вбиральня, Л літній душ, №1-2 огорожа, розташовані: АДРЕСА_1 ( ОСОБА_3 ). Земельна ділянка знаходиться у відданні Синельниківської міської ради. За технічними показниками об'єкт може бути поділено.
Враховуючи вищевикладені обставини, просить суд виділити ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) 1/2 частку житлового будинку, з відповідною часткою господарських будівель та споруд, відповідно до висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна: Житловий будинок А1-1, житловий будинок А2-1, прибудова а2, загальною площею 72,0 м. кв, житловою площею 25,4 м.кв з переліком приміщень: №1- 1 коридор площею 6,1 м. кв, №1-2 кімната площею 9,7 м. кв, №1-5 санвузол площею 9,1 м. кв, №1-6 кухня площею 10,9 м. кв, №1-9 лоджія площею 10,6 м. кв, №1-10 кімната площею 15,7 м. кв, №1-11 сіни площею 5,5 м. кв, №1-12 сходинкова клітина площею 4,4 м. кв, Б сарай, П погріб, Д вбиральня, Л літній душ. №1 -2 огорожа, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності нерухомого майна.
Представник позивача за первісним позовом в судове засідання не з'явилася, до його початку надала заяву у якій просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, зустрічні позовні вимоги визнала.
Відповідач за первісним позовом в судове засідання не з'явилася, до його початку надала заяву про розгляд справи без її участі, заявлений зустрічний позов підтримала у повному обсязі, просить вимоги зустрічного позову задовольнити у повному обсязі, первісний позов визнала.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
За правилами статей 2,12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Водночас, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.
Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної часткової власності:
частка - ОСОБА_1 , на підставі договору дарування від 17.07.2003 року, засвідченого приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ситник О.В., зареєстровано в реєстрі за №1744 ;
частка - ОСОБА_3 , згідно витягу Державного реєстру речових прав №333827588 від 29.05.2023 року на підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.1.1994 року №2-275.
Спірний житловий будинок розташований на земельній ділянці, яка знаходитьсяу відданні Синельниківської міської ради.
Відповідно до висновку КП «Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» ДОР» від 30.06.2023 року №490 частка житлового будинку з відповідною частиною надвірних побудов та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , складається з житлового будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 56,0 м.кв. житловою площею 27, 5 м. кВ., Г1 гаражу, В1 вбиральні, №1 огорожі. Об'єкт нерухомого майна утворився шляхом виділу без проведення будівельних робіт, втручання в несучі конструкції, перепланування та переобладнання. За технічними показниками частина об'єкта є відокремлена, має окремий вихід і може бути виділена в натурі.
Відповідно до висновку КП «Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» ДОР» від 23.08.2023 року №690 щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві приватної власності по частині кожній ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , встановлено, що до його складу не входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) будівлі та споруди, та за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (ССІ) наслідками, і відповідають державним будівельним нормам та встановлено їх можливість безпечної експлуатації; нерухоме майно є відокремлене, огороджене парканом, має індивідуальне підведення комунікації (електрика, водопостачання), опалення газове, подвір'я має окремий вхід. і можуть бути виділені в натурі.
Відповідно до ст.317ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Відповідно до ст.356ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.
Відповідно до ч. 3ст. 358ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно з ч. 1 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно зі ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Виходячи з аналізу змісту норм статей 183,358,364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику частка, якого зменшилась.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своєї частки в ньому, то здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яке відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.
Як роз'яснено в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» /зі змінами/, у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
Суд, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, оцінивши належність, допустимість, а також достатність наданих доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 258, 259, 263-266 ,268 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про виділ в натурі із спільної часткової власності частини об'єкту нерухомого майна з відповідною частиною побудов та споруд, задовольнити.
Виділити в натуріОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 1/2 частку житлового будинку, з відповідною часткою господарських будівель та споруд, а саме: житлового будинку А 1, А 2 загальною площею 56,0 м.кв., житловою площею 27, 5 м.кв., Г 1 гараж, В 1 вбиральня, №1 огорожа, які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 про виділ в натурі із спільної часткової власності частини об'єкту нерухомого майна з відповідною частиною побудов та споруд, задовольнити.
Виділити в натурі ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) 1/2 частку житлового будинку, з відповідною часткою господарських будівель та споруд, а саме: житловий будинок А1-1, житловий будинок А2-1, прибудова а2, загальною площею 72,0 м. кв, житловою площею 25,4 м.кв з переліком приміщень: №1- 1 коридор площею 6,1 м. кв, №1-2 кімната площею 9,7 м. кв, №1-5 санвузол площею 9,1 м. кв, №1-6 кухня площею 10,9 м. кв, №1-9 лоджія площею 10,6 м. кв, №1-10 кімната площею 15,7 м. кв, №1-11 сіни площею 5,5 м. кв, №1-12 сходинкова клітина площею 4,4 м. кв, Б сарай, П погріб, Д вбиральня, Л літній душ. №1 -2 огорожа, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.
Суддя Т. В. Прижигалінська