Справа № 191/2358/22
Провадження № 2/191/769/22
ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
Іменем України
06 жовтня 2023 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Прижигалінської Т.В.
за участі секретаря Силкіної О.Г.,
розглянувши згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи : Служба у справах дітей Раївської сільської ради, Служба у справах дітей Новокодацького району у м. Дніпропро визначення місця проживання дитини, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сидоренко О.А., звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , треті особи : Служба у справах дітей Раївської сільської ради, Служба у справах дітей Новокодацького району у м. Дніпропро визначення місця проживання дитини. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 18.12.1999 року він уклав шлюб з ОСОБА_3 , який було розірвано заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.11.2012 року. Під час шлюбу у них народилися три доньки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які після розірвання шлюбу залишилися проживати разом з відповідачкою. Після розлучення він добровільно надавав відповідачці матеріальну допомогу на утримання доньок і брав участь у їх вихованні. На даний час, він проживає в будинку своїх батьків за адресою: АДРЕСА_1 , працевлаштований та має хорошу заробітну плату. В 2021 році до нього переїхала жити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а на початку 2022 року - донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з навчанням в м. Дніпро та бажанням проживати саме з ним. Від сусідів його колишньої дружи він дізнався, що в останній час вона постійно зловживає спиртними напоями, ніде не працює і майже не займається вихованням дітей. З довідки Вільненської сільської ради зазначено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку сімей, що опинилися в складних життєвих обставин, з приводу вживання алкогольними напоями, безробіття, антисанітарних умов проживання дітей, безвідповідального ставлення до виконання батьківських обов'язків. Доньки виражають бажання проживати саме з ним.
У зв'язку з наведеним, просить суд визначити місце проживання доньок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідачки судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, до його початку надав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечують.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, до суду повернуто поштовий конверт з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Представники третьої особи Раївської сільської ради до початку судового засідання надала заяву в якій просила справу розглянути без її участі, просили прийняти рішення згідно чинного законодавства.
Представники третьої особи Служба у справах дітей Новокодацького району у м. Дніпродо початку судового засідання надала заяву в якій просила справу розглянути без її участі. При ухваленні рішення просила врахувати положення ст. 160 СК України та ст. 29 ЦК України.
Згідно умов та порядку, визначених ст.ст. 280, 281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, встановив наступне.
Судом встановлено, що сторони з 18.12.1999 року перебували у шлюбі, зареєстрованому Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ленінської районної радим. Дніпропетровська, актовий запис №1069.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.11.2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
У сторін є спільні неповнолітні діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , відповідно.
З акту складеного сусідами позивача вбачається, що його доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 починаючи з 2021 року. Батько з повагою ставиться до дітей, виховує дітей належним чином, діти виглядають добре.
З довідки - характеристики, виданої головою Вільненської сільської ради А.В. Поляковим на мешканку ОСОБА_3 вбачається, що остання проживає на території сільської ради за адресою: АДРЕСА_2 . Має чотирьох дітей, перебуває на обліку сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах з 22.02.2013 року з приводу зловживання алкогольними напоями, безробіття, антисанітарних умов проживання дітей, безвідповідального ставлення до виконання батьківських обов'язків.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
Згідно статті 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно частини восьмої статті 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Статтями 141, 150, 153, 155 СК України передбачено, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
У відповідності до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Згідно ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 передбачено, що дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в як найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Отже, відповідно до частини третьої статті 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Вказана норма узгоджується з положеннями частини 2статті 29 ЦК України, відповідно до якої фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання.
Відповідно до ч.1 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Згідно письмових пояснень представника органу опіки та піклування Новокодацького району Дніпропетровської міської ради згідно ст. 29 ЦК України - фізична особа, яка досягла 14 років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком встановлених законом. Враховуючи, що ОСОБА_5 , 18 років, а ОСОБА_6 , 16 років, та з метою дотримання безумовного права дитини, що досягла 14-річного віку на вільний вибір місця проживання з тим чи іншим з батьків надати висновок по суті позовних вимог не видається можливим.
Отже, з урахуванням того, що на час розгляду справи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виповнилось 18 років, а ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виповнилося 17 років, та визначення місця проживання вирішується ними особисто, що свідчить про відсутність порушених прав та інтересів позивача. А отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові, судові витрати слід віднести за рахунок позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи : Служба у справах дітей Раївської сільської ради, Служба у справах дітей Новокодацького району у м. Дніпропро визначення місця проживання дитини, відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. В. Прижигалінська