Ухвала від 27.10.2023 по справі 210/1853/20

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

іменем України

Справа № 210/1853/20

Провадження № 1-кс/210/2530/23

"27" жовтня 2023 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в порядку ст.107 ч.4 КПК України, без участі сторін, та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою, усну заяву обвинуваченої ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.15 ч.2 ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.185 ч.5, ст.209 ч.2, ст.28 ч.3 ст.361 ч.1, ст.28 ч.3 ст.361 ч.2 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.185 ч.5, ст.28 ч.3 ст.361 ч.1, ст.28 ч.3 ст.361 ч.2 КК України (справа №210/1853/20, провадження №1-кп/210/84/23), -

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2023 року в провадження судді надійшла вказана усна заява обвинуваченої ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 , оформлена у вигляді журналу судового засідання, з посиланням на судове засідання у централізованому файловому сховищі.

Відвід судді обвинуваченою вмотивовано як на її переконання упередженим ставленням головуючого до неї, що виразилося у знов таки на думку обвинуваченої у тому, що при вирішенні питання щодо дії обраного відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, головуючий суддя ОСОБА_4 не бере до уваги доводи сторони захисту щодо можливості зміни запобіжного заходу на більш м'який.

Суд, вивчивши доводи усної заяви про відвід судді ОСОБА_4 , приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950p., яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, законодавець чітко регламентував у ст.75 КПК України, обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Разом із цим слід зауважити, що частиною 1 статті 55 Конституції України гарантується право кожному на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до ст.124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Згідно з частинами першою та третьою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Як указав Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, №255, с.12, п.27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с.794, п.38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п.43).

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, стаття 75 КПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу слідчого судді, тому заявлені обвинуваченою підстави для відводу не є підставою для відводу судді, а зводяться виключно до оцінки рішень судді щодо дії обраного відносно обвинуваченої запобіжного заходу.

При цьому слід зазначити, що ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня її постановлення до Дніпровського апеляційного суду, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - у той же строк з моменту її отримання.

Однак, як вбачається з централізованої системи документообігу суду «Д-3», на протязі розгляду справи сторона захисту жодного разу не скористалася правом оскарження ухвали суду щодо продовження дії запобіжного заходу до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст.75, 76 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні усної заяви обвинуваченої ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.15 ч.2 ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.185 ч.5, ст.209 ч.2, ст.28 ч.3 ст.361 ч.1, ст.28 ч.3 ст.361 ч.2 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.185 ч.5, ст.28 ч.3 ст.361 ч.1, ст.28 ч.3 ст.361 ч.2 КК України (справа №210/1853/20, провадження №1-кп/210/84/23), - відмовити.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1