ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/5479/23
Провадження № 1-кс/210/2516/23
УХВАЛА
іменем України
"25" жовтня 2023 р.
Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 захисника ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Кривий Ріг, громадянин України, не працюючий, не одружений, освіта середня, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
22.09.2021 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області по ст.122 ч. 1 КК України, керуючись ст.ст. 92-94 КК України, ч. 2 ст. 292, ст. ст.503, 508, 512, 513 КПК України, застосовано примусові заходи медичного характеру у виглядів госпіталізації в медичній установі психіатричної допомоги з посиленим наглядом,
в рамках кримінального провадження №12023041710001089 від 04 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
ВСТАНОВИВ:
04 жовтня 2023 року, о 15 годині 15 хвилин, ОСОБА_5 , прибув до ресторану швидкого харчування «МакДональдз», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Гагаріна, будівля 2, де зустрів потерпілого ОСОБА_7 . Побачивши на потерпілому ОСОБА_7 бездротові накладні навушники у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, а саме навушників потерпілого ОСОБА_7 . Тоді ОСОБА_5 , діючи в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, швидким рухом обома руками зняв з шиї ОСОБА_7 належні останньому навушники марки «AirMusic» моделі «Play», вартість яких становить 1392,01 грн., таким чином відкрито викрав чуже майно. Після цього ОСОБА_5 намагаючись зникнути з місця вчинення злочину з викраденим майном почав йти з місця, на що потерпілий ОСОБА_7 відреагував та почав дії з метою зупинення правопорушника та повернення власного майна, при цьому ОСОБА_7 вхопив ОСОБА_5 за руку та в голос повідомив останньому про те, що той мусить зупинитися та повернути майно. ОСОБА_5 у свою чергу, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,з метою придушення опору з боку потерпілого ОСОБА_7 , почав наносити йому удари обома руками по голові, завдавши таким чином не менше десяти ударів по лівій та правій сторонам обличчя потерпілого, після чого упевнившись у тому, що ОСОБА_7 залишив спроби опору, ОСОБА_5 знову почав уходити з місця вчинення злочину. У цей час потерпілий ОСОБА_7 , продовжуючи зупиняти правопорушника з метою повернення власного майна знову наздогнав ОСОБА_5 , на що останній, придушуючи опір ОСОБА_7 , з метою доведення злочинного наміру до кінця, наніс йому ще один удар лівою рукою по тулубу з боку з права, після чого з місця вчинення з викраденим майном зник, завдавши таким чином потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 1392,01 грн.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, за ознаками «відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану».
У зв'язку з наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, таких як переховування від слідчого, прокуратури та суду, незаконний вплив на свідків, інших учасників провадження, вчинення інших кримінальних правопорушень, слідчий клопотав про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до підозрюваного ОСОБА_5 .
В судовому засіданні слідчий та прокурор, кожен окремо клопотання підтримали, просили задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник, кожен окремо, під час обговорення клопотання заперечували проти його задоволення, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступних висновків.
Так, матеріалами клопотання встановлено, що дії ОСОБА_5 кваліфіковано ч. 4 ст. 186 КК України, за ознаками «відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану».
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та запровадженням воєнного стану згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. №64/22, відповідно до якого 07 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство». Даним Законом було внесено зміни до низки статей Кримінального кодексу України, а також посилено покарання передбачене статтею 186 (грабіж), даний злочин доповнився кваліфікуючою ознакою - скоєння в умовах воєнного стану. Тому від тепер за вчинення злочинів в умовах воєнного або надзвичайного стану відповідальність стала більш жорсткою, та за грабіж (відкрите викрадення чужого майна) - порушнику загрожує позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
25 жовтня 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за погодження із прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_4 здійснено повідомлення про підозру за ч. 4 ст. 186 КК України, за ознаками: «відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану» .
Підставами для пред'явлення підозри ОСОБА_5 у вчинені даного кримінального правопорушення є наявність достатніх доказів зібраних в ході досудового розслідування.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя доходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді.
Відповідно до ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може застосовуватись до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положень ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором в судовому засіданні були обґрунтовані та доведені наступні ризики:
1.Переховуватися від органів досудового слідства та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), тому як ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, з місця вчинення злочину зник, завдавши потерпілому фізичної та майнової шкоди.
23.10.2023 у даному кримінальному провадженні винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного ОСОБА_5 у розшук.
Тому враховуючи його особистість, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
2.Незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), тому як ОСОБА_5 особисто знайомий зі свідком ОСОБА_8 у цьому кримінальному провадженні, що вказує на наявність можливого марального та фізичного тиску на свідка;
3.Вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України), тому як ОСОБА_5 ніде не працює, засобів існування не має, офіційно не працевлаштований, постійного місця роботи не має, а з цього не має постійного джерела доходів,раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, тому, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до oc2.nsf/link1/an_1357/ed_2012_07_05/pravo1/T124651.html?pravo=1#1357" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012">ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію , майновий стан; наявність судимостей.
Слідчий суддя вважає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення даного злочину, повністю підтверджується обґрунтованою підозрою у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення та наявними у провадженні доказами, зазначеними безпосередньо у клопотанні та дослідженими під час судового засідання.
Крім того, в судовому засіданні підозрюваний повідомив суду, що він має психічне захворювання.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи: 1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом; 2) поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку. Передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби. Даний факт встановлюється висновком експерта, який на даний час відсутній в матеріалах справи.
Відтак, суд доходить висновку, що більш м'який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам, а отже клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При цьому, слідчий суддя доходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави у відповідності до п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182 - 184, 193, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12023041710001089 від 04 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041710001089 від 04 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24.12.2023 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк дії ухвали 60 днів, тобто до 24 грудня 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1