КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
25 жовтня 2023 року № 640/33174/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши в місті Києві позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа №640/33174/21 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови позивачу перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 89% грошового забезпечення на підставі довідки Київського МТЦК та СП від 28.08.2021р. №8654, та щодо не проведення виплати пенсії позивачу з 01.01.2018р. в розмірі 100% від сум підвищення пенсії, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбачених ПКМУ від 30.08.2017р. №704-2017-п, після скасування п. 2 постанови КМУ 103.
- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплатити позивачу пенсію в розмірі 89% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Київського МТЦК та СП від 28.08.2021р. №8654, без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019р., та виплатити позивачу з 01.01.2018р. 100% від суми підвищення пенсії, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбачених ПКМУ від 30.08.2017р. №704-2017-п та відповідно до вимог ст. 43 ЗУ №2262-ХІІ, з урахуванням різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 01.01.2018р. та місячним розміром пенсії, отриманої позивачем за період з 01.01.2018р.
Частиною першою ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Згідно із частиною першою ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд зауважує, що зазначені правові норми стосовно можливості заявлення позивачем пов'язаних між собою вимог в одному позові направлені на гарантування процесуальної економії в межах судового розгляду, а також на забезпечення єдності судової практики, з огляду на те, що спірні правовідносини, задля вирішення яких позивач звертається до суду, пов'язані між собою єдиними підставами їх виникнення або поданими доказами, внаслідок чого окремий розгляд цих вимог в межах різних проваджень є недоцільним та не сприяє унифікованості національної судової практики.
При цьому, обов'язковою умовою такого об'єднання є спільність підстав виникнення спірних правовідносин або спільність поданих доказів.
Водночас, аналіз заявлених позивачем вимог свідчить про їх непов'язаність між собою через їх виникнення на підставі різних обставин та на підставі різних доказів.
Суд зазначає, що у позовній заяві позивачем об'єднано позовні вимоги, які можна розділити на такі окремі блоки:
- щодо зобов'язання відповідача виплатити позивачу з 01.01.2018р. 100% від суми підвищення пенсії, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбачених ПКМУ від 30.08.2017р. №704-2017-п та відповідно до вимог ст. 43 ЗУ №2262-ХІІ, з урахуванням різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 01.01.2018р. та місячним розміром пенсії, отриманої позивачем за період з 01.01.2018р.;
- про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивачу на підставі оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення та зобов'язання відповідача здійснити такий перерахунок із застосуванням відповідного відсоткового значення розміру пенсії, без обмеження її максимальним розміром, з 01.04.2019р.
Суд звертає увагу, що правовідносини між позивачем та відповідачем не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб'єкта владних повноважень. При цьому, включення цих двох позовних вимог в один пункт прохальної частини позовної заяви не нівелює той факт, що правове регулювання правовідносин, об'єднаних позивачем в один пункт, є різним та вказані правовідносини виникли за різних обставин.
Крім того, різними є і періоди виникнення спірних правовідносин: у першому випадку - з 01.01.2018р.; у другому - з 01.04.2019р.
Вказане свідчить про те, що в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення, та різні докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.
Відповідно, різним є і правове регулювання спірних правовідносин.
Суд зауважує, що лише виникнення спірних правовідносин між тими самими суб'єктами не є достатньою підставою для об'єднання не пов'язаних між собою вимог в одне провадження.
Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачем, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов'язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об'єднання непов'язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи.
Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов'язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами ч. ч. 13, 14 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 171 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху після відкриття провадження у справі та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
При цьому, необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171-172, 243, 248, 256 КАС, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, - залишити без руху.
2. Встановити позивачеві п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до частини 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Марич Є.В.