КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про забезпечення позову
26 жовтня 2023 року Київ № 320/21261/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Глухенького О.А. звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-30143-17У наданої ГУ ДПС у м. Києві 10.05.2019.
Відповідно до ухвали від 22.06.2023 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з ухвалою від 22.06.2023 судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Представником позивачки подано заяву про забезпечення позову, яка зареєстрована 24.10.2023, в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-30143-17У, виданої ГУ ДПС у м. Києві 10.05.2019 про стягнення з ОСОБА_1 21030 грн. недоїмки до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що 25.04.2023 головним державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яковенко Тетяною Ігорівною було відкрито виконавче провадження № 71643578 щодо виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-30143-17У виданої ГУ ДПС у м. Києві, яка є виконавчим документом, на підставі якої може бути здійснено стягнення суми недоїмки.
До заяви додано копію постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу до АСВП.
Зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивачки, а також те, що у разі задоволення позову, матиме наслідком відчуження належних позивачці коштів до перевірки судом законності постанов, які є виконавчими документами, що ускладнить ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатись виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Слід зазначити, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась із такою заявою, позовним вимогам.
Разом із тим, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема прийматись у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, із майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.
При цьому з буквального змісту прохальної частини заяви вбачається, що обраний спосіб забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-30143-17У, виданої ГУ ДПС у м. Києві 10.05.2019 про стягнення з ОСОБА_1 21030 грн. недоїмки до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі, відповідає видам забезпечення позову відповідно до вимог процесуального закону, у зв'язку із цим заяву слід задовольнити.
Із АСВП за ідентифікаторами доступу в рамках виконавчого провадження ВП № 71643578 судом установлено, що воно відкрите головним державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яковенко Тетяною Ігорівною на підставі виконавчого документа - вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-30143-17У виданої ГУ ДПС у м. Києві, на підставі якої може бути здійснено стягнення суми недоїмки.
Крім того з АСВП встановлено, що державним виконавцем 25.04.2023 винесено постанови про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 23535,84 грн., а також про арешт майна боржника, якою накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_1 .
У подальшому державним виконавцем 31.05.2023 винесено постанову про зняття арешту з відповідного рахунку, що належить ОСОБА_1 , оскільки згідно довідки АТ «Приватбанк» ОСОБА_1 отримує заробітну плату на зазначений у постанові рахунок, що є основним джерелом доходу.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-30143-17У, виданої ГУ ДПС у м. Києві 10.05.2019 в рамках виконавчого провадження ВП № 71643578 до прийняття рішення у справі № 320/21261/23, суд виходив із того, що такий спосіб забезпечення позову відповідає вимогам частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути застосований, оскільки в силу приписів частини четвертої статті 150 цього Кодексу, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Таким чином, на думку суду, оскільки заявницею оскаржується вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-30143-17У як виконавчий документ, на підставі якого державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № 71643578, а із АСВП по цьому виконавчому провадженню убачається, що державним виконавцем вчиняються виконавчі дії, наслідками яких може бути фактичне стягнення грошових коштів, то невжиття заходів забезпечення позову в цьому випадку може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ОСОБА_1 , за захистом яких вона звернулася, з огляду на те, що державний виконавець спірну вимогу прийняв до примусового виконання як виконавчий документ, відкрив виконавче провадження та розпочав вчинювати виконавчі дії, про що зазначено вище.
З огляду на вказані обставини, суд уважає, що примусове виконання оскаржуваної вимоги може призвести до значної шкоди інтересам заявниці та негативних наслідків. А тому подальше її примусове виконання істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених прав ОСОБА_1 .
Отже оскільки заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-30143-17У, виданої ГУ ДПС у м. Києві 10.05.2019 про стягнення з ОСОБА_1 21030, 90 грн. недоїмки до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі, відповідають предмету позову та вжиття таких заходів не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Глухенького Олександра Анатолійовича про забезпечення позову задовольнити.
Забезпечити адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Зупинити стягнення за вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-30143-17У, виданої ГУ ДПС у м. Києві 10.05.2019 про стягнення з ОСОБА_1 21030, 90 грн. недоїмки, у межах виконавчого провадження ВП № 71643578 до прийняття рішення у справі № 320/212161/23.
Ухвалу в частині вжиття судом заходів забезпечення позову допустити до негайного виконання.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам), а також до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Шевченко А.В.