ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" жовтня 2023 р. справа № 300/6081/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення за № 091630016365 від 18.07.2023, зобов'язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (Відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення за №091630016365 від 18.07.2023, зобов'язання до вчинення дій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Відповідач-1 рішенням за №091630016365 від 18.07.2023 протиправно відмовив в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, мотивуючи таку відмову відсутністю у позивача необхідного віку для призначення такої пенсії, оскільки згідно ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" таке право у позивача виникне після досягнення нею 55 років. Крім того, Відповідачем-1 не враховано: до загального страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1988 по 27.06.1991 в середньому професійно-технічному училищі №13 міста Івано-Франківська, період навчання з 1991 по 1994 роки в Івано-Франківському технікумі електронних приладів; до спеціального страхового стажу не враховано період роботи позивача на посаді молодшої медичної сестри по безпосередньому обслуговуванню гострих психічно хворих у КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" з 20.11.2008 по 19.11.2013 з підстав ненадання наказу від 20.11.2008 за №38 про результати проведення атестації робочих місць та переліки посад, яким підтверджено право на пенсію на пільгових умовах. Відповідачем-1 встановлено страховий стаж позивача - 34 роки 06 місяців 23 дні та пільговий стаж за Списком №2 - 28 років 02 місяці 12 днів. Позивач з посиланням на рішення Конституційного Суду України у справі №1-р/2020 від 23.01.2020, вказує, що така відмова є протиправною.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку.
22.09.2023 позивачем зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунутий.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач-2 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 16.10.2023, в якому, заперечуючи проти позову, просив у його задоволенні відмовити з тих підстав, що на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 позивач не досягла необхідного віку, тому підстав для призначення такої пенсії немає. Вважає, що Відповідач-1 оскаржуваним рішенням прав позивача не порушував. Просив в задоволенні позову відмовити. Крім того, звернув увагу суду, що при розгляді заяви позивача враховано до загального страхового стажу період навчання з 01.09.1988 по 27.06.1991 середньому професійно-технічному училищі №13 міста Івано-Франківська та період навчання з 1991 по 1994 роки в Івано-Франківському технікумі електронних приладів, на підтвердження чого долучив відповідний розрахунок.
23.10.2023 від Відповідача-1 надійшов відзив, в якому проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні з підстав правомірності прийнятого рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.
ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з довідками за №07/38 та за №07/39 від 07.07.2023 ОСОБА_1 з 02.01.2004 і по даний час працює на посаді молодшої медичної сестри по безпосередньому обслуговуванню гострих психічно хворих у КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради", за якою передбачено пільги на пенсійне забезпечення за Списком №2 (а.с.21-23).
11.07.2023 позивач звернулась до Відповідача-2 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В зв'язку з впровадженням принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення за №091630016365 від 18.07.2023 (а.с.12).
Вказаним рішенням Відповідач-1 відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, мотивуючи відмову тим, що відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) право на пенсію за віком на пільгових умовах за наявності відповідного страхового стажу мають жінки після досягнення 55 років і при страховому стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Тобто право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 позивач набуде після досягнення 55 років. Крім того, Відповідачем-1 не враховано до спеціального страхового стажу період роботи позивача на посаді молодшої медичної сестри по безпосередньому обслуговуванню гострих психічно хворих у КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" з 20.11.2008 по 19.11.2013 з підстав ненадання наказу від 20.11.2008 за №38 про результати проведення атестації робочих місць та переліки посад, яким підтверджено право на пенсію на пільгових умовах. Відповідачем-1 встановлено страховий стаж позивача - 34 роки 06 місяців 23 дні та пільговий стаж за Списком №2 - 28 років 02 місяці 12 днів.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Конституційний Суду України у рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020, зокрема, вирішив: "1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII. 2. Стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. 3. Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року№213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах…".
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
На день звернення позивача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах 11.07.2023 відповідно до п."б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Тобто, у позивача наявний встановлений чинним законодавством вік, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Також Відповідачем-1 в оскаржуваному рішенні підтверджено наявність у позивача пільгового стажу за Списком №2 - 28 років 02 місяці 12 днів
В той же час, Відповідачем-1 не враховано до спеціального страхового стажу позивача період роботи на посаді молодшої медичної сестри по безпосередньому обслуговуванню гострих психічно хворих у КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" з 20.11.2008 по 19.11.2013 з підстав ненадання наказу від 20.11.2008 за №38 про результати проведення атестації робочих місць та переліки посад, яким підтверджено право на пенсію на пільгових умовах.
З цього приводу, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою КМ України № 442 від 01.08.1992 (далі - Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Згідно з пункту 10 Порядку №442, результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Пунктом 4.2 Порядку №383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Відповідно до пункту 4.4 Порядку №383, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
За даними трудової книжки НОМЕР_1 та відповідно до довідок за №07/38 та за №07/39 від 07.07.2023 ОСОБА_1 з 02.01.2004 і по даний час працює на посаді молодшої медичної сестри по безпосередньому обслуговуванню гострих психічно хворих у КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради", за якою передбачено пільги на пенсійне забезпечення за Списком №2 (а.с.18-23).
Довідка за №07/38 від 07.07.2023 містить відомості щодо проведення атестації робочих місць та в ній зазначено первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.
Слід зазначити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Так, згідно з статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб'єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 №2694-XII працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що атестація робочого місця є важливим елементом запобігання порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, зазначаючи, що пільгова пенсія призначається за результатами атестації робочих місць, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Як наслідок, суд зазначає, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, суд вважає, що неподання позивачем матеріалів, які підтверджують проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а.
Як наслідок, суд доходить висновку, що позивач подала належним чином оформлені документи, що підтверджують її зайнятість на посаді, що відноситься до робіт з особливо шкідливими умовами праці за Списком № 2, а тому, суд вважає, що вказаний період роботи необхідно зарахувати позивачу до спеціального страхового стажу за списком № 2.
Враховуючи наведене, а також те, що на час звернення за призначенням пенсії позивачу виповнилось 50 років, її страховий стаж становив понад 34 роки, в тому числі стаж за Списком № 2 - понад 28 років (за необхідних 10 років), тому вона набула право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Отже, відмова Відповідача-1, яка викладена в оскаржуваному рішенні є протиправною, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволення шляхом визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії № 091630016365 від 18.07.2023.
Як наслідок, суд зазначає, що слід зобов'язати Відповідача-2 зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 ОСОБА_1 період роботи на посаді молодшої медичної сестри по безпосередньому обслуговуванню гострих психічно хворих у КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" з 20.11.2008 по 19.11.2013.
Суд зазначає, що за загальним правилом, встановленим ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією. Проте відповідно до пункту 1 частини 1 даної статті пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Позивач звернулася до Відповідача-2 із відповідною заявою та необхідними документами 19.05.2023, тобто в межах зазначеного трьохмісячного строку.
Враховуючи висновки суду про протиправність рішення Відповідача-1, суд доходить висновку про необхідність зобов'язання Відповідача-2 зарахувати зазначений період до пільгового стажу позивача та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 20.05.2023 - з дня, що настав за днем досягнення позивачем пенсійного віку.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання Відповідача-2 зарахувати до загального страхового стажу період навчання з 01.09.1988 по 27.06.1991 в середньому професійно-технічному училищі №13 міста Івано-Франківська та період навчання з 1991 по 1994 роки в Івано-Франківському технікумі електронних приладів, то суд доходить висновку, що в цій частині позов не підлягає до задоволення, оскільки вказані періоди враховано до загального страхового стажу позивача, що підтверджується розрахунком (а.с.51).
Як наслідок, заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. згідно квитанції від 16.08.2023 (а.с.1).
Частиною третьою статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, витрати зв сплати судового збору підлягають стягненню в розмірі 715 гривень 70 копійок.
Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суду надано право покласти судові витрати у справі повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, то слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 715,70 грн., як зі сторони, внаслідок неправильного рішення якої виник спір.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769, майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправним та скасування рішення за № 091630016365 від 18.07.2023, зобов'язання до вчинення дій - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за № 091630016365 від 18.07.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) зарахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до пільгового страхового стажу за Списком №2 період роботи на посаді молодшої медичної сестри по безпосередньому обслуговуванню гострих психічно хворих у КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" з 20.11.2008 по 19.11.2013.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) призначити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) пенсію на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 20.05.2023.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769, майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 715 (сімсот п'тнадцять) гривень 70 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.