ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" жовтня 2023 р. справа № 300/4546/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі, також - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 у розмірі 100 000 тисяч протягом періоду з 24 лютого 2022 року до 17 квітня 2022, а також зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 у розмірі 100 000 тисяч протягом періоду з 24 лютого 2022 року до 17 квітня 2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач проходить військову службу в Збройних Силах України, а саме у Військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командувача об'єднаних сил (по стройовій частині) №324/дск від 29.12.2021, вважати таким, що прибув до складу сил та засобів, та беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російській федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань з військової частини НОМЕР_1 з 27.12.2021 старшого лейтенанта ОСОБА_1 . Позивач зазначає, що під час відрядження у військовій частині НОМЕР_2 приймав безпосередню участь в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) та забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 . Керуючись чинним законодавством України та окремим дорученням Міністра оборони України №912/з/29 від 23 червня 2022 року комісія (військова частина НОМЕР_1 ) з розгляду матеріалів щодо виплати винагороди за виконання бойових завдань в 2022 році прийняла рішення щодо відмови у виплаті підвищеної винагороди 100 000,00 грн старшому лейтенанту ОСОБА_1 . Однак, на думку позивача, рішення командування військової частини НОМЕР_1 №350/484/1/1510 від 15.08.2022 про відмову у виплаті підвищеної винагороди за виконання бойових завдань в 2022 році в розмірі до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки окреме дорученням Міністра оборони України №912/з/29 від 23 червня 2022 року як нормативно-правовий акт суперечить ст. 117 Конституції України та іншим нормативно-правовим актам. Крім того, документи про виплату додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах стали підставою надання статуту учасника бойових дій, рішення про який приймалося відповідною комісією військової частини НОМЕР_3 . Відтак, на думку позивача у нього існує безумовне право на виплату додаткової винагороди протягом періоду з 24 лютого 2022 року до 17 квітня 2022. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 залишено дану позовну заяву без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статтям 123, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.
У зв'язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та витребувано у Військової частини НОМЕР_1 інформацію, щодо перебування ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на військовій службі у період з 17.04.2022 по 07.11.2022.
Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 позов залишено без розгляду з підстав пропуску строку на звернення до суду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 300/4546/22 скасовано та направлено справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
11.04.2023 матеріали справи надійшли на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 продовжено розгляд справи №300/4546/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 16.12.2022 та міститься в матеріалах справи. Щодо заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, вказавши, що довідка від 28.05.2022 № 313/УОС/1821д видана начальником штабу - першим заступником командувача угрупування об'єднаних сил, скріплена гербовою печаткою військової частини НОМЕР_5 , яка представлена позивачем ґрунтується (підстава) тільки на наказі командувача угрупування об'єднаних сил (по стройовій частині) від 29.12.2021 № 324/дск, від 16.04.2022, журнал ведення бойових дій сумісного командного пункту авіації та протиповітряної оборони угрупування об'єднаних сил (від 28.03.2022 інв. № Р3 4т/ск), що не відповідає вимогам окремого доручення Міністра оборони України № 912/3/29 від 23.06.2022, а саме п.3, абз.3 - документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів. Тобто в довідці, яку представив позивач не зазначено бойовий наказ (бойові розпорядження), які виконував сам позивач чи підрозділ в якому знаходився позивач, а також відсутній рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. В довідці зазначено тільки витяг із журналу бойових дій. Крім того, позивач не надає суду точну і вичерпну інформацію чи уповноважена військова частина НОМЕР_6 -ІІ видавати довідку про безпосередню участь у бойових діях і чи вона включена в перелік, який затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України. Тобто тільки ті військові частини, які включені в вищенаведений Перелік наділені повноваженнями щодо надання довідок про безпосередню участь у бойових діях. В зв'язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.
19.12.2022 на адресу суду від позивача, надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що факти викладені представником відповідача у відзиві на позов є безпідставними, зокрема посилання на окреме доручення Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022, оскільки воно видане після видачі довідки від 28.05.2022 № 313/УОС/1821д. Відтак, на думку позивача, надані ним докази є належними та допустимими для нарахування та виплатити додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 у розмірі 100 000 тисяч протягом періоду з 24 лютого 2022 року до 17 квітня 2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що старший лейтенант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить військову службу за контрактом на посаді старшого техніка групи регламенту та ремонту радіоелектронного обладнання технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки військової частини НОМЕР_1 , що визнається та не заперечується сторонами.
Згідно витягу із наказу командувача військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №273 від 24.12.2021, старшого лейтенанта ОСОБА_1 , старшого техніка групи регламенту та ремонту радіоелектронного обладнання технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки вважати таким, що вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_7 АДРЕСА_1 (а.с.102).
Відповідно до витягу із наказу командувача об'єднаних сил (по стройовій частині) №324/дск від 29.12.2021, прибув до складу сил та засобів, та бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань з військової частини НОМЕР_1 з 27 грудня 2021 року старший лейтенант ОСОБА_1 , старший технік групи регламенту та ремонту радіоелектронного обладнання технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки військової частини НОМЕР_1 . Підставою для відрядження був наказ начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 16 грудня 2021 року №182/дск (а.с.16).
Згідно витягу із наказу командувача об'єднаних сил (по стройовій частині) №83/дск від 16.04.2022, вибув зі складу сил та засобів, які приймали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до пункту постійної дислокації-військової частини НОМЕР_1 з 18.04.2022 старший лейтенант ОСОБА_1 , старший технік групи регламенту та ремонту радіоелектронного обладнання технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки військової частини НОМЕР_1 (а.с.17).
Відповідно до витягу із наказу командувача військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.04.2024 №98, старший лейтенант ОСОБА_1 , старший технік групи регламенту та ремонту радіоелектронного обладнання технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки військової частини НОМЕР_1 прибув з відрядження і приступив до виконання службових обов'язків (а.с.103).
Відповідно до довідки №313/УОС/1821д від 28 травня 2022 року, виданої начальником штабу-першим заступником командувача угрупування об'єднаних сил, яка скріплена гербовою печаткою військової частини НОМЕР_8 , ОСОБА_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії у складі угрупування об'єднаних сил на території Донецької, Луганської областей: з 24 лютого до 28 лютого 2022 року; з 01 березня до 31 березня 2022 року; з 01 квітня до 17 квітня 2022 року. Підставою для видачі вказаної довідки є накази Командувача угрупування об'єднаних сил по стройовій частині від 29.12.2021 № 324/дск, від 16.04.2022 № 83/дск, журналу ведення бойових дій сумісного командного пункту авіації та протиповітряної оборони угрупування об'єднаних сил від 28.03.2022 (а.с.18).
Згідно витягу із журналу бойових дій спільного командного пункту авіації та протиповітряної оборони угрупування об'єднаних сил (від 28.03.2022 інв. №РЗ 4т/ск) ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії у Донецькій та Луганської областях у складі НОМЕР_9 окремого зенітного дивізіону (БУК-ЇМ) військової частини НОМЕР_10 угрупування об'єднаних сил на території Донецької, Луганської областей, а саме приймав участь у виконанні бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей протягом наступного періоду: з 24 лютого до 28 лютого 2022 року; з 01 березня до 31 березня 2022 року; з 01 квітня до 17 квітня 2022 року. Підставою для видачі є накази Командувача угруповання об'єднаних сил (по стройовій частині) від 29.12.2021 № 324/дск, від 16.04.2022 № 83/дск, журнал ведення бойових дій сумісного командного пункту авіації та протиповітряної оборони угруповання об'єднаних сил (від 28.03.2022 інв. №РЗ 4т/ск) (а.с. 19).
Розглянувши звернення позивача, яке поступило на "гарячу лінію" Міністерства оборони України 04.08.2022 з питання невиплати додаткової грошової винагороди за виконання бойових завдань, за дорученням командира військової частини НОМЕР_3 , листом №350/484/1/1510 від 15.08.2022 військова частина НОМЕР_1 , керуючись окремим дорученням міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 року, комісія (в/ч НОМЕР_1 ) з розгляду матеріалів щодо виплати винагороди за виконання бойових завдань в 2022 році прийняла рішення щодо відмови у виплаті підвищеної винагороди 100 000,00 грн старшому лейтенанту ОСОБА_1 (а.с.20-21).
Вважаючи дії відповідача щодо ненарахування та невиплати у період з 24 лютого до 28 лютого 2022 року; з 01 березня до 31 березня 2022 року та з 01 квітня до 17 квітня 2022 року додаткової винагороди, передбаченої Постановою від 28.02.2022 № 168 у розмірі 100 000,00 грн пропорційно дням участі у бойових діях протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, при вирішенні даної справи, керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
За змістом частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-XII (надалі, також - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 (надалі, також - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (надалі, також - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану” у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022/, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023 та триває до теперішнього часу.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та №69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (надалі, також - Постанова №168), яка набрала чинності 28.02.2022 та застосовується з 24.02.2022.
Пунктом 1 Постанови №168 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. №671 (далі - Положення), Міністерство оборони України (далі - Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується координується Кабінетом Міністрів України.
Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили.
Рішенням, донесеним телеграмою Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 (далі Телеграма №248/1298) (застосовувалась до 01.06.2022) було встановлено порядок нарахування та виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, під час здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, додаткової грошової винагороди в розмірі 30 000 та 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Телеграма Міністра Оборони України №248/1298 від 25.03.2022 підлягала обов'язковому виконанню з 24.02.2022 всіма підрозділами Міністерства оборони України та Збройних Сил України й розповсюджувало свою дію на всіх військовослужбовців Збройних Сил України.
У подальшому, телеграму №248/1298 від 25.03.2022 було змінено і про такі зміни доведено до відома телеграмою №248/1529 від 18.04.2022. Суть змін полягала у тому, що в підставах видання довідки про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах належало обов'язково зазначати такі документи, як: бойовий наказ (бойове розпорядження) або журнал бойових дій та рапорт (донесення) командира підрозділу про участь в бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Абзацами 3, 4 пункту 3 Телеграми №248/1298 передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Пунктом 4 цієї ж телеграми встановлено, що командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цієї телеграми.
За п. 5 Телеграми, виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі- військових частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління- командиром (начальником) військових частин.
Таким чином, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 та Телеграми №248/1298, питання виплати додаткової грошової винагороди залежить від визначення відповідними командирами факту безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях. Зазначене визначення повинно бути відповідним чином оформлено належними документами: рапортами командира підрозділу, журналом бойових дій, бойовим наказом (бойовим розпорядженням).
З аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 Телеграми №248/1298.
При цьому, довідку про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії має видати командир військової частини, в розпорядження до якого був відряджений військовослужбовець для здійснення відповідних заходів.
Відтак, тільки при наявності довідки (за формою, наведеною в додатку № 1 до телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298), позивач має право на отримання збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди за відповідний період.
Однак, суд зазначає у даній справі відсутні докази, що у відповідача в наявності є документи, передбачені Телеграмою №248/1298, а саме бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командира підрозділу, довідки командира військової частини із зазначенням документів, що визначені пунктом 3, які підтверджують участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у з 24 лютого 2022 року до 17 квітня 2022.
При цьому, суд враховує, що у матеріалах справи міститься довідка № 313/УOC/1821д від 28.05.2022, видана військовою частиною НОМЕР_2 та підписана начальником штабу-першим заступником командувача угрупування об'єднаних сил, згідно якої ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії у складі угрупування об'єднаних сил на території Донецької, Луганської областей: з 24 лютого до 28 лютого 2022 року; з 01 березня до 31 березня 2022 року; з 01 квітня до 17 квітня 2022 року.
Однак посилання позивача на довідку, видану військовою частиною НОМЕР_6 II № 313/УOC/1821д від 28.05.2022 згідно якої стверджується, що ОСОБА_1 в період з 24 лютого 2022 року до 17 квітня 2022, брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є безпідставним та не дає жодних правових підстав, щодо виплати позивачу додаткової винагороди з розмірі до 100000,00 грн, оскільки вказана довідка має бути видана командиром військової частини, в розпорядження до якого був відряджений військовослужбовець для здійснення відповідних заходів, а не іншою військовою частиною, тому така довідка має бути надана ВЧ НОМЕР_7 до якої згідно витягу із наказу командувача військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №273 від 24.12.2021, відряджено старшого лейтенанта ОСОБА_1 , та відповідати формі, наведеній в додатку № 1 до телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298.
Наведена довідка не містить в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо.
Отже, вказана довідка не може бути належним доказом безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Також позивачем не надано жодного доказу служби або відрядження до військової частини НОМЕР_2 протягом спірного періоду часу з 24 лютого до 17 квітня 2022 року.
Крім того, суд враховує, що відповідно до Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" та наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України "Про початок операції об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей" з 30.04.2018 року по 24.02.2022 року проводилась операція об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганський областях (створено військову частину НОМЕР_2 ).
Надалі Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України" №2217-IX від 21.04.2022 Закон України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" визнано таким, що втратив чинність. Відповідно з цього часу Військової частини НОМЕР_2 не існувало.
Лише 11.06.2022 ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (або ВЧ НОМЕР_2 ) знову створена та функціонує на підставі розпорядження Головнокомандувача ЗСУ. Тобто довідка видана військовою частиною НОМЕР_6 II № 313/УOC/1821д від 28.05.2022 в той період, коли її не існувало.
Не є доказом участі позивача в бойових діях та відповідних витягу із журналу бойових дій спільного командного пункту авіації та протиповітряної оборони угрупування об'єднаних сил (від 28.03.2022 інв. №РЗ 4т/ск), оскільки він не містить інформації про виконання позивачем бойових завдань, вогневих уражень позивача тощо.
Водночас, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях (виконання бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах протягом спірного періоду 24 лютого 2022 - 17 квітня 2022.
Відтак, враховуючи що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 24 лютого 2022 року до 17 квітня 2022 складення яких передбачено Телеграмою №248/1298, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому правомірно не здійснив нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмірі 100 000 тисяч протягом періоду з 24 лютого 2022 року до 17 квітня 2022.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.
Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 );
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_11 , АДРЕСА_3 ).
Суддя Микитин Н.М.