ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" жовтня 2023 р. справа № 300/6075/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главач І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Окуневич Михайло Валентинович, звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач 1, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (надалі, також - відповідач 2, ГУ ПФУ в Рівненській), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 06.07.2023 № 092650005845 щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу роботи період з 31.07.1978 по 29.04.1982 та з 13.01.1984 по 18.05.2001 та призначенні пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи період з 31.07.1978 по 29.04.1982 та з 13.01.1984 по 18.05.2001 та призначити пенсію за віком з 26.06.2023, згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем 2 протиправно, в порушення норм чинного законодавства, прийнято рішення від 06.07.2023 за № 092650005845 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, з підстав відсутності у останньої необхідного стажу, не зарахувавши періоди трудової діяльності згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 07.08.1978, оскільки її заповнено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, а саме: існує відмінність прізвища заявниці ( ОСОБА_2 ). Крім того, за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно уточнюючої довідки №11-13/194 від 06.06.2023, оскільки існує відмінність прізвища (ГорішнА-ОСОБА_1). За доводами позивача, обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця. З наведених підстав просила позов задовольнити повністю.
Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 11.09.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін за наявними матеріалами.
Відповідач 1 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 25.09.2023 за №0900-0902-8/47124, який 27.02.2023 зареєстрований в суді. ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не погоджується з доводами позивача викладеними у позовній заяві, та вказує на їх безпідставність і необґрунтованість з огляду на наступні обставини. Позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівенській області було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 06.07.2023 № 092650005845. Підставою для винесення рішення про відмову в призначенні пенсії за віком слугувало те, що в заявника відсутній необхідний страховий стаж. Згідно поданих документів страховий стаж ОСОБА_1 становить 05 років 10 місяць 27 днів, яких недостатньо для призначення пенсії. Необхідний трудовий стаж, згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 30 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першої цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявністю страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років. Відповідно до ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди роботи: з 31.07.1978 по 29.04.1982, оскільки трудова книжка заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудової книжки: з 13.01.1984 по 18.05.2001, оскільки в уточнюючій довідці № 11-13/194 від 06.06.2023 існує відмінність прізвища заявниці. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідач 2 через підсистему "Електронний суд" 19.10.2023 надіслав суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
26.06.2023 ОСОБА_1 , досягнувши 63-річного віку, звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області рішенням про відмову у призначенні пенсії від 06.07.2023 № 092650005845, відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" через відсутність необхідного страхового стажу. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 07.08.1978, оскільки її заповнено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, а саме: існує відмінність прізвища заявниці ( ОСОБА_2 ). Крім того, за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно уточнюючої довідки №11-13/194 від 06.06.2023, оскільки існує відмінність прізвища (ГорішнА-ОСОБА_1). Рекомендовано: для зарахування вище зазначеного періоду до страхового стажу необхідно надати колгоспу на підставі первинних документів відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 11.07.2023 №0900/02006-8/32541 надіслано позивачу рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 06.07.2023 №092650005845.
Не погоджуючись із відмовою в призначенні пенсії за віком, з метою захисту свого права позивач звернулася з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 1058-ІV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.
Приписами частин 1, 2, 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
При цьому, частиною 1 статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно з приписами статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 8 Порядку №637 передбачено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Відповідно до пункту 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
За приписами пункту 26 Порядку №637 якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №439/1148/17.
Крім цього, у разі невідповідності ім'я, по батькові та прізвища, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, в тому числі і у трудовій книжці, паспортним даним громадянина України, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 (зі змінами) (далі - Інструкція №162), що була чинна на момент видачі позивачеві трудової книжки серії НОМЕР_1 від 07.08.1978, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Згідно з п.2.2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу; прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань, заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і уставами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції і про виплачені у зв'язку із цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не вносяться.
Пунктом 2.5 Інструкції №162 передбачено, що у разі виявлення неправильного чи неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження і заохочення і інші виправлення виконується адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана надати робітнику в цьому необхідну допомогу.
Згідно з п.2.7 Інструкції №162 якщо підприємство, що внесло неправильний чи неточний запис, ліквідовано, виправлення вносяться правонаступником, а при його відсутності вищестоящою організацією, якій підпорядковувалося ліквідоване підприємство.
Аналогічні приписи містяться і у п.п.1.1, 2.4, 2.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за №110.
При цьому, п.1.2 Інструкції №58 передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 при зверненні з заявою про призначення пенсії за віком подано трудову книжку серії НОМЕР_1 .
Так, з дослідженого судом титульного аркуша трудової книжки серії НОМЕР_1 слідує, що власником трудової книжки є " ОСОБА_1 " (російською мовою), дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата заповнення трудової книжки: ІНФОРМАЦІЯ_2 . Титульний аркуш містить відтиск печатки та підпис особи, відповідальної за видачу трудових книжок, а також підпис особи на ім'я якої видана трудова книжка.
Суд звертає увагу, що анкетні дані викладені у трудовій книжці на ім'я " ОСОБА_1 " заповнена тільки російською мовою, дані ПІБ українською мовою відсутні.
При цьому відповідно до відомостей паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 20.03.1996, копія якого наявна в матеріалах справи, прізвище, ім'я та по батькові позивача: - українською мовою: " ОСОБА_1 "; - російською мовою: " ОСОБА_1 ".
Отже, прізвище, вказане у трудовій книжці серії НОМЕР_1 російською мовою не є тотожним прізвища, зазначеному у паспорті позивача серії НОМЕР_2 російською мовою, а саме: є відмінність у написанні прізвища " ОСОБА_1 " (рос.) - у паспорті та " ОСОБА_1 " (рос.) - у трудовій книжці.
Водночас пунктами 2.12-2.13 Інструкції №58 передбачено, що після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Щодо долучених представником позивача довідки від 16.06.2023 №166 про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 31.07.1978 по 29.04.1982 працювала на заводі "Позитон", свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 та свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , то такі не спростовують встановлених обставин щодо розбіжності написання прізвища російською позивача, оскільки заповнені українською мовою.
Крім цього, судом встановлено, що у довідці від 06.06.2023, виданій комунальним комерційним медичним підприємством "Рогатинська центральна районна лікарня" про те, що ОСОБА_1 дійсно працювала на посаді сестри-господині кардіологічного відділення райлікарні з 13.01.1984 по 18.05.2001 (підстава: наказ про прийняття на роботу від 14.01.984 №12-к, наказ про звільнення з роботи від 18.05.2021 №54-осп.
При цьому, прізвище у довідці від 06.06.2023 позивача вказано "ОСОБА_1", однак, як встановлено судом вище, відповідно до відомостей паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 20.03.1996, копія якого наявна в матеріалах справи, прізвище, позивача: - українською мовою: " ОСОБА_1 ".
Відтак, надана позивачем довідка на підтвердження періоду роботи в Рогатинській центральній районній лікарні з 13.01.1984 по 18.05.2001 також містить різні відомості щодо прізвища особи, на ім'я якої вони були видані, а саме: " ОСОБА_1 " (укр.) - у довідці від 06.06.2023 №11-13/194, в той час, як згідно з паспортом позивача її прізвище українською мовою " ОСОБА_1 ".
Отже, у даному випадку встановленню підлягає факт приналежності ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_5 , який, з урахуванням вищенаведених приписів пункту 26 Порядку №637, може бути встановлений лише у судовому порядку.
При цьому, суд зазначає, що встановлення юридичного факту врегульовано нормами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), та вирішення даного питання відновиться до підсудності місцевих загальних судів.
Так, відповідно до положень п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Таким чином, суд роз'яснює позивачеві, що встановлення фактів, що мають юридичне значення регулюється розділом ІV "Окреме провадження» Цивільного процесуального кодексу України". Питання встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, а є повноваженнями виключно загальних місцевих судів.
У зв'язку із розбіжностями в написанні прізвища позивача (російською та українською мовами) у трудовій книжці серії НОМЕР_5 , довідці від 06.06.2023 №11-13/194 з відомостями паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 , виданого 20.03.1996, на ім'я " ОСОБА_1 " (українською мовою) та російською мовою на ім'я " ОСОБА_1 " суд зазначає про необхідність встановлення факту приналежності ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_5 у судовому порядку, для чого позивачеві необхідно звернутись із урахуванням правил підсудності до місцевого суду загальної юрисдикції із заявою відповідно до розділу ІV "Окреме провадження» Цивільного процесуального кодексу України" про встановлення факту, що має юридичне значення, що, у разі задоволення такої заяви, дасть позивачу можливість у подальшому звернутися до відповідача для забезпечення можливості включення спірних періодів роботи доїї загального страхового (трудового) стажу.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що спірні періоди роботи правомірно та обґрунтовано не були зараховані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області до загального трудового (страхового) стажу позивача, відтак, оскаржуване рішення від 06.07.2023 за № 092650005845 в цій частині є правомірним та скасуванню не підлягає.
Також суд не знаходить підстав для визнання протиправним і скасування спірного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 06.07.2023 за № 092650005845 і в іншій частині щодо відмови у призначенні пенсії за віком, оскільки, згідно з відомостями пенсійної справи позивача її загальний страховий стаж становить лише 05 років 10 місяці 27 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком у розумінні приписів статті 26 Закону №1058-IV.
Відтак, задоволенню не підлягають і похідні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу оспорювані періоди роботи відповідно до записів у трудовій книжці та призначити пенсію за віком з 06.06.2023.
За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій (рішення) та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини спростовують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, отже, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість та передчасність позовних вимог, тому у їх задоволенні слід відмовити.
У зв'язку із відмовою в задоволенні позову та відсутністю доказів, що підтверджували б понесення відповідачем будь-яких витрат, пов'язаних з розглядом справи, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Представнику позивача та відповідачам рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_7 );
відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088);
відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Борисенка Олександра, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ - 21084076).
Суддя Главач І.А.