ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
25 жовтня 2023 рокум. Ужгород№ 260/7223/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження клопотання Головного управління ДПС у Закарпатській області про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, вул. Августина Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправною та скасування вимоги,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Закарпатській області), в якому просить скасувати вимогу №Ф-4076-53, видану ГУ ДПС у Закарпатській області 04.11.2019.
Ухвалою судді від 22 серпня 2023 року відкрито провадження у справі за цим позовом та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу ГУ ДПС у Закарпатській області строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
До канцелярії суду Головним управлінням ДПС у Закарпатській області подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. На думку відповідача, позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області від 04.11.2019 року №Ф-4076-53 заявлена поза межами строку для звернення до суду, оскільки з позовом до суду позивач звернувся лише у серпні 2023.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи клопотання позивача та представника відповідача, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З наведених норм слідує, що положення КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними ч. 4 ст. 122 КАС України.
Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), як зазначено в його преамбулі, є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з абзацами 4-6 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзаци 8-9 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI).
Отже, за змістом преамбули Закону №2464-VI цей Закон може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може визначати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.
У той же час Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.
Так, Верховний Суд у постанові від 05.03.2021 у справі №640/9172/20 зазначив про те, що платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого ст. 122 КАС, а не ст. 25 Закону №2464-VI. Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 25.02.2021 у справі №580/3469/19. При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.
З наданих до суду документів та повідомлених позивачем обставин судом встановлено, що відповідачем було винесено податкову вимогу №Ф-4076-53 від 04.11.2019. Вказана вимога надіслана за адресою: АДРЕСА_2 .
Однак, поштове відправлення повернулось до Головного управління ДПС у Закарпатській області з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням встановленого терміну зберігання». Отже, фактично, податкову вимогу позивач не отримав.
Натомість у клопотанні про поновленні строку звернення та доповненні до заяви про поновлення строку, позивач зазначив, що про оскаржувану вимогу дізнався лише 15.08.2023, коли було накладено арешт на банківський рахунок.
Вказані обставини відповідачем не спростовані.
Так, 15 березня 2022 року Верховною радою України прийнято Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким ст. 102 Податкового кодексу України доповнено новим пп. 102.9, згідно якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану що вводиться в Україні зупиняється перебіг строків, визначених Податковим кодексом України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Тобто, у період з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України зупиняється перебіг строків щодо оскарження рішень контролюючих органів, встановлених ст. 56 Податкового кодексу України, та/або щодо скарг платників податків, які не розглянуті станом на 24 лютого 2022 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених ст. 56 Податкового кодексу України.
Разом з тим, Верховний Суд у Постанові від 29.09.2022 по справі 500/1912/22 зазначив: … при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд також зауважив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду з позовними заявами, апеляційними та касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статями 55, 124, 129 Конституції, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
У даному випадку суд враховує, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р., затвердженим Законом України від 24.02.2022р. №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває й до сих пір, що, в свою чергу, об'єктивно чинило перешкоду дотриманню позивачем строків звернення до суду з цим позовом.
Оскільки позивач мобілізований та перебуває на військовій службі в ЗСУ, дію воєнного стану на всій території України, а також бажання позивача скористатись своїм конституційним правом на доступ до правосуддя суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права».
Позиція ЄСПЛ засвідчує, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
З огляду на вирішення питання про поновлення строку звернення до суду позивачем, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 121, 122, 123, 240, 243, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою задовольнити.
Поновити позивачу строк звернення до суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги.
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Закарпатській області про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
СуддяЯ. М. Калинич