Рішення від 26.10.2023 по справі 260/5692/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 року м. Ужгород№ 260/5692/23

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючої судді Плеханова З.Б. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , яким просить:

1.Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 в звільненні з військової служби ОСОБА_1 на підставі його рапорту від 16.06.2023 відповідно до абзацу 4 підпункту «г» пункту 2 частини 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».

2.Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити з військової служби ОСОБА_1 на підставі його рапорту від 16.06.2023 відповідно до абзацу 4 підпункту «г» пункту 2 частини 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».

Позиції сторін.

Позовні обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 26.04.2022 проходить військову службу за мобілізацією в Військовій частині НОМЕР_1 .

16.06.2023 у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою матір'ю, в якої крім позивача не має інших рідних людей, ОСОБА_1 подано командуванню Військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення з військової служби через сімейні обставини відповідно до абзацу 4 підпункту «г» пункту 2 частини 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», до якого додав висновок лікарсько-консультаційної комісії.

Листом Військової частини НОМЕР_1 від 21.06.2023 у звільненні ОСОБА_1 з військової служби відмовлено. Відмову Військової частини НОМЕР_1 у звільненні ОСОБА_1 з військової служби вважає протиправною .

25 серпня 2023 року від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого зазначає, що , надані позивачем довідка ЛКК від 08.06.2023 року № 58/2 та висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, внаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 08.06.2023 року не можуть підтверджувати необхідності здійснення постійного догляду ОСОБА_1 за хворою матір'ю - ОСОБА_2 , та слугувати підставою для звільнення ОСОБА_1 з військової служби, оскільки стосовно підтвердження цього факту уповноважений інший орган (установа). Вказані обставини свідчать, що подані ОСОБА_1 документи разом із рапортом про звільнення з військової служби від 16.06.2023 року не є належними підтверджуючими документом для звільнення його з військової служби з підстав визначених абзацом 4 підпункту г пункту 2 частини 4 статі і 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», та відповідно, відсутні протиправні дії військової частини НОМЕР_1 .

Обставини встановлені судом.

З 26.04.2022 року ОСОБА_1 проходить військову службу за мобілізацією в Військовій частині НОМЕР_1 що стверджується довідкою виданою Військовою частиною НОМЕР_1 про проходження служби від 07.05.2022 р. №1521.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 23.01.1998 батьками позивача є: мати - ОСОБА_2 та батько - ОСОБА_3 .

16 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби через сімейні обставини відповідно до абзацу 4 підпункту «г» пункту 2 частини 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою матір'ю - ОСОБА_2 , в якої,як зазначив позивач, крім ОСОБА_1 має інших рідних людей.

До вказаного рапорту додано наступні документи:

копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 23.01.1998,

копія паспорта ОСОБА_2 ,

копія довідки ЛКК №58/2 від 08.06.2023 року,

довідку про склад сім'ї №0811 від 08.06.2023 р.

Листом Військової частини НОМЕР_1 від 21.06.2023 року №3553 у звільненні ОСОБА_1 з військової служби відмовлено та роз'яснено, що в даному випадку для підтвердження необхідності стороннього догляду за ОСОБА_2 необхідно надати висновок медико-соціальної експертної комісії про потребу постійного стороннього догляду.

Згідно з довідкою ЛКК № 58/2 від 08.06. 2023 та Висновком про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальних послуги з догляду на непрофесійній основі форми № 080-2/О» ОСОБА_2 страждає на психоорганічний синдром з когнітивними порушеннями та нападами панічних атак та за станом здоров'я не здатна до самообслуговування та потребує постійного стороннього догляду.

Мотиви та норми права застосовані судом.

Згідно частини першої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.

За нормами ч.2 ст. 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Згідно ч.6 ст. 2 Закону №2232-ХІІ видами військової служби є, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Частиною 6 ст.2 Закону №2232-XII передбачені наступні види військової служби:

- строкова військова служба;

- військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

- військова служба за контрактом осіб рядового складу;

- військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

- військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки;

- військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

- військова служба за призовом осіб офіцерського складу;

- військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII і залежать від виду військової служби.

Зокрема, ч.4 ст.26 Закону №2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

При цьому, пунктом першим визначені підстави для звільнення таких військовослужбовців під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану), а пунктом другим - під час воєнного стану.

На даний момент в Україні триває воєнний стан, введений із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022.

Разом з тим, Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" №69/2022 від 24.02.2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Положеннями ст.26 Закону №2232-XII, передбачені підстави, наявність яких може слугувати звільненню з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, в тому числі:

- у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

- у зв'язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність;

- у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;

- у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

- у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

- у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

- у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

- військовослужбовці-жінки - у зв'язку з вагітністю;

- військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

- один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

- військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

- перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

Таким чином, однією із підстав за сімейними обставинами визначено необхідність здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.

Постановою КМУ Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу від 12.06.2013 року №413 передбачено, що військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини: необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько - консультативної комісії для осіб до 18 років.

У контексті викладено слід відмітити, що необхідність постійного стороннього догляду за хворими, що досягли повноліття, підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії, висновком лікарсько-консультативної комісії може бути підтверджено необхідність постійного стороннього догляду за хворою дитиною.

Як свідчать матеріали справи, спірні правовідносини виникли з приводу звільнення позивача з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII, у зв'язку із необхідністю постійного стороннього догляду за матір'ю, тобто особою, яка досягла повноліття.

Судом встановлено, що позивач, призваний на військову службу під час мобілізації та подав рапорт про звільнення з військової служби у зв'язку необхідністю здійснення постійного догляду за матір'ю, яка не здатна до самообслуговування. На підтвердження необхідного догляду за матір'ю позивач надав серед інших документів копію довідки ЛКК № 58/2 від 08.06.2023 та «Висновку про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальних послуги з догляду на непрофесійній основі форми № 080-2/О» Звільнення зі служби не проведено, з підстав відсутності медичного висновку медико-соціальної експертної комісії.

Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317, яке визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Підпунктом 1 п.11 Положення визначено, що міські, міжрайонні, районні комісії визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків.

Наказом від 30.07.2012 № 577 затверджені форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях.

В свою чергу, відповідно до пункту 4 розділу IV Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом МОУ від 09.04.2008 року №189, який зареєстрований в МЮУ 02.06.2021 року за №731/36353, лікарсько-консультативна комісія видає висновки або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) - до досягнення дитиною 16-річного віку.

З проведеного ретельного аналізу наведених нормативних актів в контексті розподілення повноважень між ЛКК та МСЕК, суд приходить до висновку, що необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), а також батьками своїми чи дружини (чоловіка) підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії. В той же час, необхідність постійного стороннього догляду за хворою дитиною підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії.

За таких обставин, норми Закону №2232-XII та Постанови КМУ №413 не містять конфлікту щодо їх змісту, оскільки положення Постанови конкретизують суб'єкт, який видає медичний висновок у залежності від віку особи, яка потребує стороннього догляду.»

Зміст наведеного правового регулювання свідчить на користь висновку, що обставини щодо необхідності постійного стороннього догляду за особами, які є старшими 18 років, мають бути підтверджені медичним висновком медико-соціальної експертної комісії.

Втім, позивачем на підтвердження вищезазначених обставин до рапорту про звільнення додано висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальних послуги з догляду на непрофесійній основі форми № 080-2/О» лікарсько-консультативної комісії, тобто документ, який може підтвердити необхідність постійного стороннього догляду за особами до 18 років.

Разом з тим, підпунктами 2-3 пункту 3 розділу ІІІ порядку №189 передбачено, що до основних завдань ЛКК належить здійснення направлення хворих на огляд та обстеження до МСЕК для встановлення інвалідності та надання до МСЕК документів хворого, направленого на огляд та обстеження.

Відтак, МСЕК наділені більш ширшими повноваження та мають право формувати висновок для осіб віком понад 18 років за результатами розгляду документів, а ЛКК лише висновки або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) - до досягнення дитиною 16-річного віку.

Враховуючи викладене, суд зауважує, що наданий позивачем висновок (заключення) лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я не може підтверджувати необхідності здійснення постійного догляду за хворою матір'ю позивача та слугувати підставною для звільнення позивача з військової служби, оскільки стосовно підтвердження цього факту уповноважений інший орган (установа).

На думку суду, вказані обставини свідчать про відсутність підстав для його звільнення з військової служби з підстав визначених підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зауважити, що положення Постанови №413 деталізують приписи Закону №2232-XII зазначені у підпункті «г» пункту 2 частини 4 статті 26, суперечність правових норм одна одній відсутня. При цьому, Закон встановлює загальну правову норму, яка передбачає коло документів та перелік органів, які можуть підтверджувати відповідні обставини, у той час приписи Постанови №413 розмежовують повноваження таких органів в залежності від віку суб'єкта, якому надається відповідний висновок. Жодних суперечностей у викладеному правовому регулюванні не існує, позаяк воно не передбачає одночасної можливості різних суб'єктів (ЛКК і МСЕК) підтверджувати ідентичні обставини.

З огляду на зазначене, поданий позивачем разом з рапортом про звільнення довідка ЛКК від 08.06.2023 року № 58/2 та висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, внаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 08.06.2023 року не є належним підтверджуючим документом для звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації відповідно до абзацу 4 підпункту «г» пункту 2 частини 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Попередній документ
114459706
Наступний документ
114459708
Інформація про рішення:
№ рішення: 114459707
№ справи: 260/5692/23
Дата рішення: 26.10.2023
Дата публікації: 30.10.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (21.11.2023)
Дата надходження: 07.07.2023