ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року м. Житомир справа № 240/29557/23
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
з участю секретаря судового засідання Федорчук Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач 09.10.2023 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача у виконавчому провадженні № 66113426, виражену у невжитті всіх передбачених законодавством заходів забезпечення примусового виконання рішення суду у справі № 240/13551/20;
- зобов'язати відповідача у виконавчому провадженні № 66113426 вжити всіх передбачених законодавством заходів забезпечення примусового виконання рішення суду у справі № 240/13551/20.
В обґрунтування позову зазначає, що рішення суду в частині виплати донарахованого підвищення до пенсії за період з 17.07.2018 по 30.09.2022 в розмірі в розмірі 418624,91 грн не виконано; з перелічених в ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" прав, виконавцем реалізоване лише звернення до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення; у випадку невиконання боржником судового рішення, скасування судом рішень про накладення штрафу, виконавець не позбавлений можливості їх повторно застосовувати; боржник не проводить виплати нарахованої за попередні місяці заборгованості і виконавцем з цього приводу жодних заходів не тільки до боржника, а й до інших суб'єктів винних у невиконанні рішення суду не вживається.
Ухвалою від 05.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні 12.03.2023 о 15:00 год. з повідомленням учасників справи.
Відповідач подав відзиву на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що державним виконавцем здійснювались всі необхідні заходи примусового виконання рішення суду по справі № 240/13551/20 у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом
Учасники справи, будучи повідомлений про час та місце розгляду справи відповідно до положень ст.268 КАС України, в судове засідання не прибули. Згідно ч.3 ст. 268 КАС України, неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає, що правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Житомирським окружним адміністративним судом 01.03.2021 у справі № 240/13551/20, ухвалено рішення, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеномуст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), та 28.04.2021 видано виконавчий лист (а.с.30).
Суд звертає увагу, що вказане рішення є рішенням немайнового характеру, порядок виконання якого врегульований статтею 63 Закону № 1404-VIII.
Обов'язки та права виконавця під час здійснення виконавчого провадження зазначені в частинах 2, 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII.
22.07.2021 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66113426 з виконання вищевказаного виконавчого листа, яка направлена боржнику (а.с.31). В постанові, відповідно до ч. 6 ст. 26, ч.1 ст. 63 Закону № 1404-VIII вказано, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Боржником відповідачу направлено лист від 30.07.2021 (а.с.34-38), щодо виконання рішення суду по справі № 240/13551/20.
Державним виконавцем, відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII, направлялись боржнику вимоги від 16.08.2021 та від 29.10.2021 (а.с.39,41), яким встановлювався термін для виконання рішення суду, надання доказів його виконання, письмового повідомлення про причини невиконання, попереджалось про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
Листом від 05.11.2021 боржник повідомив відповідача про виконання рішення суду (а.с.42), в якому вказувалось, що на виконання рішення суду з 01.12.2021 виплата пенсії буде здійснюватись в розмірі визначеному на виконання рішення суду; за період з 17.07.2018 по 30.11.2021 нарахована доплата в розмірі 275 974,91 грн., виплата якої може бути проведена за умови надходження відповідного бюджетного фінансування Пенсійному фонду України.
Після перевірки, згідно до п.1 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконання божником рішення суду, державним виконавцем 22.07.2022, відповідно до ч.2 ст. 63 Закону № 1404-VIII, винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 5100,00 грн та зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
Суд ввертає увагу, що вказана постанова про накладення штрафу рішенням суду від 27.09.2023 по справі № 240/16413/22 визнана протиправною та скасована, оскільки в ній не наведені жодні обставини, які б підтверджували невиконання боржником без поважних причин у встановлений виконавцем строк вказаного рішення суду.
Державним виконавцем, відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII, направлялись боржнику вимоги від 25.08.2022, 01.09.2022 із зобов'язанням виконати рішення суду, на яки були надані відповіді листами від 07.09.2022, 12.09.2022 (а.с.47-49), в яких боржник повідомив відповідача, що на виконання рішення суду з 01.10.2022 виплата стягувачу пенсії буде здійснюватись в розмірі 18217,86 грн, в тому числі 13000 грн підвищення до пенсії; за період з 17.07.2018 по 30.09.2022 стягувачу нарахована доплата в сумі 418624,91 грн., інформацію про яку надано Пенсійному фонду України і виплата якої може бути здійснена виключно за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України; фінансування пенсійних виплат здійснюється централізовано Пенсійним фондом України.
22.09.2022 державний виконавець відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 18, ч.1 ст. 33 Закону № 1404-VIII звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про заміну способу та порядку виконання вищезазначеного рішення суду із зобов'язання нарахувати та виплати на стягнення нарахованої суми (а.с.51-53), в задоволенні якої ухвалою суду від 19.10.2022 по справі № 240/13551/20 було відмовлено.
Суд звертає увагу, на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.01.2018 у справі 281/1820/14-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18, відповідно до яких по рішенням, подібним рішенню по справі № 240/13551/20 неможливо змінювати спосіб виконання рішення суду із зобов'язання нарахувати та виплати на стягнення нарахованої суми.
В зв'язку зі зміною мінімальної заробітної плати у жовтні 2022 року та з метою перевірки виконання рішення суду в частині виплати заборгованості, 31.07.2023 державним виконавцем винесено вимогу якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській виконати рішення суду, на виконання якої боржник листом від 31.07.2023 (а.с.57-58) повідомив відповідача, що на виконання рішення суду з 01.09.2023 виплата стягувачу пенсії буде здійснюватись в розмірі 19534,49 грн, в тому числі 13400 грн підвищення до пенсії; інформацію про донараховані але невиплачені кошти за період з 17.07.2018 по 31.08.2023 в розмірі 423024,91 грн надано Пенсійному фонду України і виплата якої може бути здійснена виключно за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України; фінансування пенсійних виплат здійснюється централізовано Пенсійним фондом України.
Отже рішення суд в частині нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) з 17.07.2018 по 31.08.2023 в розмірі 423024,91 грн і виплати підвищення до пенсії в розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) з 01.09.2023 виконано, проти чого позивач не заперечує; не виконано вказане рішення щодо виплати стягувачу нарахованої суми 423024,91 грн, виплата якої може бути здійснена виключно за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Позивач обґрунтовує бездіяльність відповідача тим, що рішення суду в частині виплати донарахованого підвищення до пенсії за період з 17.07.2018 по 30.09.2022 в розмірі в розмірі 418624,91 грн не виконано.
Щодо твердження позивача, що у випадку невиконання боржником судового рішення, скасування судом рішень про накладення штрафу, виконавець не позбавлений можливості їх повторно застосовувати, то суд зазначає, що відповідно до судової практики (постанови Верховного Суду від 28 лютого 2019 року по справі №822/1080/17, від 13 червня 2018 року по справі №757/29541/14-а), невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати нарахованих грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а тому суд вважає, що повторне накладення держаним виконавцем штрафу на боржника, на чому наполягає позивач, при умові скасування постанови про накладення штрафу та наявності даних про відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів є недоцільним.
Щодо твердження позивача, що боржник не проводить виплати нарахованої за попередні місяці заборгованості і виконавцем з цього приводу жодних заходів не тільки до боржника, а й до інших суб'єктів, винних у невиконанні рішення суду, не вживається, то оскільки позивач не вказує, яки саме заходи (окрім повторного накладення штрафу, чому надана судом оцінка), передбачені Законом № 1404-VIII, до боржника і до яких інших суб'єктів повинен вживати відповідач, то суд вважає таке твердження необґрунтованим.
Позивач не навів жодних мотивів/обґрунтувань стосовно того, що було проявом саме протиправної бездіяльності державного виконавця, тобто які фактичні обставини свідчать про те, що невиконання згаданого судового рішення станом на певну календарну дату є результатом невжиття державним виконавцем заходів та/чи ухвалення рішень (і яких), які він в межах своїх повноважень був зобов'язаний вжити/ухвалити, але не зробив цього.
На думку суду, констатація факту невиконання судового рішення, не може бути достатнім і переконливим свідченням того, що державний виконавець допустив протиправну бездіяльність.
Таким чином, перевіривши в межах доводів позовної заяви спірну бездіяльність, суд приходить до висновку, що виконавцем на виконання п.1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII здійснювались заходи примусового виконання рішення суду по справі № 240/13551/20 у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, і він не допускав бездіяльності при примусовому виконанні вказаного рішення, а тому відмовляє в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (м-н Соборний, 1, м. Житомир, 10014, код 43316784) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя М.М. Семенюк