Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року Справа№200/4406/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Духневича О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (адреса: 40009, м. Суми, вул. Берестовська, буд. 1; код ЄДРПОУ 21108013), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ
11 серпня 2023 року (14 серпня 2023 року зареєстровано судом) через систему «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.05.2023 № 914220153799 про відмову в проведенні переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву № 1622 від 11.04.2023 (28.06.2023 №12865/П-0500-23) про проведення переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 11.04.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В подальшому за принципом екстериторіального прийняття рішень заява була передана для розгляду та ухвалення відповідного рішення до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Рішенням відповідача від 16.05.2023 № 914220153799 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю необхідного віку - 50 років передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI та необхідного пільгового стажу - 25 років та необхідного пільгового стажу - 25 років.
Рішення від 16.05.2023 № 914220153799 позивач вважає протиправним, посилаючись на те, що основним документом який підтверджує стаж є трудова книжка яка містить достатні відомості, що підтверджують необхідний пільговий стаж 25 років. Тому, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Згідно розпорядження Донецького окружного адміністративного суду від 15.08.2023 № 9 «Щодо повторного автоматичного розподілу справи» на підставі підпункту 2.3.25 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 зі змінами та доповненнями, керуючись ч. 9 ст. 31 КАС України здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 200/4406/23.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2023 року, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.08.2023 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 18.08.2023 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
23.08.2023 року представником позивача через систему «Електронний суд» до суду надано клопотання про залучення третьої особи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.08.2023 відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3; код ЄДРПОУ 13486010). Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до суду засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Копія ухвали від 28.08.2023 року отримана представником позивача в системі «Електронний суд» - 28.08.2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Адміністративний позов та копія ухвали від 28.08.2023 року отримана відповідачем та третьою особою в системі «Електронний суд» - 14.08.2023 року та 28.08.2023 відповідно, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
05.09.2023 на адресу суду надійшов відзив третьої особи у якому Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заперечує щодо задоволення позовних вимог.
Зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у зарахуванні певного стажу позивача, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на них обов'язку щодо прийняття рішення за заявою позивача.
09.10.2023 року до Донецького окружного адміністративного суду засобами електронного зв'язку від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшли документи, витребувані ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.08.2023 року.
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористалося.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відтак, враховуючи, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, без поважних причин не подав відзиву на позовну заяву, виходячи із обставин справи, зважаючи на положення ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
11.04.2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В подальшому за принципом екстериторіального прийняття рішень заява була передана для розгляду та ухвалення відповідного рішення до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Рішенням відповідача від 16.05.2023 № 914220153799 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю необхідного віку - 50 років передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI та необхідного пільгового стажу - 25 років.
27.06.2023 року позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.07.2023 року № 14152-12865/П-02/8-0500/23 позивачу повідомлено, що на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.05.2023 № 914220153799 йому відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також зазначено, що страховий стаж становить 25 років 7 місяців 9 днів, в тому числі на пільгових умовах 19 років 4 місяці.
Не погоджуючись із рішенням від 16.05.2023 № 914220153799, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
У спірних правовідносинах із 01.01.2004 таким законом є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
Статтею 8 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Законом України від 03.10.2017 № 2148-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" внесено зміни до Закону від 09.07.2003 № 1058-IV та доповнено його розділом XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян".
Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Аналіз ч. 3 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV дає підстави для висновку, що умовою реалізації права на призначення пенсії є:
- робота особи не менше 25 років на посадах за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України (Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.94 № 202);
- зайнятість особи повний робочий день на роботах згідно затвердженого Кабінетом Міністрів України Списком.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням відповідача від 16.05.2023 № 914220153799 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI, у зв'язку із відсутністю необхідного віку - 50 років передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI та необхідного пільгового стажу - 25 років.
Разом з тим, як встановлено судом, позивач 11.04.2023 звертався із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI, а не згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI, як зазначено відповідачем в оскаржуваному рішенні.
Суд зазначає, що вік позивача не є істотною умовою для призначення пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV адже вказаний вид пільгової пенсії призначається незалежно від віку.
Таким чином відповідачем помилково застосовано п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI при прийнятті рішення від 16.05.2023 № 914220153799 про відмову позивачу у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI.
Щодо необхідності пільгового стажу 25 років для переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI, суд зазначає наступне.
Як видно із копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 у період з 09.10.1996 по 11.11.1997 позивач працював учнем слюсаря по ремонту обладнання 1 розряду; з 11.11.1997 по 19.12.1997 - учнем електрослюсаря підземного 3 розряду з повним робочим днем в шахті; з 19.12.1997 по 01.06.2000 - електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті; з 01.06.2000 по 03.01.2001 - електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті; з 03.01.2001 по 15.02.2001 - учнем гірника очисного вибою 4 розряду з повним робочим днем в шахті; з 15.02.2001 по 08.02.2007 - гірником очисного вибою 4 розряду з повним робочим днем в шахті; з 08.02.2007 по 21.06.2010 - електрослюсарем з ремонту устаткування 5 розряду; з 06.07.2010 по 16.08.2010 - електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті; з 16.08.2010 по 29.11.2013 - електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті; - з 29.11.2013 по 02.12.2013 - електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті; з 02.12.2013 по 31.03.2015 - електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею; з 01.04.2015 по 25.01.2021 - електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті; з 26.01.2021 по 01.07.2022 - електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті; з 01.07.2022 по день звернення з заявою про переведення (11.04.2023) - гірничий майстер налагоджувальної ділянки з повним робочим днем в шахті під землею.
Суд зауважує, що Розділ І "Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт" Списку робіт і професій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.94, поширюється на усіх робітників, зайнятих протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівників і спеціалістів підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Аналіз посад на яких працював позивач дає підстави для висновку про належність їх до вказаного Списку.
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.07.2023 року № 14152-12865/П-02/8-0500/23 позивачу повідомлено, зокрема, що його страховий стаж становить 25 років 7 місяців 9 днів, в тому числі на пільгових умовах 19 років 4 місяці.
Дослідивши вказані записи у трудовій книжці позивача суд встановив, що лише два із них (з 09.10.1996 по 11.11.1997 та з 08.02.2007 по 21.06.2010) не містять відомостей про роботу позивача повний робочий день. При цьому решта періодів в своїй сукупності становить більше 22 років (а не 19 років 4 місяці, як помилково зазначає відповідач) та підтверджується безпосередньою зайнятістю протягом повного робочого дня.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі - Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є пріоритетним документом, що підтверджує його стаж роботи.
Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 у справі № 235/805/17, від 06.12.2019 у справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 у справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 по справі № 242/2536/16-а.
При цьому, надання уточнюючих довідок підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Так в матеріалах справи наявні уточнюючі довідки ДП «Добропіллявугілля-видобуток» від 26.05.2023 № 112; ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» від 07.02.2023 № 1/192, від 29.05.2023 № 1/1073; ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» від 10.04.2023 № 103/3 які підтверджують безпосередню зайнятість позивача повний робочий день на роботах згідно Списку у період з 06.07.2010 по 29.11.2013; з 02.12.2013 по 31.03.2015; з 01.04.2015 по 02.08.2016; з 03.08.2016 по 25.01.2021; з 26.01.2021 по теперішній час.
Разом з тим в матеріалах справи відсутні уточнюючі довідки про безпосередню зайнятість позивача повний робочий день на роботах згідно Списку у період з 09.10.1996 по 11.11.1997 та з 08.02.2007 по 21.06.2010.
Відтак, враховуючи, що у трудовій книжці позивача відсутній запис про безпосередню зайнятість повний робочий день на роботах згідно Списку у період з 09.10.1996 по 11.11.1997 та з 08.02.2007 по 21.06.2010, а решта періоду в своїй сукупності складає більше 22 років, суд доходить висновку, що у позивача відсутнє право на переведення з пенсії по інвалідності на пільгову пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, оскільки умовою реалізації такого права є робота особи не менше 25 років при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня.
При цьому, суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості повторно звернутися до Пенсійного органу із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пільгову пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV за наявності уточнюючих довідок, які підтверджують повний робочий день на роботах згідно Списку робіт і професій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.94 у період з 09.10.1996 по 11.11.1997 та з 08.02.2007 по 21.06.2010 (4 роки 5 місяців 17 днів).
Наслідком підтвердження повного робочого дня періоду тривалістю 4 роки 5 місяців 17 днів стане те, що позивач відповідатиме встановленим ч. 3 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV вимогам для призначення бажаної для нього пенсії за віком на пільгових умовах.
Перевіривши в сукупності підстави відмови ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, що викладені в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.05.2023 № 914220153799, суд дійшов висновку про неправомірність частини аргументів, на які зіслався відповідач. Помилковість окремих висновків пенсійного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення є підставою для його скасування, оскільки неврахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття призвело до того, що спірне рішення суперечить нормам пенсійного законодавства.
Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.05.2023 № 914220153799 про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV є протиправним та підлягає скасуванню.
Відтак, позов підлягає задоволенню у спосіб визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 16.05.2023 № 914220153799 про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11.04.2023 № 1622 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV із урахуванням висновків суду у цій справі.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву від 28.06.2023 №12865/П-0500-23, то така не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не оскаржується лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.07.2023 року № 14152-12865/П-02/8-0500/23, що прийнятий за наслідками розгляду такої заяви. При цьому вказаний лист містить зміст інформаційного характеру, яким повідомлено позивача про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області рішення від 16.05.2023 № 914220153799 про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший вид пенсії.
Суд зазначає, що предметом розгляду цієї справи є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.05.2023 № 914220153799 про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший, що прийняте за наслідками розгляду заяви від 11.04.2023 № 1622.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується копією квитанції № 18047 від 11.08.2023 року.
Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1073,60 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області.
Керуючись статтями 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (адреса: 40009, м. Суми, вул. Берестовська, буд. 1; код ЄДРПОУ 21108013), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.05.2023 № 914220153799 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.04.2023 № 1622 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV із урахуванням висновків суду у цій справі.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (адреса: 40009, м. Суми, вул. Берестовська, буд. 1; код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.С. Духневич