Україна
Донецький окружний адміністративний суд
УХВАЛА
25 жовтня 2023 року Справа №200/19259/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (далі - ТУ ДСА, відповідач), Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області (далі - третя особа), в якому просить визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області Державної судової адміністрації України щодо нарахування і виплати суддівської винагороди за період з 03 серпня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застосуванням ст.29 Закону України “Про державний бюджет України” за 2020 року ; зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області , Державної судової адміністрації України провести перерахунок суддівської виногороди ОСОБА_1 з 03 серпня 2020 року по 28 серпня 2020 року, очисливши її відповідно до ст.130 Клонституції УКраїни та ст.135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів “, та виплатити недоотриману частину, допустити негайно виконання рішення суду в частині стягнення судівської винагороди за один місяць.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.10.2022 року позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 26288796, 84112, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, буд. 2), Дежавної судової адміністрації Укроаїни (ЄДРПОУ 26255795, 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5), третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 37967785, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Миру, буд. 68), про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області Державної судової адміністрації України щодо нарахування і виплати суддівської винагороди за період з 03 серпня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застосуванням ст.29 Закону України “Про державний бюджет України” за 2020 рік. Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області Державної судової адміністрації України провести перерахунок суддівської виногороди ОСОБА_1 з 03 серпня 2020 року по 28 серпня 2020 року, очисливши її відповідно до ст.130 Конституції України та ст.135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів" та виплатити недоотриману частину.
19.01.2023 рішення набуло законної сили.
24.04.2022 позивачу видано виконавчий лист у справі, боржником за яким визначено Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області Державної судової адміністрації України.
27.07.2023 від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява про зміну способу виконання рішення, яка вмотивована неможливістю виконання рішення в визначений у ньому спосіб, оскільки через відсутність у ДСА України відповідних бюджетних асигнувань казначейством приймаються до обліку виконавчі документи та встановлюється черговість їх погашення, проте обмежений фінансовий ресурс програми не дає можливості залучення ДСА України, що є головним розпорядником коштів, як виконавця розпорядників нижчого рівня, які у виконавчих листах зазначені боржниками.
А тому заявник вважає, що належним способом захисту права ОСОБА_1 буде «стягнуги з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області па користь ОСОБА_1 з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів па користь суддів та працівників апаратів судів» у порядку встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.201 1 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників розмір суддівської винагороди у розмірі 25 597,80 грн., з яких податок на доходи фізичних осіб - 4607,60 гри., військовий збір - 383,96 гри. Фактично виплаті підлягає (без урахування податків та зборів) - 20 606,24 грн.».
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Станом на момент прийняття цієї ухвали воєнний стан продовжується, на підставі чого суд вважає за належне продовжити строки розгляду даного клопотання.
У судове засідання сторони та їх представники не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Розглянувши заяву про зміну порядку та способу виконання рішення, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Як вже було зазначено вище, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.10.2022 року позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 26288796, 84112, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, буд. 2), Дежавної судової адміністрації Укроаїни (ЄДРПОУ 26255795, 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5), третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 37967785, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Миру, буд. 68), про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області Державної судової адміністрації України щодо нарахування і виплати суддівської винагороди за період з 03 серпня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застосуванням ст.29 Закону України “Про державний бюджет України” за 2020 рік. Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області Державної судової адміністрації України провести перерахунок суддівської виногороди ОСОБА_1 з 03 серпня 2020 року по 28 серпня 2020 року, очисливши її відповідно до ст.130 Конституції України та ст.135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів" та виплатити недоотриману частину.
19.01.2023 рішення набуло законної сили.
24.04.2022 позивачу видано виконавчий лист у справі, боржником за яким визначено Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області Державної судової адміністрації України.
23.05.2023 року було відкрито виконавче провадження № 71867558 про зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області Державної судової адміністрації України провести перерахунок суддівської виногороди ОСОБА_1 з 03 серпня 2020 року по 28 серпня 2020 року, очисливши її відповідно до ст.130 Конституції України та ст.135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів" та виплатити недоотриману частину на підставі виконавчого листа по справі № 200/19259/21.
Згідно Листа ТУ ДСА України в Донецькій області від 21.06.2023 року № 25-799/23 заявника повідомлено, що виконання рішення суду здійснюється Державною казначейською службою України за рахунок коштів бюджетної програми КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», яка передбачена Законом України про державний бюджет України на рік. Втім для ТУ ДСА В Донецькій області дана програма та відповідний кошторис не доведені і не можуть бути використані.
Подальша позиція ТУ ДСА України в Донецькій області зводиться до неможливості виконання рішення суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з частинами 2-4 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Право позивача на отримання спірної виплати є беззаперечним і забезпечення цього права становить сутність взятих на себе державою зобов'язань.
Згідно з частиною 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч.ч. 3-4 цієї статті підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою зміни способу або порядку виконання судового рішення є виняткові обставини, що істотно ускладнюють виконання або роблять неможливим виконання судового рішення в адміністративній справі.
Відповідно до частини першої статті 151 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (далі - Закон № 1402-VIII) Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.
Згідно з частиною третьою статті 148 Закону № 1402-VIII функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють, зокрема, Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх судів (крім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.
Аналогічна норма закріплена у підпункті 2 пункту 6 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 січня 2019 року № 141/0/15-19.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” від 05.06.2012 № 4901-VI (далі - Закон № 4901) та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845).
Відповідно до статті 3 Закону № 4901 виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Підпунктом 2 пункту 25 Порядку № 845 передбачено, що у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Згідно статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема: здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.
Положеннями статті 23 Кодексу визначено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному Бюджетним кодексом.
З 2004 року запроваджена і діє бюджетна програма КПКВ 0501150, метою якої є погашення заборгованості за виконавчими провадженнями на користь суддів, її завданням є - виплата заборгованості за рішеннями судів, винесеними на користь суддів. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", за бюджетною програмою КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" передбачено видатки у розмірі 3000,00 тис. грн.
У зв'язку з цим, суд зазначає, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється у порядку черговості згідно з чинним законодавством України органами Казначейства за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів " у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.
Суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 20.10.2021 у справі №580/4201/20, відповідно до яких оскільки у віданні ДСА України діє окрема бюджетна програма для забезпечення виконання судових рішень - КПКВ 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів”, призначена безпосередньо для таких цілей, списання коштів здійснюватиметься саме за нею. Враховуючи приписи частини першої статті 2, частини першої статті 3 Закону № 4901-VI, списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права буде стягнення коштів (ДСА України).
При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що ефективний засіб правового захисту у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 по справі № 840/3112/18.
Суд вважає, що вказані обставини ускладнюють виконання рішення суду, а тому в суду наявні підстави для задоволення заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу виконання рішення. При цьому, зазначене не змінити суті судового рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 256, 370, 378 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.10.2022 року у справі № 200/19259/21-а, встановивши такий: “Стягнуги з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області па користь ОСОБА_1 з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів па користь суддів та працівників апаратів судів» у порядку встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.201 1 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників розмір суддівської винагороди у розмірі 25 597,80 грн., з яких податок на доходи фізичних осіб - 4607,60 гри., військовий збір - 383,96 гри. Фактично виплаті підлягає (без урахування податків та зборів) - 20 606,24 грн.”.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Стойка