ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2023 року ЛуцькСправа № 140/18792/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КУБЕРРА" до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КУБЕРРА" (далі - ТОВ "КУБЕРРА", позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000161/2 від 03 квітня 2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/000676.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 травня 2022 року між ТОВ "КУБЕРРА" (покупець) та NINGBO MULTI CHANNEL CО., Ltd (Китай) (постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт №20052022, відповідно до якого компанія продавець зобов'язувалась виготовити та поставити на адресу ТОВ "КУБЕРРА" товари, а покупець прийняти та оплати товари, зазначені у проформі-інвойсі до цього контракту.
З метою митного оформлення товару (15 товарних позицій) декларант позивача подав до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) №23UA205050024110U2 від 29 березня 2023 року, в якій загальна митна вартість товару за основним методом становить 2920417,56 грн (еквівалентно - 79861,34 дол. США). При розрахунку митної вартості товару до фактурної вартості (ціни товару) 74785,34 дол. США (графа 22 МД) добавлено вартість транспортування товару в сумі 185622,37 грн (еквівалентно - 5076,00 дол. США).
Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару №10 «Засоби для манікюру» за заявленою вартістю та 03 квітня 2023 року видав картку відмови №UA205050/2023/000676 в прийнятті митної декларації та прийняв рішення №UA205050/2023/000161/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару за резервним 6 методом. При цьому, митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.
Позивач вважає рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000161/2 від 03 квітня 2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації №UA205050/2023/000676 неправомірними та таким, що підлягають скасуванню.
Зазначив, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №23UA205050024110U2 від 29 березня 2023 року митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Відсутність у поданих документах усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та наявність в цих документах розбіжностей є надуманою відповідачем обставиною, яка не могла бути підставою для витребування додаткових документів.
Так, згідно рахунка-фактури (інвойса) №В22LE10013-2 від 12 січня 2023 року вартість відвантаженого товару складає 74785,34 дол. США, яку і було задекларовано позивачем в МД №23UA205050024110U2 від 29 березня 2023 року. Поставлений товар позивачем було оплачено, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті.
Вказуючи в повідомленні декларанту на відсутність усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним ним методом, відповідач при цьому не конкретизував, яких саме даних йому недостатньо для визначення митної вартості в означений спосіб.
Вважає безпідставним посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що надані декларантом банківські платіжні документи не відповідають умовам оплати, вказаним в п. 5.1 контракту від 20 травня 2022 року №20052022. Так, пункт 5.1. контракту передбачає, що «Оплата за товар за цим контрактом проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця таким чином: Оплата кожної партії товару проводиться в дол. США таким чином: передоплата 30% від суми інвойсу та інші 70% оплачуються після відвантаження на підставі коносаменту, можлива передоплата у розмірі 100% або будь-якими іншими частинами за погодженням сторін, за умови зазначення цієї умови в інвойсі». Разом з тим, відповідачем не конкретизовано, які саме недоліки та невідповідності містяться в платіжних дорученнях, наданих позивачем до митного оформлення.
В якості підстави для прийняття оскаржуваного рішення відповідач зазначив, що наданий договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 22 липня 2022 року №U54544 не підписаний експедитором та не завірений печаткою експедитора. П. 2.2. даного договору передбачено, що вартість наданих послуг та сума додаткових витрат експедитора вказується в заявках-додатках, які, згідно п. 11.4 - є невід'ємними частинами даного договору, однак, заявку-додаток не надано. Вищезазначене твердження митного органу позивач вважає безпідставним, оскільки до митного органу декларантом надавалась заявка на перевезення вантажу №ТИ+FCL240831 від 04 січня 2023 року та договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 22 липня 2022 року №U54544 підписаний та засвідчений належним чином.
Безпідставним є також посилання відповідача на те, що декларантом не надано жодних відомостей щодо вартості навантаження/розвантаження/перевантаження товарів, хоча ці відомості є невід'ємними складовими митної вартості при умовах поставки FOB. Так, згідно рахунка-фактури (інвойса) №В22LE10013-2 від 12 січня 2023 року та гр. 20 МД №23UA205050024110U2 від 29 березня 2023 року, сторони дійшли згоди щодо умов поставки - FOB NINGBO. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, в також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. Таким чином, витрати на навантаження товару на борт морського судна в порту NINGBO були включені в загальну вартість товару. Натомість, вартість послуг з розвантаження та перевантаження товарів в порту призначення входила до заявлених витрат на транспортування експедитором ТОВ «Логістика ЮА», на підтвердження яких до митного оформлення було надано довідку про транспортно-експедиційні витрати №ТИ+FCL240831 від 09 березня 2023 року, акт про надання послуг №240831 від 05 квітня 2023 року та рахунок на оплату №240831 від 05 квітня 2023 року.
На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товару відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого товару. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву від 07 серпня 2023 року відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД №23UA205050024110U2 від 29 березня 2023 року, відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику. Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:
- надані декларантом банківські платіжні документи не відповідають умовам оплати,
вказаним в п.5.1 контракту від 20 травня 2022 року №20052022;
- наданий договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 22 липня 2022 року №U54544 не підписаний експедитором та не завірений печаткою експедитора. П 2.2. даного договору передбачено, що вартість наданих послуг та сума додаткових витрат експедитора вказується в заявках-додатках, які, згідно п. 11.4 - є невід'ємними частинами даного договору. Заявку-додаток не надано.
- декларантом не надано жодних відомостей щодо вартості навантаження/розвантаження/перевантаження товарів, хоча ці відомості є невід'ємними складовими митної вартості при умовах поставки FOB.
Встановлені розбіжності є достатньою підставою для виникнення сумнівів у достовірності наданих документів та правильності визначенні декларантом заявленої митної вартості товару за першим методом.
Зазначає, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту оплата товару мала бути проведена шляхом поділу на два платежі, 100% передоплата або іншими способом за погодженням сторін в інвойсі до здійснення поставки товару. Проте у рахунку-фактурі (інвойсі) №В22LE10013-2 від 12 січня 2023 року не конкретизовано, як буде відбуватися оплата за товар.
Відповідно до МД №23UA205050024110U2 від 29 березня 2023 року та рахунка-фактури (інвойса) №В22LE10013-2 від 12 січня 2023 року заявлена вартість товару становить - 74785,34 дол. США. Надані митному органу платіжні доручення в іноземній валюті не дають змоги ідентифікувати оплату за товар, оскільки загальна сплачена вартість за даними платіжними дорученнями становить - 74897,44 дол. США, що є більшою ніж заявлена у МД та рахунку-фактурі (інвойсі), а відтак не можливо належним чином провести розрахунок числових значень складових митної вартості.
Позивачем до митного оформлення не було подано заявку на перевезення вантажу №ТИ+FCL240831 від 04 січня 2023 року, що підтверджується гр. 44 МД №23UA205050025379U0 від 03 квітня 2022 року (за якою товар випущено у вільний обіг). Відтак перевірити чи додані до митної вартості «…фрахт, експедирування в порту прибуття, розвантажувально-вантажні роботи в порту, послуги контейнеровоза, митне оформлення, послуги терміналу» митний орган не мав можливості. Як наслідок, із наданих документів неможливо в повній мірі перевірити достовірність розміру понесених позивачем витрат на перевезення товару, а отже і заявленого розміру митної вартості товару.
На пропозицію надати додаткові документи, декларант відмовився від надання таких документів про що вказано у листі від 03 квітня 2023 року №03/04.
У зв'язку з вищевикладеним та враховуючи ненадання декларантом усіх документів згідно з переліком, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA205050/2023/000161/2 від 03 квітня 2023 року, у якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС наявної у митного органу: рівень митної вартості товару №10 становить 16,15 дол. США за кг. (МД №UA205050/2023/004714 від 09 січня 2023 року).
З наведених підстав відповідач вважає, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000161/2 від 03 квітня 2023 року та картка відмови в прийнятті митної декларації №UA205050/2023/000676 є правомірними, обґрунтованими та винесеними відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити.
Окрім того, заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. Вважає, що вказані позивачем витрати на правничу допомогу є неспівмірними із даною справою, а їх сума - необґрунтованою. При цьому, документами не визначено, які саме послуги надавалися чи будуть надаватися клієнту в рамках надання правничої допомоги, оскільки в договорі зазначено лише послуги, які можуть надаватися, водночас акта виконаних робіт з детальним описом наданих послуг до позовної заяви додано не було.
У відповіді на відзив від 10 серпня 2023 року позивач вказав, що заперечуючи проти позову, відповідач не наводить обґрунтованих доводів щодо неможливості визначити митну вартість товару за ціною договору (основним методом) при тому, що подані декларантом документи в своїй сукупності чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, які піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, в тому числі умови поставки і оплати.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
20 травня 2022 року між ТОВ "КУБЕРРА" (покупець) та компанією NINGBO MULTI CHANNEL CО., Ltd (Китай) (постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт №20052022, (а.с.51-54), згідно з яким постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених сторонами в цьому контракті, виготовити и та поставити, а покупець прийняти та оплатити товари, зазначені у проформі-інвойсі до цього контракту. Кількість, асортимент, вимоги до якості, ціна товару, термін та/або дата виготовлення та її поставки визначаються у проформах-інвойсах, які оформляються на кожну партію товару та є невід'ємною частиною цього контракту.
Відповідно до п.п. 3.1.-3.4. контракту ціна товару встановлюється у проформах-інвойсах до цього контракту та може бути змінена лише за згодою сторін. Ціна товару зазначається у відповідній проформі-інвойсі на постачання партії товару, нерозривно пов'язана з умовою постачання (Інкотермс-2010), визначеною цим контрактом. Встановлення валюти контракту Долар. Загальна ціна контракту визначається сумою всіх проформ-інвойсів, що належать до нього, на поставку партій товару.
Відповідно до п.п. 4.1.-4.2. контракту товар за цим контрактом підлягає постачанню з використанням водного чи повітряного транспорту. Товар поставляється на умовах FOB NINGBO, FCA NINGBO відповідно до правил Інкотермс-2010. Порт відвантаження: порт NINGBO (КНР), якщо інше не вказане у проформі-інвойсі. Дата поставки товару 60 календарних днів з дати передплати.
Пункт 5.1. цього контракту передбачає, що оплата за товар за цим контрактом проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця таким чином: оплата кожної партії товару проводиться в доларах США таким чином: передоплата 30% від суми інвойсу та інші 70% оплачуються після відвантаження на підставі коносаменту, можлива передоплата у розмірі 100% або будь-якими іншими частинами за погодженням сторін, за умови зазначення цієї умови в інвойсі.
Оплата товару здійснюється прямим банківським переказом на рахунок бенефіціара за реквізитами, зазначеними сторонами у цьому контракті. Валюта платежу Долар (п. 5.2. контракту).
На виконання умов контракту компанія NINGBO MULTI CHANNEL CО., Ltd (Китай) для проведення передоплати за товари виставила позивачу проформи-інвойси №В22LE09013 від 26 вересня 2022 року, №В22LE10013 від 25 жовтня 2022 року, №В22LE10015 від 25 жовтня 2022 року (а.с.22-34).
Замовлений товар було оплачено позивачем згідно платіжних доручень в іноземній валюті №16 від 14 жовтня 2022 року, №21 від 11 листопада 2022 року, №22 від 11 листопада 2022 року, №29 від 22 грудня 2022 року, №30 від 22 грудня 2022 року, №31 від 03 лютого 2023 року, №32 від 14 лютого 2023 року, №33 від 14 лютого 2023 року, №34 від 14 лютого 2023 року (а.с.41-49).
29 березня 2023 року декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205050024110U2 (щодо 15 товарних позиції), в тому числі товарна позиція №10: Засоби для манікюру (не містять психотропних і наркотичних речовин, що підлягають заходам контролю, не містять озоноруйнівних речовин у своєму складі): Гель UV для манікюру рожевий 15 мл арт. 22GJ085-1 - 500 шт; Гель UV для манікюру рожевий 15 мл арт. 22GJ085-1 - 503 шт; Гель UV для манікюру прозорий 15 мл арт. 22GJ085-2 - 500 шт; Гель UV для манікюру прозорий 15 мл арт. 2 2GJ085-2 - 503 шт; Праймер для манікюру арт. 22GJ089 - 600 шт; Праймер для манікюру арт. 22GJ089 - 303 шт; Гель UV для манікюру рожевий 15 мл арт. 22GJ085-1 - 1500 шт; Гель UV для манікюру прозорий 15 мл арт. 22GJ085-2- 1500 шт; Праймер для манікюру арт. 22GJ089 - 1800 шт; Праймер для манікюру арт. 22GJ089 - 300 шт; Лак для нігтів 7,5 мл арт. 22GJ098 - 2500 шт; Лак для нігтів 7,5 мл арт. 22GJ098 - 495 шт; Лак для нігтів 7,5 мл арт. 22GJ098 - 505 шт; Лак для нігтів 7,5 мл арт. 22GJ098 - 1600 шт; Лак для нігтів 7,5 мл арт. 22GG014 - 198 шт; База для нігтів 8мл арт. 22GJ098-1 -1512 шт; База для нігтів 8мл арт. 22GJ098-1 - 515шт; База для нігтів 8 мл арт. 22GJ098-1 - 396 шт; База для нігтів 8 мл арт. 22GJ098-1 - 80 шт; Топ для нігтів 8 мл арт. 22GJ098-2 - 33 шт; База для нігтів 8 мл арт. 22GG013 - 48 шт; Топ для нігтів 8 мл арт. 22GJ098-2- 576 шт; Топ для нігтів 8 мл арт. 22GJ098-2 - 410 шт; Топ для нігтів 8 мл арт. 22GJ098-2 - 484 шт. Торговельна марка: NINGBO MULTI CHANNEL, Країна виробництва: CN, Виробник: NINGBO MULTI CHANNEL CO., LTD., де в графі 22 МД вказано фактурну вартість (ціну товару) у розмірі 74785,34 дол. США. В графі 12 МД зазначено митну вартість товару 2920417,56 грн (еквівалентно - 79861,34 дол. США), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару - за ціною контракту. При розрахунку митної вартості товару до фактурної вартості (ціни товару) 74785,34 дол. США добавлено вартість транспортування товару в сумі 185622,37 грн (еквівалентно - 5076,00 дол. США) (а.с.11-15).
На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: зовнішньоекономічний контракт від 20 травня 2022 року №20052022; проформи-інвойси №В22LE09013 від 26 вересня 2022 року, №В22LE10013 від 25 жовтня 2022 року, №В22LE10015 від 25 жовтня 2022 року; рахунок-фактуру (інвойс) №В22LE10013-2 від 12 січня 2023 року; пакувальний лист №В22LE10013-2 від 12 січня 2023 року; автотранспортну накладну (CMR) від 27 березня 2023 року; коносамент SXE 23010348 від 29 січня 2023 року; декларацію про походження товару №В22LE10013-2 від 12 січня 2023 року; платіжні доручення в іноземній валюті №16 від 14 жовтня 2022 року, №21 від 11 листопада 2022 року, №22 від 11 листопада 2022 року, №29 від 22 грудня 2022 року, №30 від 22 грудня 2022 року, №31 від 03 лютого 2023 року, №32 від 14 лютого 2023 року, №33 від 14 лютого 2023 року, №34 від 14 лютого 2023 року; довідку про транспортно-експедиційні витрати №ТИ+FCL240831 від 09 березня 2023 року; договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 22 липня 2022 року №U54544 (а.с.10-60).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв'язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (в тому числі, інформацію щодо витрат на навантаження/розвантаження/перевантаження товарів); банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявку-додаток згідно п.2.2 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 22 липня 2022 року №U54544); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; інших додаткових наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).
Декларантом було надано копію митної декларації країни відправлення №292120230000044572 від 13 березня 2023 року та довідку про транспортно-експедиційні витрати №ТИ+FCL240831 від 09 березня 2023 року. На пропозицію надати додаткові документи декларант відмовився від надання таких документів про що вказано у листі від 03 квітня 2023 року №03/04(а.с.50,75).
03 квітня 2023 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000161/2 (а.с.26).
Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, зокрема:
- надані декларантом банківські платіжні документи не відповідають умовам оплати,
вказаним в п.5.1 Контракту від 20 травня 2022 року №20052022;
- наданий договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 22 липня 2022 року №U54544 не підписаний експедитором та не завірений печаткою експедитора. П 2.2. даного договору передбачено, що вартість наданих послуг та сума додаткових витрат експедитора вказується в заявках-додатках, які, згідно п.11.4 - є невід'ємними частинами даного договору. Заявку-додаток не надано;
- декларантом не надано жодних відомостей щодо вартості навантаження/розвантаження/перевантаження товарів, хоча ці відомості є невід'ємними складовими митної вартості при умовах поставки FOB.
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС, наявної в митного органу та з урахуванням вимог наказу Держмитслужби від 01 липня 2021 року №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», рівень митної вартості товару №10 становить 16,15 дол. США за кг. (МД №UA205050/2023/004714 від 09 січня 2023 року).
Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/000676 від 03 квітня 2023 року (а.с.25).
Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за МД №23UA205050025379U0 від 03 квітня 2023 року із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України (а.с.64-68).
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару та з карткою відмови у прийнятті митних декларацій, звернувся з даним позовом до суду.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД №23UA205050024110U2 від 29 березня 2023 року (в тому числі товару №10 «Засоби для манікюру» щодо якого проведено коригування митної вартості) за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) ТОВ "КУБЕРРА" подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); проформу-інвойс; рахунок-фактуру (інвойс); банківські платіжні документи, що стосуються придбаного товару; документи, що підтверджують надання послуг з транспортування).
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, зовнішньоекономічний контракт від 20 травня 2022 року №20052022 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура (інвойс) №В22LE10013-2 від 12 січня 2023 року та проформи-інвойси №В22LE09013 від 26 вересня 2022 року, №В22LE10013 від 25 жовтня 2022 року, №В22LE10015 від 25 жовтня 2022 року визначають вартість товару 74785,34 дол. США (а.с.22-38).
Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов'язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. Доказом оплати є платіжні доручення в іноземній валюті №16 від 14 жовтня 2022 року, №21 від 11 листопада 2022 року, №22 від 11 листопада 2022 року, №29 від 22 грудня 2022 року, №30 від 22 грудня 2022 року, №31 від 03 лютого 2023 року, №32 від 14 лютого 2023 року, №33 від 14 лютого 2023 року, №34 від 14 лютого 2023 року на загальну суму 74897,44 дол. США (в тому числі оплата за товар №10 «Засоби для манікюру», щодо якого здійснено коригування митної вартості), за якими можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, номер контракту від 20 травня 2022 року №20052022, при цьому в призначенні платежу вказано, що оплата проводиться на підставі контракту від 20 травня 2022 року №20052022 та проформ-інвойсів №В22LE09013 від 26 вересня 2022 року, №В22LE10013 від 25 жовтня 2022 року, №В22LE10015 від 25 жовтня 2022 року (у яких відповідно до п.п. 3.1.- 3.2. контракту вказана ціна за товар) (а.с.41-49).
Додатково позивачем було надано копію митної декларації країни відправлення №292120230000044572 від 13 березня 2023 року.
Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Вказана в МД №23UA205050024110U2 від 29 березня 2023 року ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №В22LE10013-2 від 12 січня 2023 року та становить 74785,34 дол. США.
Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару (в тому числі товару №10, щодо якого здійснено коригування митної вартості) становить 74785,34 дол. США. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.
Щодо посилання митного органу на те, що надані декларантом банківські платіжні документи не відповідають умовам оплати, вказаним в п.5.1 Контракту від 20 травня 2022 року №20052022, суд зазначає наступне.
Пункт 5.1. контракту передбачає, що оплата за товар за цим контрактом проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця таким чином: оплата кожної партії товару проводиться в доларах США таким чином: передоплата 30% від суми інвойсу та інші 70% оплачуються після відвантаження на підставі коносаменту, можлива передоплата у розмірі 100% або будь-якими іншими частинами за погодженням сторін, за умови зазначення цієї умови в інвойсі.
Проформа-інвойс (proforma-invoice) є попереднім рахунком, виставленим за оплату товару постачальником (експортером, продавцем, відправником). Після того, як суми оплати повністю узгоджені і затверджені, виставляється рахунок-інвойс. У даному випадку у зв'язку із тим, що контрактом на поставку товарів передбачено передоплату, продавцем було сформовано проформи-інвойси №В22LE09013 від 26 вересня 2022 року, №В22LE10013 від 25 жовтня 2022 року, №В22LE10015 від 25 жовтня 2022 року (для передоплати), а в подальшому виставлено рахунок-фактуру (інвойс) №В22LE10013-2 від 12 січня 2023 року.
Відтак, на підставі виставлених проформ-інвойсів, посилання на які міститься у платіжних дорученнях в іноземній валюті, була проведена передоплата за товари, що відповідає умовам оплати, вказаним в п.5.1 Контракту від 20 травня 2022 року №20052022.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем не конкретизовано, які саме недоліки та невідповідності містяться в платіжних дорученнях, наданих позивачем до митного оформлення.
Згідно пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 22 липня 2022 року №U54544, укладений між ТОВ “Логістика ЮА” (експедитор) та ТОВ "КУБЕРРА" (замовник); заявка на перевезення вантажу №ТИ+FCL240831 від 04 січня 2023 року на суму 275638,77 грн; довідку про транспортно-експедиційні витрати №ТИ+FCL240831 від 09 березня 2023 року, акт про надання послуг №240831 від 05 квітня 2023 року на суму 275638,77 грн; рахунок на оплату №240831 від 05 квітня 2023 року на суму 275638,77 грн, відповідно до яких витрати по доставці товару за маршрутом: NINGBO (Китай) - Гданськ (Польща) - пп Ягодин (Україна) становлять - 185622,37 грн, пп Ягодин (Україна) - м. Дніпро становлять 90016,40 грн. При цьому, вартість витрат на перевезення товару, яка включена до митної вартості товару складає 185622,37 грн, що еквівалентно 5076,00 дол. США (витрати з перевезення вантажу з порту завантаження до кордону України) (а.с.55-63).
З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №23UA205050024110U2 від 29 березня 2023 року митна вартість товару у розмірі 2920417,56 грн (еквівалентно - 79861,34 дол. США), включає вартість товару (74785,34 дол. США) і вартість витрат на транспортування товару до кордону України (5076,00 дол. США), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.
Вказані документи надавались Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №23UA205050024110U2 від 29 березня 2023 року.
Суд вважає безпідставним посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що наданий договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 22 липня 2022 року №U54544 не підписаний експедитором та не завірений печаткою експедитора, та не надано, заявку-додаток до договору, оскільки в матеріалах справи наявна заявка на перевезення вантажу №ТИ+FCL240831 від 04 січня 2023 року та договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 22 липня 2022 року №U54544, підписаний та засвідчений належним чином.
Безпідставним є також посилання відповідача на те, що декларантом не надано жодних відомостей щодо вартості навантаження/розвантаження/перевантаження товарів, хоча ці відомості є невід'ємними складовими митної вартості при умовах поставки FOB. Так, згідно рахунка-фактури (інвойса) №В22LE10013-2 від 12 січня 2023 року та гр. 20 МД №23UA205050024110U2 від 29 березня 2023 року, сторони дійшли згоди щодо умов поставки - FOB NINGBO. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, в також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. Таким чином, витрати на навантаження товару на борт морського судна в порту NINGBO були включені в загальну вартість товару. Натомість, вартість послуг з розвантаження та перевантаження товарів в порту призначення входила до заявлених витрат на транспортування експедитором ТОВ «Логістика ЮА», на підтвердження яких до митного оформлення було надано довідку про транспортно-експедиційні витрати №ТИ+FCL240831 від 09 березня 2023 року, акт про надання послуг №240831 від 05 квітня 2023 року та рахунок на оплату №240831 від 05 квітня 2023 року.
З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару №10 «Засоби для манікюру», визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Волинською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару №10 «Засоби для манікюру» .
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд зазначає, що вимога митного органу про надання виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас, на думку суду, у своєму рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.
Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.
Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
При прийнятті спірного рішення відповідач використав цінову інформацію наявну в митного органу та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак суд зазначає, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан товару, умови поставки (оптова/роздрібна ціна) тощо.
На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Отже, підстави вважати, що рішення відповідача №UA205050/2023/000161/2 від 03 квітня 2023 року про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.
З огляду на те, що картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/000676 від 03 квітня 2023 року є похідною від рішення про коригування митної вартості товарів, яке визнається протиправним, відповідно картка відмови також підлягає скасуванню.
Таким чином, позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 5368,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 26 червня 2023 року №593 та №592 (а.с.20,168).
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 5368,00 грн.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених витрат на правову допомогу, пов'язаних з розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КУБЕРРА" до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000161/2 від 03 квітня 2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/000676 від 03 квітня 2023 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КУБЕРРА" за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 5368,00 грн (п'ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КУБЕРРА" (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 131, код ЄДРПОУ 44439390).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385)
Суддя Т.М. Димарчук