РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
23 жовтня 2023 р. Справа № 120/1209/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На момент призначення пенсії у вересні 2018 року він обіймав посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення та виплати пенсій Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, а після призначення пенсії не звільнявся з роботи та продовжував працювати.
Відповідно до наказу начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 454-О від 09 листопада 2022 року на підставі пункту 7 частини 1 статті 83 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" позивача звільнено із займаної посади у зв'язку з виходом на пенсію.
31 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про переведення (перехід) з пенсії за віком, що була призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням складових заробітної плати, що відображені у довідках Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 27 січня 2023 року № 0200-0602-8/6441 та № 0200-0602-8/8400.
Зазначену заяву за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та цим пенсійним органом прийнято рішення від 03 лютого 2023 року № 025150000851, яким відмовлено в перерахунку пенсії за віком з урахуванням довідок Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 27 січня 2023 року № 0200-0602-8/6441 та № 0200-0602-8/8400.
Позивач не погоджується із таким рішенням та діями Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у зв'язку із чим звернувся до суду з цією позовною заявою з вимогами зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 28 листопада 2022 року перерахунок пенсії державного службовця з урахуванням довідок Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 27 січня 2023 року № 0200-0602-8/6441 та № 0200-0602-8/8400.
Ухвалою від 20 лютого 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
09 березня 2023 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування такого цим пенсійним органом зазначено, що пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII передбачено право певної категорії державних службовців на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш, як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій державних службовців. Зокрема державні службовці, які на день набрання чинності Закону України "Про державну службу" №889-VIII, станом на 01 травня 2016 року обіймали посади державної служби та мали не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України; особи, які на день набрання чинності Закону України "Про державну службу" № 889-VIII, мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01 травня 2016 року.
Пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622, визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державної службі, розмір виплат (крім посадового окладу, надбавок за ранг і вислугу років) визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Далі представник відповідача зазначив, що з матеріалів пенсійної справи позивача слідує, що відповідно до заяви від 27 жовтня 2020 року йому призначено пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу». Після призначення пенсії по Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 продовжував працювати на посадах державної служби. При цьому відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 622 з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім пенсій осіб з інвалідністю I і II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ) відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України "Про державну службу" № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених Законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", виплачуються в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, виплата пенсії, призначеної згідно з Законом України «Про державну службу», здійснювалась в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згодом відповідно до поданої ОСОБА_1 заяви з 09 листопада 2022 року його переведено на пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відтак, на думку представника відповідача, оскільки ОСОБА_1 вже призначалася пенсія державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" повторне призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-ХІІ зазначеній категорії осіб діючим законодавством не передбачено.
За наведених обставин представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
10 березня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому зазначено, що 31 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Одночасно із такою заявою позивачем для обчислення розміру пенсії надано довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 20 січня 2023 року № 0200-0602-8/6441 та від 27 січня 2023 року № 0200-0602-8/8400, що видані Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
За результатами розгляду такого звернення встановлено, що станом на 01 травня 2016 року ОСОБА_1 перебував на державній службі. Стаж роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, складає 17 років 14 днів.
З матеріалів пенсійної справи слідує, що відповідно до заяви від 27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу». Після призначення пенсії по Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 продовжував працювати на посадах державної служби.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 622 з 1 жовтня 2017 р. пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім пенсій осіб з інвалідністю I і II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ) відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених Законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", виплачуються в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, виплата пенсії, призначеної згідно з Законом України «Про державну службу», ОСОБА_1 здійснювалась в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згодом відповідно до наданої ОСОБА_1 заяви з 09 листопада 2022 року позивача переведено на пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Оскільки факт призначення пенсії державного службовця ОСОБА_1 відбувся, тому повторне призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VIII зазначеній категорії осіб діючим законодавством не передбачено.
Отже, на думку цього відповідача, ним прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної по Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", шляхом призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 899-VIII, з урахуванням наданих довідок про заробітну плату державного службовця.
26 липня 2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшли додаткові докази у справі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 18 вересня 2018 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та до 27 жовтня 2020 року отримував пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З 27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
З 09 листопада 2022 року позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
31 січня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", долучивши до такої заяви довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 20 січня 2023 року № 0200-0602-8/6441 та лист від 27 січня 2023 року № 0200-0602-8/8400, складених Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03 лютого 2023 року № 025150000851 відмовлено ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Підставою для відмови слугувало те, що з 01 травня 2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 року, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та яким не передбачено перерахунки пенсій державним службовцям відповідно до наданих довідок про заробітну плату.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.
Принцип, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців визначається Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ "Про державну службу" (надалі - Закон № 889-VІІІ).
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так, пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, до 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
За наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII, але в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а саме: за наявності відповідного віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Такі ж висновки щодо застосування зазначених норм матеріального права викладені в постановах Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 234/6967/17, від 29 листопада 2022 року у справі № 431/991/17, від 27 січня 2023 року у справі № 340/4184/21 та ряду інших.
В ході судового розгляду встановлено, що позивач має стаж на посаді державної служби понад 20 років, що підтверджується долученим до відзиву на позовну заяву рішенням про перерахунок пенсії № 025150000851 від 05 листопада 2020 року, а тому ОСОБА_1 набув право на пенсію державного службовця, яка і була йому призначена в 2020 році.
Разом із тим ОСОБА_1 з 09 листопада 2022 року переведено на пенсію за віком, передбачену Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
31 січня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про переведення на пенсію згідно з Законом України "Про державну службу", проте отримав відмову.
Суд звертає увагу на те, що право позивачки на обчислення пенсії згідно із Законом України "Про державну службу" та право вимагати обчислення пенсії встановлено законом і воно не залежить від позиції відповідача щодо доцільності такого обчислення. Особа має право на перехід на інший вид пенсії і може ним скористатись.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 12 травня 2021 року у справі № 520/1972/19, а також з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 29 вересня 2023 року у справі № 234/6967/17.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання пенсії (на переведення з виду на вид) згідно зі статтею 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII.
Визначаючись із датою, з якої слід перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", суд враховує наступне.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
З огляду на те, що заява про переведення ОСОБА_1 подано до пенсійного органу 31 січня 2023 року, тому саме з цієї дати позивача слід перевести на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", а не з 28 листопада 2022 року, як про те зазначає позивач.
Щодо вимоги про перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям на підставі довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20 січня 2023 року № 0200-0602-8/6441 та листа від 27 січня 2023 року № 0200-0602-8/8400, то суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частина перша статті 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: «форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».
10 грудня 2015 року прийнято Закон України «Про державну службу» № 889-VIII, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням.
У зв'язку з набуттям з 1 травня 2016 року чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII положення Закону України «Про державну службу» № 3723-XII втратили чинність, в тому числі й норми, якими врегульовано особливості пенсійного забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України "Про державну службу" № 889-VIII).
Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на наведені вище положення слід дійти висновку про те, що з 1 грудня 2015 року (початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців) пенсії, призначені за статтею 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.
Ані Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким зокрема статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, ані стаття 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII не визнані неконституційними, а тому такі підлягають застосуванню.
До того ж у своєму рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зауважив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Оскільки законодавством, чинним на час звернення позивача за перерахунком пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, тому у пенсійного органу не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.
Відтак суд дійшов висновку, що підстави для перерахунку пенсії позивачу в зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців відсутні, позаяк законодавство не регламентує ані права особи на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку.
Подібні висновки викладені у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі № 560/9501/22, від 12 січня 2022 року у справі № 560/8766/21 та від 07 лютого 2023 року у справі № 560/8328/22 та у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 234/6967/17 та від 29 вересня 2023 року у справі № 234/6967/17.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 гривень, що підтверджується квитанцією від 20 лютого 2023 року.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Водночас при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак з огляду на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 гривень, а тому на його користь слід стягнути 536,80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Отже, на користь позивача слід пропорційно стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у розмірі по 268,40 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 134, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03 лютого 2023 року № 025150000851.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести з 31 січня 2023 року ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
Відповідачі:
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (місцезнаходження: 29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд. 10; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21318350)
Рішення суду в повному обсязі складено 23.10.2023
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович