РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року
м. Рівне
Справа № 555/2244/22
Провадження № 22-ц/4815/915/23
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді : Гордійчук С.О.,
суддів: Боймиструк С.В., Шимківа С.С.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 06 червня 2023 року, ухвалене в складі судді Старовецької Ю.В.., дата складання повного тексту судового рішення 21.06.2023 року у справі №555/2244/22
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що що рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 08 лютого 2021 року в цивільній справі №-555/2247/20 на її користь стягнуто з ОСОБА_2 на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1000 гривень щомісячно. Рішення набрало законної сили 27.05.2021 року.
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 03 листопада 2021 року змінено розмір аліментів, було стягнуто на мою користь з ОСОБА_2 на утримання повнолітньої доньки на період її навчання 1800 гривень щомісячно. За апеляційною скаргою відповідача рішення Березнівського районного суду від 03.11.2021 року постановою Рівненського апеляційного суду від 05 травня 2022 року змінено, розмір аліментів встановлено в сумі 1200 гривень в місяць. Рішення набрало законної сили 05.05.2022 року.
ОСОБА_1 зазначає, що вимушена звернутися в суд з заявою про збільшення розміру аліментів у зв'язку з погіршенням її матеріального стану і стану її здоров'я. З часу стягнення аліментів на дочку зросла вартість життя, збільшилися споживчі ціни на товари і послуги першої необхідності, які необхідно забезпечити дочці, а її реальні доходи не збільшилися, а навпаки істотно зменшилися. Збільшилася вартість проживання дочки в гуртожитку, з 6200 гривень до 9000 гривень, вартість проїзду до місця навчання.
З урахуванням наведених обставин просить збільшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання до 3 500 грн.
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 06 червня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання задоволено частково.
Змінено розмір аліментів, стягуваних на підставі постанови Рівненського апеляційного суду від 05.05.2022 року із ОСОБА_2 на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) гривень, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до закінчення ОСОБА_3 навчання, а саме до 30 червня 2024 року, але не більше, ніж до досягнення нею 23 років.
У поданій на рішення апеляційній скарзі позивач вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховано розрахунки мінімальних витрат на утримання доньки, індекс інфляції, зростання цін на послуги та товари, збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відзив на апеляційну скаргу не поданий.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 367 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції цим вимогам відповідає.
Встановлено що сторони по справі є батьками повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 навчається у ВНЗ на денній формі навчання за контрактом.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 05 травня 2022 року рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 03 листопада 2021 року змінено.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_3 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до закінчення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчання, а саме - до 30 червня 2024 року, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Між сторонами виникли правовідносини щодо утримання повнолітньої доньки, що продовжує навчання.
Вказані правовідносини регулюються главою 16 СК України, яка зокрема передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжуються навчання і у зв'язку із чим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів.
Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
За нормами статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дозволяє дійти висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану.
Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20), від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21), від 21 липня 2021 року у справі № 691/926/20.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обов'язковою умовою для застосування положень статті 192 СК, за якою звернувся до суду ОСОБА_1 , є зміни матеріального та сімейного становища платника аліментів, які виникли після судового рішення про стягнення/зміни аліментів у певному розмірі.
Проте, всупереч вказаним вимогам, матеріали справи не містять доказів того, що після ухвалення постанови Рівненського апеляційного суду від 05 травня 2022 року відбулися зміни майнового чи сімейного стану сторін по справі, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Також суду не надано доказів поліпшення матеріального стану відповідача, оскільки не надано доказів зміни матеріального стану з часу розгляду справи про стягнення аліментів.
Тому сама по собі наявність обставин, передбачених статтями 182, 189 СК (без встановлення часу їх виникнення) не має правового значення для можливості застосування механізму статті 192 СК.
Колегія суддів не приймає доводи апелянта щодо збільшення прожиткового мінімуму, збільшення цін на товари та послуги, тощо, оскільки вказанні обставини не є підставою для збільшення визначених судом розміру аліментів.
Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач не довела обставин, передбачених ст.192 СК України щодо зміни майнового чи сімейного стану сторін по справі, погіршення стану здоров'я когось із них після ухвалення судового рішення, яким присуджено сплату аліментів.
Проте доведення саме вказаних обставин є підставою для перегляду визначеного судом розміру аліментів, у тому числі і шляхом зміни способу їх стягнення.
Суд першої інстанції, визначаючи розмір аліментів, встановив баланс між обов'язком відповідача по сплаті аліментів та правом повнолітньої дитини на отримання матеріальної допомоги на період навчання.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду має бути залишено без змін.
Обставини, на які посилається відповідач у апеляційній скарзі фактично зводяться до переоцінки доказів, які належно оцінені в сукупності судом першої інстанції.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів уважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні, а отже, слід відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 06 червня 2023 року залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 26 жовтня 2023 року.
Головуючий :
Судді :