УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №287/147/23 Головуючий у 1-й інст. Винар Л. В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Єгорова Сергія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 04 серпня 2023 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Олевського районного суду Житомирської області від 04 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 25.12.2022 о 14 год 22 хв, на автодорозі Київ-Ковель-Ягодин, 212 км., поблизу с. Радовель, Коростенського району, Житомирської області, керував транспортним засобом автомобілем марки Volkswagen Caddy, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, порушення мови. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В подальшому водія відсторонено від права керування транспортним засобом.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Єгоров С.О. який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Зокрема, зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази правомірності зупинки транспортного засобу, яким керував його підзахисний, після зупинки йому наказали надати документи для перевірки, що, на думку захисника, є підтвердженням того, що його зупинили безпричинно та в подальшому безпідставно проведено огляд на стан сп'яніння, що свідчить про незаконність здобуття доказів. Крім того, вказує, що розгляд справи судом першої інстанції проведено без належного повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами.
Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 530980 від 25.12.2022, відповідно до якого водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, проте від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.12.2022 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду; копію постанови серії ЕАР № 6327769 від 25.12.2022 згідно якої ОСОБА_1 25.12.2022 року притягнуто працівниками поліції до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.
Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги в частині відсутності в матеріалах справи доказів правомірності зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 .
Відповідно до змісту статті ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч.3 ст.35).
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції не було задокументовано, обґрунтовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 таких положень Правил дорожнього руху чи інших нормативно-правових актів, чинних під час дії воєнного часу, які б відповідно до зазначених вимог закону давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. Не містять таких доказів і наявні у справі відеозаписи з камер поліцейських. Матеріали справи взагалі не містять будь-якого посилання на те, з якої підстави ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, був зупинений, і як наслідок, змушений пройти огляд на стан сп'яніння. Не усуває цих суперечностей і постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.126 ч.1 КУпАП, що міститься в матеріалах справи, оскільки відсутність у водія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та поліса (договору) обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів не може бути підставою для зупинки транспортного засобу.
За таких обставин суд вважає, що водієм ОСОБА_1 не допущено порушень Правил дорожнього руху, чи інших дій, за які його транспортний засіб слід було зупинити, у зв'язку із чим, та за сукупністю з іншими обставинами, у даному конкретному випадку складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини порушника тлумачаться на його користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості підтверджуються доказами у справі, які не можна визнати допустимими, а тому протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Єгорова Сергія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 04 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич