Справа №760/11599/20 2/760/2642/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі
головуючої судді - Усатової І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Омелько Г.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , що діє у власних інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: П'ята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майна, суд,-
ВСТАНОВИВ:
22 травня 2020 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що її чоловіку ОСОБА_6 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 12.06.2010р.; паспорт НОМЕР_2 виданий Новокаховським МВ УМВС 22.06.2010р.; картка ф.о.п.п. 3113113952; лист №46723 (И-2012) від 06.02.2012 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна; інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрацію прав власності на нерухоме майно №204263849 від 16.03.2020р.).
Зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 18.06.2012.
Спадкоємцями першої черги після смерті чоловіка стали ОСОБА_3 , його мати (паспорт НОМЕР_4 , виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в місті Києві 02.07.1998р.; свідоцтво про народження серія НОМЕР_5 від 22.12.1979р.), ОСОБА_2 , спільна неповнолітня донька та вона ОСОБА_4 , дружина померлого (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 12.06.2010, свідоцтво про народження серія НОМЕР_6 від 07.08.2012 ).
Після смерті чоловіка вона звернулася з заявою про прийняття спадщини за собою та за неповнолітньою донькою до П'ятої Київської державної нотаріальної контори, де і була відкрита спадкова справа №53328829 (витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №31559784 від 04.09.2012).
Але у видачі свідоцтв про право власності на спадкове майно нотаріусом було відмовлено, у зв'язку з тим, що вона не змогла надати нотаріусу оригінал свідоцтва про право власності на житло, видане органом приватизації Жовтневої райдержадміністрації від 30.11.1998 наказ №2922, що підтверджується листом №262/02-14 від 6.02.2012 П'ятої Київської державної нотаріальної контори .
Вказане свідоцтво для надання нотаріусу відмовляє надати мати чоловіка ОСОБА_3 , яка протягом періоду з 2013 року по 2019 рік оспорювала батьківство свого сина до доньки ОСОБА_2 та просила виключити відомості про померлу особу як батька з актового запису про народження дитини по цивільним справам №760/25731/13-ц, №760/6156/15-ц. В указаному листі нотаріус запропонувала звернутися до суду.
Після смерті чоловіка залишилося спадкове майно: 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 .
Вона та донька мають право на спадкування по 1/6 частині вказаної квартири.
Відповідно до висновку про ринкову вартість об'єкту оцінки від 18.05.2020 загальна вартість квартири складає 1167070 грн.
Просить визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 право власності по 1/6 частині кожному квартири АДРЕСА_1 28.07.2012р.н., які залишилася після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді від 29.05.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання, витребувано матеріали спадкової справи.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме актової книги реєстрації шлюбів, виданої 15.11.2019 уповноваженою особою РАЦСу м.Шемберг Федеративної Республіки Німеччина, ОСОБА_4 після одруження змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».
24.06.2022 надійшла копія спадкової справи № 636/2012 щодо майна ОСОБА_6 .
Ухвалою суду від 06.02.2023 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Позивачка у судове засідання не з'явилась.
14 квітня 2023 року до суду надійшла заява представника позивача, в якій просив провести розгляд справи без його участі, зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Повідомлення про виклик до суду відповідача було направлено йому та його представнику на мобільний номер їх телефонів, підтвердження отримання міститься в матеріалах справи.
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).
За п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Таким чином, відповідач вважається належно повідомленим про розгляд даної справи.
На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 18 червня 2012 року, виданого відділом реєстрації смерті у м. Києві.
Згідно свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 12.06.2010, актовий запис 694, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві вбачається, що позивачка перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 , від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 від 07.08.2012, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №2473.
З матеріалів справи вбачається, що 4 вересня 2012 року ОСОБА_1 у своїх та інтересах ОСОБА_2 звернулася до П'ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 .
Встановлено, що інші спадкоємці - мати померлого ОСОБА_3 .
Спадкова справа № 636/2012, до майна померлого ОСОБА_6 була відкрита 04.09.2012, що підтверджується наданою суду копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі.
Листом П'ятої Київської державної нотаріальної контори №262/02-14 від 6.02.2012 у видачі свідоцтва відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спірне майно.
У силу ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до статті 1296, 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно п.2 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про нотаріат» , нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 був власником квартири АДРЕСА_1 .
Зі змісту ст. 321 ЦК України вбачається, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Водночас, відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.
Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.
Відповідно ст.ст.76, 80, 229 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом даних норм закону доказування - це діяльність, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів.
Це положення є одним із основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності.
Відповідно до ч. ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 зазначеної статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів. Відповідно до положень ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідачка, не подавши відзив, зазначеного у позові не спростувала, доказів зворотнього не надала.
За таких обставин, вимога позивачки ґрунтується на законі.
Враховуючи те, що у позивачки існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку через те, що у неї відсутні правовстановлюючі документи на майно, суд вважає за можливе визнати право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності по 1/6 частині кожному квартири АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 392, 1216, 1218 ЦК України, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності по 1/6 частині кожному квартири АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І.А.Усатова