ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_____________________________________________________________________________
І
МЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" жовтня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3417/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи № 916/3417/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, код ЄДРПОУ 39508708)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Нечаєва Юрія Вячеславовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про стягнення 48 142,78 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Нечаєва Юрія Вячеславовича про стягнення 48 142,78 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.08.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3417/23. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст.252 ГПК України.
Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його адресу реєстрації та отримана останнім 17.08.2023р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.
Згідно з ч.ч.5, 7 ст.252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
28.01.2020 року між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - Банк/Кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем Нечаєвим Юрієм Вячеславовичем (далі по тексту - Клієнт/Відповідач/Позичальник) було укладено заява про надання кредиту "Кредитна картка для підприємців" №011/2151/788317 (далі Кредитний договір), відповідно до якого кредитодавець встановив клієнту поточний ліміт кредиту, розмір якого на дату початку кредитування становив 53000.00 грн. (п'ятдесят три тисяч гривень) з максимальним лімітом, який відповідно до умов кредитного договору становить 250 000,00 (двісті п?ятдесят тисяч гривень 00 копійок). (п. 1.2., 1.3. Договору).
Відповідно до п. 1.1.. Договору, з дати початку кредитування клієнт має право отримати, а Банк зобов?язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на картковому рахунку надати клієнту в межах поточного ліміту кошти (кредит), а клієнт зобов'язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на картковий рахунок одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних (видаткових) операцій за кредитною картою або шляхом договірного списання банком коштів кредиту з кредитного рахунку у випадках визначених Договором. Метою кредиту є фінансування господарської (підприємницької) діяльності Клієнта.
Згідно з п. 1.4. Договору, строк кредиту на дату підписання заяви становить 24 місяців, що починається з наступного робочого дня, що слідує за датою підписання Заяви (Дата початку кредитування) та закінчується 28.01.2022р. Відповідно датою початку кредитування є 28.01.2020 року з кінцевим терміном повного погашення кредиту до 28.01.2024 року.
Факт надання банком позичальнику кредитних грошових коштів відповідно умов Кредитного договору №011/2151/788317 від 28.01.2020 року підтверджується копією виписки по рахунку, що підтверджує початок користування кредитом.
Таким чином, банк виконав свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором, надавши останньому кредит в сумі та на умовах, передбачених кредитним договором.
Проте, всупереч умовам кредитного договору, позичальник припинив виконувати взяті на себе договірні зобов'язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору. Відповідно до Розрахунку заборгованості, останній платіж було здійснено у липні 2022 року.
20.12.2022 року Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" було укладено Договір про відступлення прав вимоги №114/2-57-F (далі за текстом - Договір відступлення) у відповідності до умов якого АТ "Райффайзен Банк" передає (відступає) за плату, а ТОВ "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до п. 2.4. Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим Договором, новий кредитор замінює первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний Реєстр Боржників доповнює, а не замінює попередній.
Відповідно до Реєстру Боржників до Договору відступлення права вимоги №114/2-57-F від 20.12.2022 року, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" набуло право грошової вимоги за Кредитним договором №011/2151/788317 від 28.01.2020 року, укладеним між Позичальником та - Акціонерним товариством "Райффайзен Банк", сума заборгованості складає 48 142,78 грн., що складається з
Позивачем після відступлення права грошової вимоги до відповідача, останнім не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості кредитора, ні на рахунок нового Кредитора.
Неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Положення ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до приписів ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Як передбачено ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як встановлено судом, 28.01.2020 року між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - Банк/Кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем Нечаєвим Юрієм Вячеславовичем (далі по тексту - Клієнт/Відповідач/Позичальник) було укладено заява про надання кредиту "Кредитна картка для підприємців" №011/2151/788317 (далі Кредитний договір), відповідно до якого кредитодавець встановив клієнту поточний ліміт кредиту, розмір якого на дату початку кредитування становив 53000.00 грн. (п'ятдесят три тисяч гривень) з максимальним лімітом, який відповідно до умов кредитного договору становить 250 000,00 (двісті п?ятдесят тисяч гривень 00 копійок). (п. 1.2., 1.3. Договору).
Відповідно до п. 1.1.. Договору, з дати початку кредитування клієнт має право отримати, а Банк зобов?язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на картковому рахунку надати клієнту в межах поточного ліміту кошти (кредит), а клієнт зобов'язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на картковий рахунок одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних (видаткових) операцій за кредитною картою або шляхом договірного списання банком коштів кредиту з кредитного рахунку у випадках визначених Договором. Метою кредиту є фінансування господарської (підприємницької) діяльності Клієнта.
Згідно з п. 1.4. Договору, строк кредиту на дату підписання заяви становить 24 місяців, що починається з наступного робочого дня, що слідує за датою підписання Заяви (Дата початку кредитування) та закінчується 28.01.2022р. Відповідно датою початку кредитування є 28.01.2020 року з кінцевим терміном повного погашення кредиту до 28.01.2024 року.
Факт надання банком позичальнику кредитних грошових коштів відповідно умов Кредитного договору №011/2151/788317 від 28.01.2020 року підтверджується копією виписки по рахунку, що підтверджує початок користування кредитом.
Таким чином, банк виконав свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором, надавши останньому кредит в сумі та на умовах, передбачених кредитним договором.
Проте, всупереч умовам кредитного договору, позичальник припинив виконувати взяті на себе договірні зобов'язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору. Відповідно до Розрахунку заборгованості, останній платіж було здійснено у липні 2022 року.
Положеннями ст.1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу чих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
20.12.2022 року Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" було укладено Договір про відступлення прав вимоги №114/2-57-F (далі за текстом - Договір відступлення) у відповідності до умов якого АТ "Райффайзен Банк" передає (відступає) за плату, а ТОВ "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до п. 2.4. Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим Договором, новий кредитор замінює первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний Реєстр Боржників доповнює, а не замінює попередній.
Відповідно до Реєстру Боржників до Договору відступлення права вимоги №114/2-57-F від 20.12.2022 року, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" набуло право грошової вимоги за Кредитним договором №011/2151/788317 від 28.01.2020 року, укладеним між Позичальником та - Акціонерним товариством "Райффайзен Банк", сума заборгованості складає 48 142,78 грн.
Позивачем після відступлення права грошової вимоги до відповідача, останнім не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості кредитора, ні на рахунок нового Кредитора.
Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 1 ст.536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов 'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи факт прострочення погашення кредиту відповідачем, перевіривши розрахунки позивача, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 48 142, 78грн., що складається з заборгованісті за кредитом в сумі 47 141, 78 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 1 001 грн.
У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України” від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України” від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Крім того, відповідно до ч.ч.1,2 ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду Договір про надання правової допомоги №14/06/2023 від 14.06.2023року, ордер серії АІ №1435686 від 02.08.2023р., а також платіжна інструкція №1066 від 13.07.2023р. на суму 1 400 грн.
Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав стягнення із Фізичної особи-підприємця Нечаєва Юрія Вячеславовича на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 1 400 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців,37/41, код ЄДРПОУ 39508708) до відповідача Фізичної особи-підприємця Нечаєва Юрія Вячеславовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Нечаєва Юрія Вячеславовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців,37/41, код ЄДРПОУ 39508708) заборгованість за кредитом в сумі 47 141 (Сорок сім тисяч сто сорок одна) грн. 78 коп., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 1 001 (Одна тисяча одна) грн., судовий збір в сумі 2 684 (Дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 400 (Одна тисяча чотириста)грн.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 26 жовтня 2023 р.
Суддя Т.Г. Пінтеліна