ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2023 року м.Дніпро Справа № 904/1774/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Дарміна М.О., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники учасників провадження:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдарі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 (суддя Мельниченко І.Ф., м. Дніпро, повний текст якого підписаний 29.06.2023) у справі №904/1774/23
за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", м. Кременчук, Полтавська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдарі", м. Дніпро
про стягнення коштів у сумі 4 163 695,24 грн.
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдарі" про стягнення 4 163 695,24 грн., що складають суму заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 367/2/2118 від 01.05.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів № 367/2/2118 від 01.05.2021 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдарі" на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" 4 163 695,24 грн. - основного боргу, 62 455,43 грн. - судового збору.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Голдарі", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення господарського суду скасувати.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач передчасно звернувся до суду, оскільки його права не було порушено на момент звернення, так як відповідно до умов п. 4.2 договору, відповідач не отримував рахунки на оплату товару.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 у справі №904/1774/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Голдарі» без задоволення.
Зазначає, що у справі наявні рахунки на оплату та докази їх направлення відповідачу; у справі відсутні докази оплати таких рахунків; наявна претензія із зазначенням реквізитів для сплати боргу та докази направлення цієї претензії відповідачу. Тож, з урахуванням відсутності заперечень сторони спору щодо отримання товару, перелічені докази мають спростувати сумніви скаржника щодо настання часу для проведення розрахунку за товар.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Дармін М.О., Орєшкіна Е.В.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 19.07.2023 здійснено запит матеріалів справи №904/1774/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
21.07.2023 матеріали справи №904/1774/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.07.2023 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (93683,15 грн). Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
02.08.2023 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 24.07.2023 надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додано платіжну інструкцію №110 від 02.08.2023 про оплату 93 683,15 грн. судового збору.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2023 відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдарі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 у справі №904/1774/23; розгляд справи призначено у судове засідання.
Розпорядженням керівника апарату суду від 13.10.2023, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), суддів Верхогляд Т.А., Дармін М.О.
13.10.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
В судовому засіданні 16.10.2023 колегією суддів відповідне клопотання позивача задоволено, вирішено справу розглянути за відсутності представника позивача.
Відповідач (апелянт) явки свого представника в судове засідання не забезпечив, відповідне клопотання від нього до суду не надходило. Втім, з огляду на те, що явка не визнавалась судом обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для перегляду в апеляційному порядку рішення суду, колегією суддів вирішено розгляд справи здійснити у даному судовому засіданні.
В судовому засіданні 16.10.2023 колегією суддів підписано вступну та резолютивну частину постанови у справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
01.05.2021 між Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (постачальник,) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голдарі" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 367/2/2118 (далі - Договір), за умовами якого, постачальник зобов'язується поставити покупцю нафтопродукти, а покупець зобов'язується їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору. Одиниця виміру товару - тонна (п. п. 1.1., 1.2. договору).
Відповідно до п. п. 3.2., 3.3. договору, поставка товару здійснюється партіями на підставі актів приймання - передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання акту приймання - передачі нафтопродуктів. Строк поставки товару: травень 2021 - грудень 2021.
Згідно п. 4.1. договору, ціна товару за одну метричну тонну вказується сторонами у відповідних додатках (специфікаціях) до даного договору.
Оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі - вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання - передачі нафтопродуктів. Оплата товару може здійснюватися частинами. Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок постачальника. В рахунку постачальник вказує вартість товару, виходячи з ціни товару, зазначеної у відповідному додатку до даного договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який вказаний в рахунку. Оплата товару, що постачається, здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати цього договору, номера і дати виписки рахунку на оплату, найменування покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування товару, що підлягає оплаті. За домовленістю сторін допускаються інші форми розрахунків, які не заборонені чинним законодавством України (п. 4.2. та п. 4.3. договору).
Відповідно до п. 7.1. договору, строк дії договору: з моменту підписання сторонами по 31.12.2021 р., а в частині розрахунків - до повного їх здійснення (пункт 7.1. договору з урахуванням додаткової угоди від 17.12.2021).
Специфікацією на поставку товару від 01.01.2022 (додаток № 1/01 до договору поставки нафтопродуктів № 367/2/2118 від 01.05.2021), сторони згідно з договором поставки нафтопродуктів № 367/2/2118 від 01.05.2021, прийшли до згоди про поставку наступного товару і за такою ціною: газ нафтовий скраплений марки А ДСТУ EN 589:2017, кількістю 30,262 т; газ нафтовий скраплений марки В ДСТУ EN 589:2017, кількістю 35,520 т.; газ нафтовий скраплений марки А ( 2711139700) ДСТУ EN 589:2017, кількістю 20,599 т; газ нафтовий скраплений марки В ( 2711139700) ДСТУ EN 589:2017, кількістю 40,953 т. Загальна вартість товару згідно з цим додатком становить 4163695,24 грн, у тому числі ПДВ 693949,22 грн.
Вказаний договір та специфікація підписані повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.
На виконання умов договору поставки, позивач 31.01.2022 поставив відповідачеві товар на загальну суму 4 163 695,24 грн., що підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів № 1/01 на суму 2 018 972,06 грн. та № 2/01 на суму 2 144 723,18 грн., копії яких залучено до матеріалів справи.
Позивачем на адресу відповідача надсилалася претензія № 14/05-367 від 03.02.2023 з вимогою погашення суми основної заборгованості в розмірі 56 970 999,50 грн., у тому числі за актами приймання-передачі нафтопродуктів № 1/01 на суму 2 018 972,06 грн. та № 2/01 на суму 2 144 723,18 грн., на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи докази надсилання.
Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав, що і стало підставою звернення позивача з відповідним позовом до госопдарського суду.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд дійшов висновку про належне виконання з боку позивача своїх договірних зобов'язань з поставки товару, в той час, як відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдарі" боргу за поставлений товар у сумі 4 163 695,24 грн. у зв'язку із несплатою відповідачем коштів за поставлений товар згідно договору № 367/2/2118 від 01.05.2021.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до визначень термінів, що містяться у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.
Як встановлено апеляційним судом, на виконання умов договору від 01.05.2021 №367/2/2118, позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 4 163 695,24 грн., що підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів № 1/01 на суму 2 018 972,06 грн. та № 2/01 на суму 2 144 723,18 грн.
У даному випадку первинними документами, що підтверджують передання позивачем та прийняття відповідачем товару за договором є акти приймання - передачі № 1/01 від 31.01.2022 та № 2/01 від 31.01.2022.
Оцінюючи вищевказані акти приймання - передачі, колегія суддів дійшла висновку про належність таких доказів у підтвердження передання і приймання товару за договором від 01.05.2021 №367/2/2118 з огляду на їх відповідність наведеним вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки ними зафіксовано факт передання позивачем та прийняття відповідачем товару саме за вказаним договором без будь-яких заперечень чи зауважень, що підтверджується їх підписами та відтисками печаток, а також те, що вони містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх здійснення.
В свою чергу, сторони п. 4.2 договору передбачили, що оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки товару, згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок постачальника.
У відповідності до п. 3.2 договору поставка товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі нафтопродуктів.
Отже, беручи до уваги те, що відповідач зі свого боку порушив зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару за договором від 01.05.2021 №367/2/2118, внаслідок чого у нього утворилася перед позивачем заборгованість, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 4 163 695,24 грн. підлягають задоволенню.
Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що позивач передчасно звернувся до суду, оскільки його права не було порушено, на момент звернення в суд, так як відповідно до умов п. 4.2 договору, відповідач не отримував рахунки на оплату товару, оскільки вказані доводи спростовуються доказами, наявними у матеріалах справи.
Суд також приймає до уваги те, що обов'язок відповідача оплатити вартість поставленого йому позивачем товару виникає в силу ст. ст. 655, 692, 712 ЦК України, ч.1 ст. 265 ГК України та не залежить від факту виставлення позивачем рахунку - фактури на оплату відповідачем вартості здійсненої поставки товару. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а відсутність рахунку-фактури не звільняє покупця від обов'язку з оплати поставленого товару.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає посилання скаржника, зазначені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 у справі №904/1774/23необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдарі" - без задоволення.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдарі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 у справі №904/1774/23 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 у справі №904/1774/23 - залишити без змін.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдарі" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано суддями Івановим О.Г. та Дарміним М.О. 25.10.2023, суддею Верхогляд Т.А. - 26.10.2023.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя М.О. Дармін
Суддя Т.А. Верхогляд