ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" жовтня 2023 р. Справа№ 910/10490/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Скрипки І.М.
Тищенко А.І.
секретар судового засідання: Щербина А.В.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 03.10.2023,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг»
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 (повний текст складено 12.06.2023)
у справі №910/10490/22 (суддя Гулевець О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метакон.»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Леонтьєв Гліб Олегович
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі №910/10490/22 позовні вимоги задоволено повністю.
Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Леонтьєва Гліба Олеговича про вилучення та повернення від лізингоодержувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Метакон.» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» автомобіля марки Peugeot 508, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , вчинений 15.07.2022 та зареєстрований в реєстрі за №356.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метакон.» судовий збір у сумі 2 481,00 грн.
22.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Метакон.» звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про долучення доказів судових витрат та ухвалення додаткового рішення, в якій просило суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі №910/10490/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Метакон.» про ухвалення додаткового рішення задоволено, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метакон.» витрати на правову допомогу у сумі 45 000,00 грн.
Приймаючи додаткове рішення, суд, дослідивши надані позивачем докази, враховуючи встановлений сторонами договору №03-6 від 27.07.2022 розмір гонорару у сумі 45 000,00 грн, відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, дійшов до висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено понесені ним витрати на правничу допомогу у справі №910/10490/22 у розмірі 45 000,00 грн.
Не погодившись із прийнятим додатковим рішенням, 10.07.2023 (про що свідчить поштовий ідентифікатор Укрпошти на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі №910/10490/22 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Метакон.» у задоволенні його заяви про компенсацію суми судових витрат від 19.05.2023 у справі №910/10490/22.
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:
- умовами договору про надання правової допомоги не передбачено права адвокатського бюро «Гапоненко Роман і партнери» залучати до надання правової (правничої) допомоги позивачу третіх осіб, зокрема, співвиконавців. Однак, представництво інтересів позивача безпосередньо під час судових засідань, що проводились в рамках розгляду позовної заяви позивача, здійснював Безрода Р.С, (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧЦ №000144 від 28.07.2017), який є членом адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери», не дивлячись на те, що правову (правничу) допомогу згідно з Договором про надання правової допомоги позивачу мало особисто надавати Адвокатське бюро «Гапоненко Роман і партнери»;
- позивач не надав суду документ, який би підтверджував факт перерахування позивачем гонорару на рахунок представника позивача, наприклад відповідної банківської виписки та/або платіжної інструкції, як це передбачено умовами договору про надання правової допомоги;
- на переконання скаржника максимальна сума витрат, які міг понести позивач у зв'язку з отриманням ним правової допомоги адвоката під час розгляду його позовної заяви могла дорівнювати 10 000,00 грн.
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 17.07.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі №910/10490/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі №910/10490/22 залишено без руху, роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути її недоліки, надавши суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі №910/10490/22.
25.07.2023 на виконання вимог ухвали суду від 20.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі №910/10490/22, в якому просило поновити строк на апеляційне оскарження з огляду на те, що копію додаткового рішення суду ним було отримано 20.06.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі №910/10490/22, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі №910/10490/22, зупинено дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі №910/10490/22 на час апеляційного оскарження, апеляційну скаргу призначено до розгляду на 29.08.2023.
Позивач та третя особа письмових відзивів на апеляційну скаргу суду не надали, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду додаткового рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
У судове засідання, призначене на 29.08.2023, з'явились представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Метакон.» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг».
Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Леонтьєв Гліб Олегович (або його представник) до суду апеляційної інстанції не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність оголошення перерви у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі №910/10490/22 до 03.10.2023, враховуючи, що додаткове судове рішення є похідним від основного, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі №910/10490/22 відкладено на 03.10.2023.
21.09.2023 до суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Метакон.» - Безроди Романа Сергійовича надійшло клопотання про участь у судових засіданнях, призначених на 03.10.2023 об 11 год. 30 хв. та об 11 год. 45 хв. відповідно в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Метакон.» - Безроди Романа Сергійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
У судове засідання 03.10.2023 з'явилися представники позивача та відповідача.
Третя особа або її представник у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи наявність у матеріалах справи доказу належного повідомлення третьої особи про дату, час та місце розгляду справи, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності третьої особи.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив залишити оскаржене додаткове рішення суду без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, додаткове рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні 03.10.2023 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті додаткового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене додаткове рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.
Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частина 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин другої та третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.
Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, колегія суддів наголошує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Судом установлено, що згідно з попереднім розрахунком позовних вимог, наведеним у позовній заяві, очікувані витрати позивача на правову допомогу становлять 30 000,00 грн. Позивачем у позові зазначено, що докази понесених позивачем судових витрат (витрат на правову допомогу) будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення.
Після прийняття судом першої інстанції основного рішення позивачем 22.05.2023 було подано до Господарського суду міста Києва заяву про долучення доказів судових витрат позивача на правничу допомогу в даній справі у розмірі 45 000,00 грн та, відповідно, про ухвалення додаткового рішення про їх розподіл та покладення на відповідача.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в сумі 45 000,00 грн позивачем надано у матеріали справи копії Договору про надання правової (правничої) допомоги №03-6 від 27.07.2022, укладеного Товариством з обмежено відповідальністю «Метакон.» з Адвокатським бюро «Гапоненко і партнери», додаткову угоду №1 від 19.12.2022 до договору про надання правової (правничої) допомоги №03-6 від 27.07.2022, додаткову угоду №2 від 26.12.2022 до договору про надання правової (правничої) допомоги №03-6 від 27.07.2022, Акт №17 надання послуг від 17.05.2023, опис виконаних послуг по справі №910/10490/22, який є додатком до акту №17 від 17.05.2023, договір про співробітництво №1 від 05.12.2022, укладений між Адвокатським бюро «Гапоненко Роман і партнери» та Адвокатським об'єднанням «Гапоненко Роман і партнери», копію ордеру на надання правничої допомоги Серія АА №1226001 адвокатом Гапоненком Р.І. та копію ордеру на надання правничої допомоги Серії ААТ №1256784 від 06.12.2022 адвокатом Безродою Р.С.
Відповідно до пункту 1.1. Договору про надання правової (правничої) допомоги №03-6 від 27.07.2022, у редакції додаткової угоди №1 від 19.12.2022, клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правову (правничу) допомогу, яка полягає в представництві в усіх судах всіх інстанціях, приватні та державні виконавці, державної виконавчої служби та її підрозділи, юридичні і фізичні особи, установи, організації і підприємства, а клієнт зобов'язується прийняти надану адвокатським бюро правову (правничу) допомогу на умовах визначених цим договором.
Відповідно до пункту 3.1. Договору про надання правової (правничої) допомоги №03-6 від 27.07.2022, у редакції додаткової угоди №2 від 26.12.2022, сторони дійшли згоди про те, що клієнт протягом 3 днів з моменту підписання даного договору сплачує адвокатському бюро гонорар у розмірі 2000,00 грн за кожен адвокатський запит та 2000,00 грн за підготовку одного листа в т.ч. консультації, гонорар у розмірі 45000,00 (сорок п'ять тисяч) гривень за представництво інтересів в суді про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (5000,00 грн оплачується протягом 10 днів з моменту підписання даного договору, 40000,00 грн протягом 5 днів після відшкодування судових витрат за рахунок ТОВ «ОТП Лізинг»).
Згідно пункту 5.1. Договору, у редакції додаткової угоди №2 від 26.12.2022, договір діє до 31.10.2023.
Позивачем на підтвердження фактичного надання правової допомоги надано Акт №17 надання послуг від 17.05.2023 разом з описом виконаних послуг, згідно яких Адвокатське бюро надало позивачу правову допомогу на підставі договору №03-6 від 27.07.2022 у розмірі 45 000,00 грн (гонорар згідно пункту 3.1. Договору).
В описі виконаних послуг (том 1, а.с. 203) сторонами Договору про надання правової (правничої) допомоги №03-6 від 27.07.2022 деталізовано перелік наданих послуг.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що представництво інтересів позивача безпосередньо під час судових засідань, що проводились в рамках розгляду позовної заяви позивача, здійснював Безрода Р.С., (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧЦ №000144 від 28.07.2017), який є членом адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери», всупереч тому, що правову (правничу) допомогу згідно з Договором про надання правової допомоги, укладеним із ТОВ «Метакон.», позивачу мало особисто надавати Адвокатське бюро «Гапоненко Роман і партнери».
Із цього приводу судом враховано, що відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Водночас, згідно частини 6 статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське бюро зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Так, між Адвокатським бюро «Гапоненко Роман і партнери» та Адвокатським об'єднанням «Гапоненко Роман і партнери» було укладено договір про співробітництво №1 від 05.12.2022, згідно пунктів 1.1., 1.2. якого Адвокатське бюро залучає Адвокатське об'єднання в цілому до виконання Договору про надання правової допомоги №03-6 від 27.07.2022, а саме адвоката АО Безроду Р.С. Ордер на надання правової допомоги адвокатами, зазначеними в цьому пункті Договору, видається Адвокатським об'єднанням, що не виключає право Адвокатського бюро видати такий ордер також.
Згідно пункту 4.1. Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення строку дії Договору про надання правової допомоги №03-6 від 27.07.2022, укладеного між Адвокатським бюро та ТОВ «Метакон.».
Отже, залучення Адвокатським бюро «Гапоненко Роман і партнери» до виконання укладеного ним договору про надання правничої допомоги №03-6 від 27.07.2022 адвоката Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» Безроди Р.С. не суперечить наведеним нормам чинного законодавства, адже таке право надане адвокатському бюро частиною 6 статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а умовами договору про надання правничої допомоги, укладеного із ТОВ «Метакон.», Адвокатському бюро також не заборонено залучати для виконання своїх обов'язків іншого адвоката.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що надані позивачем докази є достатніми та підтверджують факт понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу у справі на зазначену ним суму 45 000,00 грн, розмір якої згідно з пунктом 3.1. Договору в редакції додаткової угоди №2 є фіксованим.
Водночас, колегія суддів, враховуючи правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, зазначає, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Як уже наголошувалось вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Колегією суддів встановлено, що відповідачем клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду першої інстанції не подавалося.
Водночас, доводи апеляційної скарги відповідача про те, що максимальна сума витрат адвоката під час розгляду його позовної заяви могла дорівнювати 10 000,00 грн не підтверджені жодними належними та допустимими доказами та ґрунтуються виключно на припущеннях скаржника.
Судом, у свою чергу, не встановлено того, що розмір понесених витрат на правничу допомогу є завищеним або неспівмірним із заявленими позовними вимогами. Судом встановлено, що дії відповідача були спрямовані на прагнення до якнайшвидшого вирішення спору, розмір витрат на професійну правничу допомогу належним чином підтверджений, обґрунтований та пропорційний до предмета спору, враховуючи рівень складності справи та обсяг доказів, що підлягали вивченню та аналізу.
Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано факт виконання адвокатом позивача усього обсягу послуг, перелічених у детальному описі витрат на правову допомогу.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
З огляду на зазначене, посилання скаржника в апеляційній скарзі на відсутність у матеріалах справи станом на дату подання заяви про ухвалення додаткового рішення доказів фактичної сплати гонорару адвокату як на підставу для відмови у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат, колегією суддів відхиляються.
Підсумовуючи викладене, доводи відповідача щодо безпідставності стягнення з нього витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 45 000,00 грн, покладені в обґрунтування його апеляційної скарги, є безпідставними та спростовуються вищенаведеними обставинами.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Доводи апеляційної скарги відповідача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для зміни чи скасування додаткового рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає додаткове рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 129, 270, 244, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі №910/10490/22 залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі №910/10490/22 залишити без змін.
Матеріали справи №910/10490/22 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 26.10.2023.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді І.М. Скрипка
А.І. Тищенко