вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" жовтня 2023 р. Справа№ 910/8180/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Суліма В.В.
Коротун О.М.
без виклику представників сторін
розглянувши апеляційну скаргу апеляційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України
на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022
у справі №910/8180/21 (суддя Головіна К.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 12 250,00 грн,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення пені у розмірі 12 250,00 грн та судових витрат.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що внаслідок ліквідації Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (далі - страхова компанія) за ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі №910/842/18 до відповідача перейшло зобов'язання, невиконане страховою компанією за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/5572069, право на яке перейшло до позивача на підставі договору про надання фінансових послуг факторингу №5/31-12/2015 від 31.12.2015. Відповідачем здійснено часткову оплату лише суми страхового відшкодування, 3% річних та інфляційні втрати, залишилось невиконаним зобов'язання зі сплати пені в розмірі 12 250,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс. Капітал" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення пені у розмірі 12 250,00 грн - задоволено повністю.
Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 12 250,00 грн - пені, 2 481,00 грн судового збору.
Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що до позивача перейшло право вимоги зі сплати страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/5572069, розмір якого доведено у судовому порядку під час розгляду справи №910/842/18, а тому, враховуючи оплату суми страхового відшкодування, 3 % річних та витрат від інфляції у відповідача залишається невиконаним зобов'язання зі стягнення пені у розмірі 12 250,00 грн.
Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі №910/8180/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги МТСБУ посилається на неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин, які мають значення для справи.
На думку скаржника, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що строк позовної давності обраховується не з моменту ДТП, а з моменту, визнання ПАТ "СК "Україна" банкрутом. Суд неправомірно не застосував строк позовної давності. МТСБУ вказує, що позивач звернувся з позовом із пропуском загального строку позовної давності, а тому підлягають застосуванню наслідки пропуску строків позовної давності - відмова в позові у повному обсязі.
Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 грошові зобов'язання ПрАТ "СК "Україна" вважаються повністю погашеними, в свою чергу МТСБУ не є ані правонаступником, ані стороною, договору обов'язкового страхування.
Також скаржник вважає, що відповідальність за порушення грошового зобов'язання не входить у зобов'язання страховика, який визнаний банкрутом, та не може бути покладена на МТСБУ, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер.
Апелянт вказує, що зазначені твердження підтверджуються Висновком науково-правової експертизи на запит МТСБУ щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 07.06.2022, затвердженим Головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, профессором Н.М. Пархоменко.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г. судді: Коротун О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі №910/8180/22 залишено без руху. Роз'яснено Моторному (транспортному) страховому бюро України, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 3 721,50 грн та докази направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" листом з описом вкладеного.
07.12.2022 на виконання вищезазначеної ухвали на адресу Північного апеляційного господарського суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшло клопотання, до якого долучено платіжне доручення №9807780 від 18.11.2022 про сплату судового збору в сумі 3721,50 грн. та докази надсилання копії апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі № 910/8180/22; справу ухвалено розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
21.12.2022 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін. Крім того, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема зазначив, що право вимоги потерпілого до МТСБУ за невиконаними зобов'язаннями ліквідованого страховика виникає саме з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду у справі про банкрутство, а не від дати настання страхової події.
Крім того, МТСБУ не звільняється від обов'язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом суми 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід'ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
Відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із заявою про зупинення провадження у справі № 910/8180/22 до закінчення касаційного перегляду справи № 910/16820/21 Верховним Судом.
Як стало відомо, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2022 у справі № 910/16820/21 справу за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 передано на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 07.11.2022 у справі № 910/16820/21 прийнято справу № 910/16820/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 до провадження; ухвалено здійснити розгляд касаційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України у порядку письмового провадження.
Разом з тим, ухвалою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.12.2022 передано на розгляд Великій Палаті Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження справу № 910/16820/21 виходячи з того, що справи про стягнення страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів переважно є малозначними, відтак розгляд цієї справи Великою Палатою Верховного Суду сприятиме формуванню єдиної правозастосовчої практики у цих правовідносинах.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 910/16820/21 прийнято до розгляду справу № 910/16820/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022. Призначено справу № 910/16820/21 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/8180/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом справи № 910/16820/21.
07.08.2023 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 910/8180/22, яке мотивоване тим, що 19.07.2023 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №910/16820/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 поновлено провадження у справі № 910/8180/22.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.
Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 18.06.2015 у справі № 754/8240/15-п встановлено, що 23.05.2015 о 16 год. 30 хв., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки "Mitsubishi" номерний знак НОМЕР_1 на території заводу "Радикал" по вул. Червоноткацька, 46 у м. Києві не врахував дорожньої обстановки, не був уважним, на перехресті рівнозначних доріг не надав переваги в русі автомобілю, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки "Ford" (водій ОСОБА_2 ) номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.2.3(б), 16.12 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Станом на дату настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Mitsubishi" номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" на підставі полісу № АІ/5572069 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
08.06.2015 було проведено огляд пошкодженого автомобіля та у подальшому визначено вартість матеріального збитку, завданого в результаті ДТП.
24.09.2015 ОСОБА_2 подав до ПрАТ "СК "Україна" заяву про страхове відшкодування.
14.12.2015 між ОСОБА_2 та ФОП Шиян Д.С. було укладено договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, на підставі якого ОСОБА_2 відступив ФОП Шиян Д.С. права вимоги в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, у тому числі одержання грошового відшкодування нанесеної майнової шкоди від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ.
31.12.2015 між ФОП Шиян Д.С. (клієнт) та ТОВ "Маркс.Капітал" (фактор) було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 5/31-12/2015 на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" набуло право вимоги за договором страхування №. АІ/5572069.
Згідно п. 1.2. в силу даного договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
Згідно частини 1 статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Нормами частини 1 статті 1078 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, починаючи з 31.12.2015 кредитором у договірному зобов'язанні за договором страхування № АІ/5572069, яке виникло в результаті вищезазначеної ДТП, є ТОВ "Маркс.Капітал".
24.09.2015 закінчився строк, передбачений п.36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", для прийняття ПрАТ "СК "Україна" рішення про виплату страхового відшкодування за договором № АІ/5572069. Однак ПрАТ "СК "Україна" не здійснило виплату страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 у справі № 910/842/18 відкрито провадження про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна".
Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" було подано заяву від 30.03.2018 з кредиторськими вимогами до боржника, в тому числі за зобов'язанням, яке виникло на підставі договору № АІ/5572069.
24.04.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" було подано уточнення до заяви про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна" у справі № 910/842/18 з кредиторськими вимогами до боржника. Уточнення стосувалися детального розрахунку заборгованості ПрАТ "СК "Україна перед ТОВ «Маркс.Капітал».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/842/18 позивач визнаний кредитором ПрАТ "СК "Україна", в тому числі за зобов'язанням яке виникло на підставі договору № АІ/5572069 включаючи штрафні санкції, 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі №910/842/18 затверджено звіт ліквідатора. Затверджено ліквідаційний баланс банкрута станом на 17.07.2019.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вирішено вважати погашеними у зв'язку з недостатністю майнових активів боржника вимогам кредиторів, в т.ч. ТОВ "Маркс.Капітал" першої черги на суму 9 555 040,57 грн, четвертої черги на суму 3 916 198,78 грн, шостої черги на суму 6 868 953,48 грн, загальна сума 20 340 192,80 грн. Доручено ГУ статистики у м. Києві виключити банкрута - ПАТ "СК "Україна" з ЄДРПОУ, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві зняти банкрута - ПАТ "СК "Україна" з податкового обліку. Ліквідовано банкрута - ПАТ "СК "Україна" як юридичну особу у зв'язку з банкрутством. Доручено Дарницькій районній у м. Києві державній адміністрації провести державну реєстрацію припинення ПАТ "СК "Україна" як юридичної особи та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення ПАТ "СК "Україна" як юридичної особи не пізніше наступного робочого дня з дати надходження ухвали. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Провадження у справі № 910/842/18 закрито. Дію мораторію припинено.
Відповідно підпункту ґ. п.41.1 ст.41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Таким чином, у МТСБУ виникли підстави для виконання зобов'язань за договором страхування № АІ/5572069 перед ТОВ "Маркс.Капітал".
04.09.2019 позивач, у зв'язку з ліквідацією Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна", звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про виплату страхового відшкодування за договором № АІ/5572069 в сумі 49 000,00 грн - завданого збитку, 3 217,89 грн - 3 % річних, 13 482,52 грн - інфляційних втрат та 12 250,00 грн - пені.
26.09.2019 відповідачем було частково виконано зобов'язання за договором № АІ/5572069,зокрема здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 49 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача та не заперечується відповідачем.
Крім того, 26.11.2021 Господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі №910/14492/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 3% річних у розмірі 3 217,89 грн та інфляційних втрат в розмірі 13 482,52 грн.
При цьому, зобов'язання зі сплати пені у розмірі 12 250,00 грн залишилось невиконаним.
Посилаючись на не виконанням відповідачем зобов'язання у повному обсязі позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України 12 250,00 грн - пені.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався, зокрема, на те, що пеня, 3% річних та інфляційні - це відповідальність страховика-банкрута, які ухвалою суду визнано погашеними, і така відповідальність не входить до зобов'язань МТСБУ.
За наслідком розгляду справи суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач має право вимагати стягнення з відповідача пені, оскільки пеня в силу закону є невід'ємною складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування, у зв'язку із чим задовольнив позов.
Однак, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно- правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За договором страхування, згідно з положеннями статті 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (пункт 3 статті 980 ЦК України).
За положенням статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Законом України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкове страхування відповідальності).
Відносини у сфері обов'язкового страхування відповідальності регулює Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Об'єктом обов'язкового страхування відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу згідно зі статтею 5 цього Закону.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що суб'єктами обов'язкового страхування відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.
При цьому страхувальники за цим законом - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.
Страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування".
Отже, страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів спрямоване на захист матеріальних інтересів потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та на компенсацію шкоди, заподіяної їх життю та здоров'ю, а також завданих їм збитків, у тому числі за рахунок МТСБУ у випадках, передбачених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
МТСБУ є спеціальним суб'єктом у сфері страхування.
Як визначає стаття 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Бюро є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування відповідальності.
МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого статуту.
Згідно з підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" одним з основних завдань МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Для забезпечення виконання зобов'язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються централізовані страхові резервні фонди, зокрема фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (фонд захисту потерпілих), призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених цим Законом (підпункт 43.1.2 пункту 43.1 статті 43 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Порядок виконання зобов'язань страховика, що ліквідується, визначає стаття 20 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників-наземних транспортних засобів". Так, відповідно до пункту 20.1 цієї статті у разі ліквідації страховика, правонаступника якого встановлено, договори страхування зберігають свою силу до закінчення строку дії такого договору.
У разі ліквідації страховика за його власним рішенням визначені договором обов'язки цього страховика виконує ліквідаційна комісія (пункт 20.2 статті 20 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки за договорами обов'язкового страхування відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом (пункт 20.3 статті 20 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
У випадку ліквідації страховика із встановленням його правонаступника права та обов'язки такого страховика переходять до його правонаступника у тому обсязі і на умовах, що були встановлені договором страхування, який зберігає чинність до закінчення строку його дії.
Натомість пункти 20.2 та 20.3 статті 20 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначають випадки, за яких права та обов'язки страховика за укладеними ним договорами не переходять до правонаступників, а саме - ліквідації страховика за його власним рішенням та за рішенням визначених законом органів, що відбувається в порядку та за встановленою законом процедурою, за якою ліквідаційна комісія такого страховика виконує його обов'язки за договорами страхування шляхом акцептування та задоволення вимог кредиторів у процедурі ліквідації.
Відповідно до статті 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Ліквідація юридичної особи - страховика у зв'язку з визнанням його банкрутом здійснюється відповідно до положень Кодексу України з процедур з банкрутства або Закону про банкрутство, який був чинний на час порушення справи про банкрутство ПрАТ "СК "Україна" із особливостями, визначеними цим законом для банкрутства страховиків.
Так, частиною сьомою статті 87 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було визначено, що страхувальники за договорами страхування, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови про визнання страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, мають право вимагати страхові виплати.
Отже, однією з підстав прийняття МТСБУ на себе зобов'язань страховика, що ліквідується, є встановлення в процедурі ліквідації недостатності майна цього страховика для виконання таких зобов'язань за договорами страхування.
Разом із цим згідно з положеннями пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння:
а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі;
б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу;
в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи;
ґ) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону;
г) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
д) у разі надання страхувальником або особою,, відповідальність якої застрахована, своїх, транспортного засобу поліцейським та медичним працівникам закладів охорони здоров'я згідно з чинним законодавством.
Регламентні виплати, зазначені у підпунктах "а"-"д" цього пункту, розподіляються в порядку, встановленому президією МТСБУ.
Інший порядок та перелік випадків передбачені для здійснення МТСБУ виплат за рахунок фонду страхових гарантій.
При цьому пунктом 41.3 статті 41 цього Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. У таких випадках МТСБУ відшкодовує частину шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування.
Пунктом 22.2 Закону У країни "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.
Так, МТСБУ відшкодовує шкоду у випадках, чітко передбачених положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", одним з яких є встановлення недостатності майна страховика, якого визнано банкрутом та ліквідовано, для виконання зобов'язань за договорами страхування відповідальності, що здійснюється за рахунок фонду захисту потерпілих.
Цей, випадок не є тотожним правонаступництву, що є підставою заміни, сторони у зобов'язанні та внаслідок якого до правонаступника переходять права та обов'язки правопопередника у зобов'язанні у тому обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не. встановлено у договорі або законі (стаття 512 ЦК України). Така процедура для страховика визначена пунктом 20.1 статті 20 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, повинен нести страховик, який є належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди в межах страхової суми (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17).
Основна функція МТСБУ у правовідносинах щодо відшкодування шкоди за договорами страхування замість страховика, що ліквідується і майна якого недостатньо для виконання цих зобов'язань, фактично зводиться до забезпечення у будь-якому разі отримання потерпілою особою належного їй відшкодування.
Отже, шкода, яку зобов'язане відшкодувати МТСБУ відповідно до положень пункту 20.3 статті 20, пункту 41.3 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", є регламентною виплатою, що здійснюється за рахунок фонду захисту потерпілих, отримання якої потерпілим гарантується МТСБУ.
МТСБУ приймає на себе зобов'язання із відшкодування шкоди страховика, що визнаний банкрутом та ліквідується, лише за зобов'язаннями, для погашення яких у цього страховика недостатньо майна, тобто у цьому разі виступає спеціальним суб'єктом у сфері обов'язкового страхування, що фактично гарантує постраждалій особі (потерпілому) отримання належної їй регламентної виплати попри банкрутство та ліквідацію страховика, майна якого виявилося недостатньо для погашення акцептованих вимог кредиторів у процедурі банкрутства.
Наведене дає підстави для висновку про те, що МТСБУ не є правонаступником страховика, який ліквідується і щодо якого встановлено недостатність майна для виконання зобов'язань за договорами, у розумінні статті 512 ЦК України, а натомість гарантує отримання потерпілою особою належного їй відшкодування попри ліквідацію зобов'язаного у цих правовідносинах страховика і встановлену недостатність його майна для виконання цих його зобов'язань.
При цьому після такої сплати за наявності обставин, передбачених пунктом 38.2 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у МТСБУ може виникнути право регресної вимоги до осіб, визначених зазначеним положенням.
Отже, МТСБУ вступає у правовідносини щодо відшкодування шкоди замість страховика, якого визнано банкрутом і ліквідовано із встановленням недостатності його майна для виконання зобов'язань за укладеними ним договорами страхування, лише із встановленням цих обставин та звернення до Бюро потерпілої особи за таким відшкодуванням. Тобто Бюро у межах цих правовідносин гарантує отримання лише відшкодування шкоди потерпілою від дорожньо- транспортної пригоди особою (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі №910/16820/21).
Предметом спору в цій справі є вимоги ТОВ "Маркс.Капітал" до МТСБУ про стягнення пені нарахованої на суму страхового відшкодування, зобов'язання з виплати якого не виконав ліквідований страховик - ПрАТ "СК "Україна", щодо якого встановлено недостатність майна для виконання зобов'язань за договорами страхування, у тому числі за договором страхування, право вимоги за яким набув позивач.
Матеріалами справи підтверджується, що МТСБУ перерахувало на користь позивача 49 000,00 грн в рахунок виконання зобов'язань за полісом, а також на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2021 у справі №910/14492/21 відповідачем сплачено на користь позивача 3 217,89 грн 3% річних та 13 482,52 грн інфляційних втрат.
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону №1961-IV за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Виходячи зі змісту наведеної норми, за прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика саме він має сплатити пеню, передбачену наведеним положенням, особі, яка має право на таке відшкодування, натомість за прострочення здійснення регламентної виплати з вини МТСБУ пеня нараховується за час такого прострочення і у такому разі МТСБУ має обов'язок сплатити її (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі №910/16820/21).
Разом із цим, МТСБУ не є правонаступником ліквідованого страховика, тобто не набуває усіх прав та обов'язків останнього як сторони у зобов'язанні, а фактично вступає у спірні правовідносини лише у разі та після встановлення факту недостатності майна страховика, що ліквідується, для погашення зобов'язань за договором страхування відповідно до рішення уповноважених законом органів, для погашення вимог кредиторів, тобто не є таким, що приймає на себе всі зобов'язання такого страховика, у тому числі і ті, які є наслідком неналежного виконання або невиконання цим страховиком власних зобов'язань за договорами страхування.
Положення Закону №1961-IV не містять правових підстав покладення на МТСБУ такого ж обсягу зобов'язань за договорами страхування, який мав страховик, що ліквідований, та який набуває правонаступник у разі здійснення правонаступництва відповідно до пункту 20.1 статті 20 Закону №1961-IV, а отже, і правових підстав відповідальності МТСБУ за неналежно виконаними / невиконаними цим страховиком зобов'язаннями у вигляді нарахувань, передбачених статтею 625 ЦК України та пункту 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV.
МТСБУ лише здійснює відшкодування шкоди за зобов'язаннями страховика із відшкодування шкоди за договорами страхування відповідальності, для виплати за якими у страховика, що ліквідується за рішенням уповноважених законом органів, недостатньо коштів / майна, отже, лише гарантує отримання відшкодування постраждалою особою (потерпілим) та не несе відповідальності за прострочення виконання страховиком, а не МТСБУ, грошового зобов'язання з виплати відшкодування.
Як свідчать матеріали справи, МТСБУ з моменту набуття ним обов'язку із здійснення регламентної виплати (після ліквідації страховика та отримання відповідної вимоги від позивача) не допустило прострочення виконання цього зобов'язання.
При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що прострочення виконання грошового зобов'язання по своєчасній виплаті страхового відшкодування у встановлений строк до моменту порушення провадження у справі про банкрутство було допущено ліквідованим страховиком - ПрАТ "СК "Україна", а не відповідачем, яким є МТСБУ.
За наведених мотивів відсутні підстави для покладення на МТСБУ обов'язку із відшкодування пені, нарахованої у зв'язку із невиконанням зобов'язання за договором страхування ліквідованим страховиком, а висновки суду першої інстанцій в цій частині не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні положень Закону №1961-IV.
Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи враховані висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі №910/16820/21, предметом розгляду якої був аналогічний спір між ТОВ "Маркс.Капітал" та МТСБУ але по іншому ДТП.
Беручи до уваги встановлену колегією суддів відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал", інші доводи апелянта, зокрема щодо спливу строку позовної давності, не підлягають оцінці та дослідженню.
Враховуючи те, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі №910/8180/22 підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 277 ІТІК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі №910/8180/22 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача відповідно до приписів статті 129 ПІК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі № 910/8180/22 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі № 910/8180/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (36019, м.: Полтава, вул. Колективна, 10; код ЄДРПОУ 37686922) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8; код ЄДРПОУ 21647131) 3 721 (три тисячі сімсот двадцять одна) грн 50 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
5. Матеріали справи №910/8180/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді В.В. Сулім
О.М. Коротун