Справа № 513/1465/23
Провадження № 2-н/513/78/23
Саратський районний суд Одеської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року Суддя Саратського районного суду Одеської області Бучацька А.І, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
ВСТАНОВИВ:
18 жовтня 2023 року засобами поштового зв'язку ТОВ "ГК "Нафтогаз України" в особі представника за довіреністю Савельєвої Вікторії Юріївни надіслало до Саратського районного суду Одеської області заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз України" заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 22321 гривня 66 копійок та судового збору в розмірі 268,40 гривень.
24 жовтня 2023 року матеріали заяви про видачу судового наказу надійшли до Саратського районного суду Одеської області та цього ж дня, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначена суддя Бучацька А.І..
Вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані документи суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 3 частини 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
У заяві про видачу судового наказу зазначено, що послуги з постачання природного газу надавались ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
З доданої до заяви копії договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 18.09.2020 року приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Могилою М.М., реєстровий № 915, встановлено, що ОСОБА_1 придбала земельну ділянку та садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Частиною 7 статті 165 ЦПК України встановлено, що суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно відповіді № 288041 від 25.10.2023 року з Єдиного державного демографічного реєстру, боржник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 8 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
З заяви та доданих до неї документів вбачається, що місцем виконання договору на постачання природного газу є садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання боржника ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 .
Таким чином, справа не відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Саратського районного суду Одеської області.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Поняття "суд, встановлений законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції є структурним елементом права на справедливий суд, та передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (справи "Сокуренко і Стригун проти України", Занд проти Австрії", "Коем та інші проти Бельгі").
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається "суд, встановлений законом", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Згідно з ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Частиною 2 ст. 165 ЦПК України встановлено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
З вищевказаних підстав у видачі судового наказу належить відмовити.
Роз'яснити заявнику, що за змістом частини 1 ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ "Наказне провадження" ЦПК України, після усунення її недоліків.
За положеннями ч.2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Керуючись ст. ст. 163, 165, 258-261, 353 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 22321 гривня 66 копійок - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Суддя А. І. Бучацька