Справа № 581/714/23
Провадження № 1-кп/581/31/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року сел. Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області у складі судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Московське Роменського району Сумської області, зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , не працює, не одружений, притягувався до кримінальної відповідальності
вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 3 грудня 1996 року за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 81 КК України (1961 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 26 травня 1998 року звільнений умовно-достроково;
вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 1 квітня 1999 року за ч.1 ст.196-1 КК України (1961 року) до 1 року 6 місяців виправних робіт з утриманням 20 відсотків заробітку;
вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 21 жовтня 1999 року за ч. 2 ст. 81, ст. 208, ч. 1 ст. 89 КК України (1961 року) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 14 листопада 2001 року звільнений умовно-достроково;
вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 10 липня 2002 року за ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць. 15 червня 2005 року звільнений умовно-достроково;
вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 7 квітня 2011 року за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки з іспитовим строком 1 рік.
вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 20 грудня 2011 року за ч. 2 ст. 297 КК України до обмеження волі на строк 3 роки. 6 вересня 2013 року звільнений умовно-достроково;
вироком Лебединського районного суду Сумської області від 14 березня 2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до трьох місяців арешту, звільнений 29 березня 2018 року;
вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 2 квітня 2021 року за ч. 1 ст. 162 КК України до 1 року обмеження волі, з іспитовим строком 1 рік.
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
1. Близько 20 год. 20 хв. 24 червня 2023 року ОСОБА_4 зайшов на територію подвір'я по АДРЕСА_3 , розбив вікно та незаконно проник до житлового будинку за вказаною адресою, який належить ОСОБА_6 . У вказаному будинку ОСОБА_4 знаходився до близько 14 год 25 червня 2023 року.
2. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан. Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 7 листопада 2022 року № 757/2022, від 6 лютого 2023 року № 58/223, від 1 травня 2023 року № 254/2023 в Україні продовжено дію воєнного стану строком на 90 діб.
Увечері 13 липня 2023 року ОСОБА_4 , маючи судимість за вчинення злочину проти власності, зайшов на територію подвір'я по АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_6 , розбив вікно біля вхідних дверей будинку та проник у вказане домоволодіння. Із будинку він викрав 18 банок, ємкістю 3 л кожна, які у двох мішки виніс та сховав на вулиці у кущах, завдавши потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на суму 270 грн.
Позиція обвинуваченого.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєних ним кримінальних правопорушеннях визнав повністю. Пояснив, що він дійсно після того, як допоміг потерпілій ОСОБА_6 скласти зерно та дочекавшись, як вона поїде додому, розбив скло та зайшов до її будинку, де перебував до наступного дня. При цьому він перебував у стані сп'яніння. Через деякий час, пригадавши, що у будинку ОСОБА_6 він бачив скляні банки, вирішив їх викрасти. Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, він зайшовши на територію господарства ОСОБА_6 через хвіртку з тильної сторони подвір'я, підійшов до вхідних дверей, розбив скло у вікні поруч із дверима, через вікно заліз в будинок. Там, в одній із кімнат, він завантажив один мішок трилітровими банка, інший був вже наповнений такими банками, виставив їх через вікно на вулицю, виліз та відніс в кущі за городом. Наступного дня він показав поліцейським, де сховав викрадені мішки з банками.
Не зважаючи на визнання своєї вини, вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушеннях в повному обсязі доводиться наступними доказами.
Фактичними даними, що містяться в показаннях допитаних під час судового розгляду потерпілої, свідка:
Потерпіла ОСОБА_6 в суді пояснила, що 25 червня 2023 року до неї зателефонувала сусідка ОСОБА_7 та повідомила, що в її будинку вибите вікно. Близько 15 год того ж дня вона разом з поліцією приїхала до свого домоволодіння. У цей час ОСОБА_4 ходив по вулиці п'яний неподалік її домоволодіння. Зайшовши до подвір'я разом із поліцейськими, вони побачили вибите вікно, у будинку на столі стояли банки з яких ОСОБА_4 виїв огірки та випив вино. Того ж дня поліція документувала всі ці події у неї у дворі у присутності обвинуваченого.
Близько 20 год 13 липня 2023 року до неї зателефонувала сусідка ОСОБА_7 та повідомила про можливе проникнення до її будинку. Приїхавши близько 11 год 14 липня 2023 року до селища ОСОБА_8 , вона покликала сусідку ОСОБА_7 , яка наглядала за її будинком, і вони вдвох пішли до належного їй домоволодіння. Там вони побачили, що віконна рама була відсутня, зайшовши до будинку вони побачили, що на ліжку сидить обвинувачений, вона вигнала його і викликала поліцію. До приїзду поліції ОСОБА_4 ходив неподалік її подвір'я. Коли приїхала поліція вона повідомила, що у неї не стало трилітрових банок. Поліція проводила слідчі дії, а потім від'їхавши разом з обвинуваченим, привезли 18 банок, ємністю 3 л, складених у два мішки, які поліція передала їй.
Свідок ОСОБА_7 в суді пояснила, що вона проживає по АДРЕСА_4 , по сусідству з будинком ОСОБА_6 та приглядає за ним, коли остання перебуває в м. Ромни. У червні 2023 року до неї прийшла сусідка та попросила номер телефону ОСОБА_6 , щоб зателефонувати та повідомити останній, що ОСОБА_9 приніс їй цукор. Після вказаної події ОСОБА_10 приїздила до свого домоволодіння. Інші обставини по цій події їй не відомі.
Приблизно через два тижні після цих подій вона пішла подивитися за будинком потерпілої. Вона помітила, що хвіртка від огороду не так закрита, як потрібно. Вона зателефонувала до ОСОБА_11 та повідомила їй про це. Наступного дня приїхала потерпіла. Оскільки ключ від хвіртки був у неї, тому вона відкрила її і стояла на вході, а ОСОБА_11 зайшла до будинку, де побачила ОСОБА_12 , який вийшов разом з нею на вулицю. ОСОБА_11 викликала поліцію, а вона пішла додому.
Фактичними даними, що містяться в таких джерелах доказів:
протоколі огляду місця події із фототаблицями від 25 червня 2023 року, у якому зафіксовано огляд належного потерпілій будинку, виявлено уламки скла, вибите вікно. (а.п. 80);
протоколі огляду місця події із фототаблицями від 14 липня 2023 року, у якому зафіксовано огляд належного потерпілій будинку, виявлено уламки скла, вибите вікно (а.п. 84).
Допущені у цих протоколах описки у номері будинку не вказують на недопустимість цих доказів, зафіксовані у них відомості повністю узгоджуються з іншими доказами, зокрема з показаннями потерпілої та свідка;
протоколі проведення слідчого експерименту із фототаблицями від 9 серпня 2023 року, під час якого обвинувачений ОСОБА_4 показав шлях проникнення в будинок потерпілої та місце, де сховав викрадені банки (а.п. 95);
протоколі огляду предмета від 15 липня 2023 року, у якому зафіксовано огляд викрадених банок (а.п. 106);
висновку експерта Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 20 липня 2023 року, відповідно до якого ринкова вартість скляної банки, ємкістю 3 л, могла становити 15 грн (а.п. 111).
Висновки суду.
Проаналізувавши зазначені докази в їх сукупності, суд вважає, що факт скоєння ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, за обставин зазначених в описовій частині вироку доведений повністю, а тому кваліфікує злочинні дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла; за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненої повторно, з проникненням у житло та в умовах воєнного стану.
Призначення покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, щире каяття. Не являється добровільним відшкодування завданих збитків, повернення потерпілій органами досудового розслідування викраденого майна.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого суд визнає вчинення обох кримінальних правопорушень в стані алкогольного сп'яніння, рецидив кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про наявність у обвинуваченого судимості, суд дійшов таких висновків.
Обвинувачений засуджувався 3 грудня 1996 року за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 81 КК України (1961 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 26 травня 1998 року був звільнений умовно-достроково. Керуючись ст. 5 КК України, яка вимагає застосування положень кримінального закону, що поліпшують становище особи, строк погашення судимості становить 5 років із дня відбуття покарання (ст. 55 КК України 1961 року).
Строк погашення судимості від 1 квітня 1999 року за ч.1 ст.196-1 КК України (1961 року) до 1 року 6 місяців виправних робіт, відповідно до ст. 89 КК України становить 1 рік із дня відбуття покарання.
Судимість від 21 жовтня 1999 року за ч. 2 ст. 81, ст. 208, ч. 1 ст. 89 КК України (1961 року) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, обраховується після умовно-достроково звільнення 14 листопада 2001 року і строк її погашення відповідно до ст. 55 КК України (1961 року) становить 3 роки із дня відбуття покарання.
Судимість від 10 липня 2002 року за ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць, обраховується після умовно-достроково звільнення 15 червня 2005 року і строк її погашення відповідно до ст. 89 КК України становить 6 років із дня відбуття покарання.
Також обвинувачений має судимість від 7 квітня 2011 року за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки з іспитовим строком 1 рік.
Судимість від 20 грудня 2011 року за ч. 2 ст. 297 КК України до обмеження волі на строк 3 роки, обраховується після умовно-достроково звільнення 6 вересня 2013 року і строк її погашення відповідно до ст. 89 КК України становить 2 роки із дня відбуття покарання.
Судимість від 14 березня 2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох місяців арешту, обраховується після звільнення 29 березня 2018 року, могла бути погашена через 1 рік із дня відбуття покарання.
Після засудження обвинуваченого 2 квітня 2021 року за ч. 1 ст. 162 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік, ухвалою суду від 10 травня 2022 року його було звільнено від відбування вказаного покарання.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 , починаючи з часу відбуття першого покарання, кожного разу вчиняв кримінальні правопорушення до закінчення строку погашення судимості, що зумовлювало переривання таких строків та їх обчислення з початку після фактичного відбуття покарання за останнє кримінальне правопорушення. Оскільки обвинувачений за останнє вчинене ним кримінальне правопорушення фактично покарання не відбував, але строк погашення судимості перервався, суд обчислює найдовший строк, протягом якого він вважається судимим - 6 років, із моменту ухвалення останнього вироку суду, тобто з 2 квітня 2021 року.
При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд враховує наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким злочином, його ставлення до скоєного, відомості про особу ОСОБА_4 , який фактично немає постійного місця проживання, не працює, не одружений, не має стабільних соціальних зв'язків, раніше судимий, перебуває на обліках лікарів нарколога та психіатра, а також надані у досудовій доповіді відомості про дуже високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, високий рівень небезпеки для суспільства, а також про неможливість його виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк, суд дійшов висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та у виді обмеження волі, за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, із застосуванням при визначенні остаточного покарання положень ч. 1 ст. 70 КК України - поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов по справі не заявлявся. Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а процесуальних витрат - відповідно до ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. 368, 373, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК України, призначивши покарання:
за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі на строк один рік,
за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
Строк відбуття покарання рахувати з часу приведення вироку до виконання.
Речові докази: 18 (вісімнадцять) скляних банок, ємністю 3 л, залишити у користуванні їх власника - ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 717 грн.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1