ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №522/19848/23
Провадження №3/522/12144/23
25 жовтня 2023 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Донцов Д.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №567287 від 20.09.2023 року, 20.09.2023 року приблизно о 11:00 год. ОСОБА_1 ухилився від своїх батьківських обов'язків, передбачених ст.150 СК України, по відношенню до своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не дбав про здоров'я своєї дитини.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце повідомлявся належним чином, причин не явки не повідомив.
При цьому суд враховує позицію Верховного Суду України, викладено в постанові у справі № 0870/8014/12 від 15.05.2019 року, згідно якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак останній мав цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Статтею 268 КУпАП визначений перелік статей, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП не входить до вищевказаного переліку, а тому суддя на підставі ст. 268 КУпАП України розглядає адміністративний матеріал за відсутністю особи, стосовно якої складено адміністративний протокол.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 184 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до конкретних норм, що встановлюють обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, порушення вимог яких має бути у причинному зв'язку з їх наслідками.
Як слідує зі змісту ч. ч. 1-7 ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно ст.252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виконуючи вимоги ст.280 КУпАП в частині з'ясування питання, щодо встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст.251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Так, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП. Матеріали справи не містять пояснень свідків та будь-яких інших належних та допустимих доказів, які можливо б було дослідити в судовому засіданні для встановлення істини та які могли б підтвердити чи спростувати обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
В результаті аналізу досліджених доказів, суд змушений прийти до висновку про те, що зібраних органами поліції доказів недостатньо для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого їй правопорушення.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Згідно ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, оцінуючи надані докази, суд приходить до висновку, що належних та допустимих доказів щодо вчинення адміністративного правопорушення суду не надано.
Таким чином, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КупАП, є недоведеною.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.
З врахуванням наявних матеріалів у справі, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, а тому провадження по адміністративній справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.178,247, 251, 255,268, 277, КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП України, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Д.Ю. Донцов