Справа №521/10031/23
Провадження №2/521/3042/23
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
18 жовтня 2023 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючий суддя Плавич І.В.,
секретар судового засідання Петренко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної в результаті ДТП,
УСТАНОВИВ:
У провадженні суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної в результаті ДТП.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2023 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної в результаті ДТП - відкрито та призначено підготовче судове засідання.
Від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Сігнаєвського А.О. було подано до суду заяву про залишення позовної заяви без руху, у зв'язку з тим, що позивачами невірно сплачений судовий збір.
В судовому засіданні представник відповідача свою заяву підтримав, просив її задовольнити, позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної в результаті ДТП - залишити без руху.
Представник позивачів в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви та залишення позовної заяви без руху.
З уточненої позовної заяви вбачається, що позивачі звернулись до суду з позовом, у якому просять суд:
-Стягнути з відповідача на користь позивачів відшкодування завданої матеріальної шкоди в сумі 53 975 гривень ;
-Стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 150 000 гривень;
-Стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 100 000 гривень.
Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 р.» прожитковий мінімум для працездатних осіб, на 1 січня встановлено в розмірі 2684 грн.
Позивачам необхідно було сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, яка полягає у стягненні матеріальної шкоди - 1073, 60 гривень, та за дві вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає - 2х2684 =5368 гривень, загальна сума судового збору - 6441, 60 гривень.
Судом встановлено, що при звернення позивачами до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1600 грн., що підтверджується квитанцією від 17.04.2023 року № 0.0.2952889178.1 та судовий збір у розмірі 3598,58 грн., що підтверджується квитанцією від 17.04.2023 року № 0.0.2952894292.1., загальна сума сплаченого судового збору - 5198, 58 гривень.
З викладеного вбачається, що позивачам слід сплатити (доплатити) судовий збір у розмірі 6441,60-5198,58 =1243, 02 гривень.
Згідно з частинами 1, 5 статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому як регламентують частини 1, 5 статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Водночас учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суддя, дослідивши матеріали заяви доходить висновку про залишення її без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 95, 175, 177 ЦПК України, оскільки:
-позивачами до суду подано документи, не засвідчені належним чином;
-позивачами сплачено судовий збір не в повному обсязі.
Як установлює стаття 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з частиною 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно з параграфом 22 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine», заява №23436/03), право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. «Голдер проти Сполученого Королівства» («Golder v. the United Kingdom», рішення від 21 лютого 1975 року, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. «Герин проти Франції» («Guеrin v. France», рішення від 29 липня 1998 року, п. 37).
Водночас відповідно до параграфів 59, 60 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland», заява №28249/95), суд ще раз нагадує, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду (див. «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» («Tolstoy-Miloslavsky v. the United Kingdom», рішення від 13 липня 1995 року, п. 54, 61). Більше того, суд вважає, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див., mutatis mutandis, «Ейрі проти Ірландії» («Airey v. Ireland», рішення від 09 жовтня 1979 року, п. 25, 26). Відповідно суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Як встановлює ст. 185 ч.1, 2 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Крім того, відповідно до ст. 187 ч. 11 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175,177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
На підставі викладеного, суддя вбачає, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачеві строку для усунення наведених недоліків.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 187, 258, 259, 260, пунктами 8,15.5розділу ХІІІ ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної в результаті ДТП - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків впродовж п'яти днів з дня вручення копії ухвали суду.
Роз'яснити позивачеві, що у разі, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: І.В. Плавич