Справа№592/11064/23
Провадження №2/592/2491/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді Князєва В.Б., за участю секретаря судового засідання Носової А.С., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про виділ в натурі частки нежитлового приміщення як об'єкту права спільної часткової власності,
установив:
Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Мазурова К.Д. звернулася до суду з уточненим позовом та позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками по 1/3 часток відповідно кожний нежитлового приміщення загальною площею 157,5 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися № 569 від 05.04.2017, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ануфрієвим А.О. та витягом з ДРРП №84297571 від 05.04.2017р., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками, у яких у власності є нежитлові приміщення за такою самою адресою - Відповідачі. Позивачі звернулися до надавача послуг з теплопостачання для встановлення окремого лічильника, але їм було відмовлено у зв'язку тим, що за вказаною адресою зареєстровано багато нежитлових приміщень та квартир та рекомендовано було звернутись до Сумської міської ради для присвоєння окремої поштової адреси. Позивачі звернулись до Сумської міської ради із заявою про присвоєння окремої поштової адреси, але їм було відмовлено. Вказано, що підставами для зміни адреси закінченого будівництва 1) зміни в адміністративно-територіальному устрої (у тому числі зміна назви області, району, населеного пункту): 2) зміна назви вулиці, її об'єднання та поділ; 3) зміна назви гідрографічного, соціально- економічного, природно-заповідного або іншого подібного об'єкта; 4) об'єднання, поділ закінчених будівництвом об'єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об'єкта (з урахуванням вимог пункту 2 частини третьої статті 26-3 Закону); 5) упорядкування нумерації об'єктів нерухомого майна у визначених Законом випадках та в інших випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Позивачам стало відомо про велику кількість співвласників та об'єктів нерухомого майна, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що є предметом даного позову, та взагалі не знають будь- якої інформації щодо цих осіб. У зв'язку з великою кількістю співвласників, Відповідачів по справі та відсутністю будь-якої інформації про них, Позивачі позбавлені можливості в позасудовому порядку здійснити виділ нежитлового приміщення, шляхом укладення та підписання договору для про поділ спільного майна. Позивачі не володіють інформацією щодо чіткої кількості співвласників нерухомого майна, невідомі засоби зв'язку та будь-яка інша інформація. З метою з'ясування питання щодо технічної можливості виділу частки нежитлового приміщення Позивачів в окремий об'єкт нерухомого майна, останні звернулись до судового експерта, відповідно до висновку № 1697 від 25.04.2023 за результатами проведення будівельно- технічного дослідження експертом встановлено наступне: виходячи з нормативних вимог, виділ в натурі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 нежитлових приміщень другого поверху громадського будинку літ. «В-ІІ», розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , по сформованого порядку користування, можливий. Експерт пропонує на розгляд суду варіант виділу по сформованому порядку користування нежитлових приміщеннями другого поверху громадського будинку: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 виділяються (показано рожевим кольором в додатку №1) наступні приміщення другого поверху громадського будинку: коридор (сходова клітина) «1», площею 12,1 м2; кабінет «2», площею 14,5 м2; кабінет «3», площею 11,5 м2; кабінет «4», площею 17,2 м2; кабінет «5», площею 14,6 м2; коридор «6», площею 2,5 м2; коридор «7», площею 4,0 м2; санвузол «8», площею 1,1 м2; санвузол «9», площею 1,8 м2; санвузол «10», площею 2,8 м2; приміщення «11», площею 12,2 м2; кабінет «12», площею 7,4 м2; кабінет «13», площею 8,4 м2; кабінет «14», площею 5.9 м2; коридор «15», площею 5,3 м2; коридор «16», площею 2,4 м2; коридор «17», площею 16,2 м2; приміщення «18», площею 5,3 м2; кабінет «19», площею 9,5 м2; приміщення «20», площею 2,8 м2. Всього по 2-му поверху: 157,5 м2. З моменту набуття Позивачів та Відповідачів права власності на вищезазначене нерухоме майно, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуються спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками. Актами цивільного законодавства України надано право співвласникам на поділ та виділ майна, що є у їх спільній частковій власності. Тому просять суд виділити в натурі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наступні нежитлові приміщення: коридор (сходова клітина) «1», площею 12,1 м2; кабінет «2», площею 14,5 м2; кабінет «З», площею 11,5 м2; кабінет «4», площею 17,2 м2; кабінет «5», площею 14,6 м2; коридор «6», площею 2,5 м2; коридор «7», площею 4,0 м2; санвузол «8», площею 1,1 м2; санвузол «9», площею 1,8 м2; санвузол «10», площею 2,8 м2; приміщення «11», площею 12,2 м2; кабінет «12», площею 7,4 м2; кабінет «13», площею 8,4 м2; кабінет «14», площею 5,9 м2; коридор «15», площею 5,3 м2; коридор «16», площею 2,4 м2; коридор «17», площею 16,2 м2; приміщення «18», площею 5,3 м2; кабінет «19», площею 9,5 м2; приміщення «20», площею 2,8 м2, всього по 2-му поверху: 157,5 м2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлялися на офіційному веб-сайті судової влади України.
Суд, заслухавши представника сторін, дослідивши письмові матеріали справи, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що нежитлове приміщення, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 157,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_2 , 1/3 частина, ОСОБА_3 , 1/3 частина, ОСОБА_1 1/3 частина; нежитлове приміщення, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 123 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_4 ; нежиле приміщення, площею 87,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_5 ; нежиле приміщення, площею 71,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_6 ; нежиле приміщення, площею 74,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_7 (а.с. 14-19).
Відповідно до свідоцтва від 05.04.2017, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 належить на праві спільної часткової власності майно, із розміром частки по 1/3 у кожного із співвласників, що складається з: нежитлового приміщення, загальною площею 157,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20).
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення будівельно- технічного дослідження № 1697 від 25.04.2022, виділ в натурі ОСОБА_1 нежитлових приміщень другого поверху громадського будинку літ. «В-ІІ», розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , по сформованого порядку користування, можливий. Експерт пропонує на розгляд суду варіант виділу по сформованому порядку користування нежитлових приміщеннями другого поверху громадського будинку: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 виділяються (показано рожевим кольором в додатку №1) наступні приміщення другого поверху громадського будинку: коридор (сходова клітина) «1», площею 12,1 м2; кабінет «2», площею 14,5 м2; кабінет «3», площею 11,5 м2; кабінет «4», площею 17,2 м2; кабінет «5», площею 14,6 м2; коридор «6», площею 2,5 м2; коридор «7», площею 4,0 м2; санвузол «8», площею 1,1 м2; санвузол «9», площею 1,8 м2; санвузол «10», площею 2,8 м2; приміщення «11», площею 12,2 м2; кабінет «12», площею 7,4 м2; кабінет «13», площею 8,4 м2; кабінет «14», площею 5.9 м2; коридор «15», площею 5,3 м2; коридор «16», площею 2,4 м2; коридор «17», площею 16,2 м2; приміщення «18», площею 5,3 м2; кабінет «19», площею 9,5 м2; приміщення «20», площею 2,8 м2. Всього по 2-му поверху: 157,5 м2 . (а.с. 22-51).
Позивачі звернулись до Сумської міської ради із заявою про присвоєння окремої поштової адреси, але їм було відмовлено. Вказано, що підставами для зміни адреси закінченого будівництва 1) зміни в адміністративно-територіальному устрої (у тому числі зміна назви області, району, населеного пункту): 2) зміна назви вулиці, її об'єднання та поділ; 3) зміна назви гідрографічного, соціально- економічного, природно-заповідного або іншого подібного об'єкта; 4) об'єднання, поділ закінчених будівництвом об'єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об'єкта (з урахуванням вимог пункту 2 частини третьої статті 26-3 Закону); 5) упорядкування нумерації об'єктів нерухомого майна у визначених Законом випадках та в інших випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес (а.с. 52-53).
Відповідно до ст. 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності, згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України та ч. 1 ст. 86 ЗК України, є спільною частковою власністю.
Виходячи зі змісту загальних засад регулювання права власності, що встановлені ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Норми ст. 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Однак, в ч. 1 ст. 358 ЦK України зазначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, що також знайшло своє відображення і в ч. 1 ст. 88 ЗК України, відповідно до якої володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Проте, наведені вище норми гарантують кожному із співвласників право на поділ (виділ) в натурі того майна, яке знаходиться у їх спільній частковій власності і після здійснення якого, право спільної власності припиняється, кожен із співвласників набуває право особистої приватної власності на майно, що утворюється в результаті його поділу (виділу), і зміст якого проявляється, перш за все, у здійсненні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном за своєю волею, на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно ч. 1 та ч. 3 ст. 367 ЦК України, поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов'язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.
Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.
Такі висновки ґрунтуються на положенні ст. 15, 16 ЦК України та відповідно до яких кожній особі гарантується право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права або застосування інших способів захисту, встановлених законом, зокрема поділу (виділу) в натурі майна, що є у спільній частковій власності.
За таких обставин, оскільки сторони позбавлені досягти домовленості про поділ (виділ) в натурі житлового будинку та земельної ділянки, призвело до не можливості вчинити договір про поділ цього майна, в порядку передбаченому ч. 3 ст. 367 ЦК України, Позивач має право на звернення до суду за захистом свого майнового права, шляхом здійснення поділу житлового будинку та виділу земельної ділянки в натурі, відповідно до частки кожної із сторін у спільній власності з метою припинення права спільної часткової власності на це майно.
Відповідно до абз. 1 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 4 жовтня 1991 року (з подальшими змінами та доповненнями), при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Верховний суд України в п. 7 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз'яснив судам, що в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
Крім того, в абз. 4 п. 7 та п. 8 Постанови «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», Пленум Верховного суду України роз'яснив, що при поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику. Різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле.
Застосований спосіб захисту прав позивачів є ефективним, оскільки співвласник має право на виділ своєї частки із майна, що є у спільній частковій власності. Цей способів передбачає виділення співвласнику в натурі відокремленої частини майна, яка відповідає розміру його частки у праві власності. При цьому при виділі частки право спільної часткової власності можуть зберігатися, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді фактично має місце поділ спільного майна (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17).
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження № 1697 від 25.04.2023.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 128, 263-265 ЦПК України, ст. 15, 16, 316-317, 319, 355-356, 358, 361, 367 ЦК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про виділ в натурі частки нежитлового приміщення як об'єкту права спільної часткової власності задовольнити повністю.
Виділити в натурі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наступні нежитлові приміщення: коридор (сходова клітина) «1», площею 12,1 м2; кабінет «2», площею 14,5 м2; кабінет «3», площею 11,5 м2; кабінет «4», площею 17,2 м2; кабінет «5», площею 14,6 м2; коридор «6», площею 2,5 м2; коридор «7», площею 4,0 м2; санвузол «8», площею 1,1 м2; санвузол «9», площею 1,8 м2; санвузол «10», площею 2,8 м2; приміщення «11», площею 12,2 м2; кабінет «12», площею 7,4 м2; кабінет «13», площею 8,4 м2; кабінет «14», площею 5,9 м2; коридор «15», площею 5,3 м2; коридор «16», площею 2,4 м2; коридор «17», площею 16,2 м2; приміщення «18», площею 5,3 м2; кабінет «19», площею 9,5 м2; приміщення «20», площею 2,8 м2, всього по 2-му поверху: 157,5 м2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Сумського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного судового рішення 25.10.2023.
Суддя В.Б. Князєв