Справа №573/1940/23
Номер провадження 1-кп/573/211/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 05 серпня 2023 року за №12023205530000122, по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Суми, з повною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, без реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно із ст. 89 КК України не судимого,
- за ч. 1 ст. 125 КК України,
ВСТАНОВИВ:
13 жовтня 2023 року до Білопільського районного суду Сумської області надійшло кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Як вбачається з обвинувального акту, 04 серпня 2023 року, близько 17:30 год, ОСОБА_5 та його співмешканка ОСОБА_4 перебували вдома за адресою: АДРЕСА_1 . У цей час між ними сталася словесна сварка і у ОСОБА_5 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 кулаком правої руки умисно наніс один удар у ділянку лівої скроні, потім одразу після цього наніс один удар кулаком правої руки по лівій руці в ділянці кисті та після цього наніс ще один удар кулаком правої руки в ділянку лівого передпліччя ОСОБА_4 , чим спричинив їй тілесні ушкодження у виді: синця у ділянці верхньої третини лобної ділянки зліва з переходом на ліву скроневу ділянку, 3 синців у ділянці лівого плечового суглоба по зовнішньо-задній поверхні, синця в ділянці тильної поверхні лівої руки від 1-го пальця до основи 3-го пальця кисті, синця у верхній третині передньо-зовнішньої поверхні ліого плеча, синця в ділянці середньої третини зовнішньої поверхні лівого плеча, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Виконуючи вказані дії, ОСОБА_5 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно небезпечних наслідків від цих дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку з тим, що він примирився з потерпілою та повністю відшкодував їй завдані збитки.
Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала клопотання ОСОБА_5 і також просила суд закрити провадження щодо останнього, звільнивши його від кримінальної відповідальності, так як він з нею примирився і повністю відшкодував завдану шкоду.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілою, просив провадження призначити до розгляду.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого та потерпілої підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно із ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду №12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором та з яких мотивів.
Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням з потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
При цьому, суд враховує висновки щодо застосування ст. 46 КК України, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №439/397/17, згідно з якими звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим базується, зокрема, на принципах гуманізму та економії кримінальної репресії. З огляду на ці принципи, саме потерпілий (тобто особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо спричинено шкоду) може виразити свою волю про прощення винного, на підставі чого приймається рішення про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно зі ст. 46 КК України. Право на примирення у ст. 46 КК України це особисте право потерпілого. Воно не може бути ніким присвоєне та не може бути нікому делеговане. Таке право є природним правом людини, нерозривно пов'язаним з нею, та похідним від інших прав людини, зокрема права на життя. Використання права на примирення іншими особами (в тому числі визнаними потерпілими від кримінального правопорушення у кримінально-процесуальному сенсі) є неможливим, оскільки таке право тісно пов'язане з особою, яка безпосередньо постраждала внаслідок вчинення щодо неї кримінального правопорушення. Під час примирення лише сам потерпілий може виражати свою волю, а не інші особи, які є його представниками або правонаступниками. Окрім цього, звільняючи особу від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, ураховуючи вираження волі потерпілим щодо прощення винного, відбувається своєрідне повернення потерпілого у попередній стан, який існував до вчинення відносно нього кримінального правопорушення (п. п. 31-34).
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, відноситься до проступків.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 1 статті 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Якщо під час судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Частиною 3 статті 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засідання суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, до кримінальної відповідальності притягується вперше, задовільно характеризується за місцем проживання, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, щиро покаявся, примирився з потерпілою та повністю відшкодував їй завдану шкоду.
З огляду на положення статті 46 КК України, статей 284, 285, 286, 288 КПК України суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілою, а провадження у справі закрити.
Речові докази та процесуальні витрати у провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтею 46 КК України, статтями 369-372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності задовольнити.
ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілою ОСОБА_4 та відшкодуванням їй завданих збитків.
Кримінальне провадження №12023205530000122 від 05 серпня 2023 року щодо ОСОБА_5 закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя