Справа № 946/8277/23
Провадження № 1-кс/946/2504/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 , перекладача - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу та клопотання слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл, Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 146 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
24.10.2023 року ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з заявою (№946/8277/23) про зміну запобіжного заходу, якою просить змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
24.10.2023 року слідчий СВ Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням (№946/8291/23) про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Ухвалою слідчого судді від 24 жовтня 2023 року заяву ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу (№946/8277/23) та клопотання слідчого слідчого відділу Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 (№946/8291/23) об'єднано в одне провадження, присвоївши спільний єдиний унікальний номер - №946/8277/23 (провадження № 1-кс/946/2504/23).
У провадженні слідчого відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162150001147 від 07.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 146 КК України.
Так, досудовим розслідування встановлено, що 22.04.2023, приблизно о 19 годині 31 хвилині у ОСОБА_5 , який в цей час знаходився біля відділення АТ «Ощадбанк» по вул. Михайла Грушевського, 1, в м. Ізмаїлі, Одеської області, куди він прийшов за проханням ОСОБА_8 , виник спільний злочинний умисел направлений на викрадення людини - ОСОБА_9 , з метою транспортування останнього до визначеного ОСОБА_8 місця.
Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на викрадення людини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою транспортування ОСОБА_9 до визначеного ОСОБА_8 місця, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 діючи умисно, проти волі ОСОБА_9 , використовуючи психологічний тиск та фізичну силу, взяли його під руки та незаконно заштовхали на заднє пасажирське сидіння салону автомобіля марки «Daewoo», модель «Lanos», індивідуальний номерний знак НОМЕР_1 , який на той час перебував у користуванні ОСОБА_8 , тим самим позбавили права ОСОБА_9 на вільне пересування та поїхали з місця події.
У подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_5 привезли та утримували ОСОБА_9 проти його волі, біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , після чого цього ж дня у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_9 було звільнено та відпущено.
Крім того, досудовим розслідуванням установлено, що 22.04.2023 в період часу з 19 години 31 хвилини до моменту звільнення ОСОБА_9 , більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , які в цей час пересувались містом Ізмаїл в автомобілі марки «Daewoo», модель «Lanos», індивідуальний номерний знак НОМЕР_1 , який на той час перебував у користуванні ОСОБА_8 , після того, як вони спільно, незаконно викрали ОСОБА_9 , з мотивів особистої неприязні до нього, через його можливі протиправні дії пов'язані з крадіжкою майна з території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , та відчуттям уявного відновлення справедливості, виник спільний злочинний умисел направлений на умисне спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень з метою примушування ОСОБА_9 зізнатися у крадіжці майна.
Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 діючи з єдиним умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням знаряддя, спричинили ОСОБА_9 тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі травматичного набряку головного мозку, вогнищевих деструкцій та множинних внутрішньо мозкових крововиливів в кортікальних відділах великої півкулі, крововиливу під м'яку мозкову оболонку головного мозку, крововиливу під тверду мозкову оболонку головного мозку, розходження вінцевого шва, крововиливу в м'яких тканинах голови, синця на верхній та нижній повіці правого ока, які викликали небезпечні для життя явища, мали ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, тобто умисні тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння, внаслідок яких 23.04.2023, за адресою: АДРЕСА_3 , настала смерть ОСОБА_9 та які знаходяться у прямому причинному зв'язку із смертю ОСОБА_9 .
Таким чином, у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ізмаїл, Одеської області, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, якому07.09.2023 письмово повідомлено про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 146 КК України, кваліфікованого, як: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого вчинене групою осіб; незаконне викрадення людини.
Підозра ОСОБА_5 , в інкриміновану йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом огляду трупу, висновками експертів, протоколами допитів свідків, протоколами оглядів предметів на яких зафіксовані відеозаписи, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом слідчого експериментута іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
08.10.2023 року слідчим суддею Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без застави, який припиняє свою дію 26.10.2023.
Строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні спливає 27.10.2023.
Разом з цим підозрюваному ОСОБА_5 12.10.2023 повідомлено про відкриття матеріалів кримінального провадження з якими останній знайомиться з 12.10.2023 та станом на 24.10.2023 ОСОБА_5 з матеріалами кримінального провадження не ознайомлений.
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Вказане закріплено крім того у постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 17 лютого 2021 року у справі № 344/6630/17 (провадження № 51 4852км20), якою встановлено, що строк ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не входить в строк досудового розслідування.
У зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_5 з 12.10.2023 по 24.10.2023 ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження, строк досудового розслідування, спливає 07.11.2023 (з урахування 12 діб ознайомлення з матеріалами).
Як посилається слідчий у своєму клопотанні, в ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, під час об'єктивного та неупередженого дослідження обставин, які обґрунтовують встановлені ризики в поведінці підозрюваного, слід дійти висновку що заявлені ризики не зменшилися та в повній мірі виправдовують тримання підозрюваного під вартою. Так, підозрюваний у випадку обрання іншого запобіжного заходу може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні слідчий підтримав своє заявлене клопотання, просив його задовольнити. Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання слідчого. Зазначили, що наявні всі підстави для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , у зв'язку із обґрунтованістю підозри та підтвердженням наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Підстав для зміни запобіжного заходу не має. Обставини та ризики не змінилися. 12.10.2023 відкрито матеріали для ознайомлення, однак підозрюваний відмовляється від ознайомлення. У задоволенні заяви ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній просили відмовити.
Підозрюваний свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 146 КК України не визнав та просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризики не доведені, просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Також зазначив, що відсутні прямі та інші докази його вини. Він був на місці за проханням загиблого. Був конфлікт та з'ясування обставин, але потім конфлікт був вичерпаний та загиблий пішов разом з ОСОБА_10 . Він не наносив загиблому смертельних ушкоджень. Нема мотивів. Він не був з самого початку в курсі конфлікту. Коломойцев є основним підозрюваним, однак його не залучено. Померлий вже був побитий на момент зустрічі. Він навпаки допомагав підняти загиблого, а не бив його. У слідчому ізоляторі йому не надають необхідного лікування.
Захисник в судовому засіданні підтримав клопотання ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, просив застосувати домашній арешт та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що при затриманні підозрюваного йому були нанесені тілесні ушкодження, на даний час він не отримує належного лікування. З матеріалами справи ознайомлюється потрохи, так як погано себе почуває та погано розуміє українську мову. Він не скоював кримінального порушення.
Вивчивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників кримінального провадження, приймаючи до уваги мету та підстави застосування запобіжного заходу, передбачені ст.177 КПК України, а також оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Встановлено, що слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162150001147 від 07.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 146 КК України.
07.09.2023 ОСОБА_5 письмово повідомлено про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 146 КК України.
08.09.2023 слідчий Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області звернувся до суду з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 та клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.09.2023 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
08.09.2023 слідчим Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області винесено постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12023162150001147 від 07.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 146 КК України.
07.10.2023 ОСОБА_5 затримано на підставі ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.09.2023 (справа №946/6934/23).
07.10.2023 слідчим Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області винесено постанову про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12023162150001147 від 07.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 146 КК України.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.10.2023 застосовано до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» до 26 жовтня 2023 року.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом огляду трупу, висновками експертів, протоколами допитів свідків, протоколами оглядів предметів на яких зафіксовані відеозаписи, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом слідчого експерименту та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Сукупність отриманих доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч. 1 ст. 146 КК України, кваліфікованих, як: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого та незаконне викрадення людини
Строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні спливає 27.10.2023.
Разом з цим підозрюваному ОСОБА_5 12.10.2023 повідомлено про відкриття матеріалів кримінального провадження з якими останній знайомиться з 12.10.2023 та станом на 24.10.2023 ОСОБА_5 з матеріалами кримінального провадження не ознайомлений.
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Вказане закріплено крім того у постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 17 лютого 2021 року у справі № 344/6630/17 (провадження № 51 4852км20), якою встановлено, що строк ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не входить в строк досудового розслідування.
У зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_5 з 12.10.2023 по 24.10.2023 ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження, строк досудового розслідування, спливає 07.11.2023 (з урахування 12 діб ознайомлення з матеріалами).
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою, у тому числі, приймаються до уваги, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, наявність судимості, тощо.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа "Нечипорук і Йонкало проти України" термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин» (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34). Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Слідчий суддя приходить до висновку, що за даних обставин, на даній стадії кримінального провадження достатньо доказів, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.
Підставою для продовження строку тримання під вартою підозрюваного є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 146 КК України, кваліфікованого, як: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого вчинене групою осіб; незаконне викрадення людини.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Так, ОСОБА_5 перебуваючи на волі буде мати можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1), оскільки розуміє, що за вчинення вказаного кримінального правопорушення йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Крім того, про наявність цього ризику вказують доказ, які міститься у додатках до клопотання - протокол допиту свідка ОСОБА_11 , рапорт працівника оперативного підрозділу, постанова про оголошення розшуку підозрюваного тощо.
Також, перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2), оскільки на даний час органом досудового розслідування ще не відшукано та не вилучено знаряддя вчинення злочину, а саме предмет, яким підозрюваний спричинив померлому ОСОБА_9 тілесні ушкодження від яких останній помер.
Перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 , може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні (п. 3), оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а тому маючи іншій запобіжний захід, обвинувачений матиме можливість незаконно впливати на свідків, зокрема шляхом прохань або погроз змушувати надати неправдиві показання з метою створення сприятливих для себе умов для уникнення відповідальності та покарання за вчинений злочин.
Перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5), оскільки, як зазначено в клопотанні він є раніше судимою особою та не зважаючи на це вчинив нові кримінальні правопорушення.
Крім того, про наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України вказує і те, що підозрюваний схильний до вчинення насильницьких дій по відношенню до інших громадян, на, що вказують кваліфікуючі ознаки статей за якими він притягувався до відповідальності.
Таким чином, під час об'єктивного та неупередженого дослідження обставин, які обґрунтовують встановлені ризики в поведінці підозрюваного, слід дійти висновку що заявлені ризики не зменшилися та в повній мірі виправдовують тримання підозрюваного під вартою. Так, підозрюваний у випадку обрання іншого запобіжного заходу може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створіть загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
На думку слідчого судді, доведеним є ризики, передбачені п. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Існування зазначених ризиків доведено наявними об'єктивними даними, здобутими під час досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на доведення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, з огляду на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 146 КК України, а також зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інший злочин та встановлення неможливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою.
Ризики, на наявності яких наголошують слідчий та прокурор на даний момент не зникли, продовжують існувати та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
З вказаного вище вбачається, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу неможливе, так як може не запобігти ризикам вчинення нових злочинів, переховування від органів досудового розслідування та впливу на свідків.
Отже, прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Вирішуючи питання про продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Враховуючи, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування та тяжкості можливого покарання, яке загрожує підозрюваному у разі доведеності його вини та визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за рішенням суду, з огляду на підтвердження викладених вище ризиків, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, слідчій суддя приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, а тому вважає за можливе та необхідне продовжити застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строки запобіжного заходу не можуть перевищувати строків досудового слідства, в зв'язку з чим запобіжні заходи можуть бути застосовані відповідно до строку закінчення досудового слідства.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити обраний раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження №12023162150001147 від 07.09.2023, в межах строку досудового розслідування, а саме до 07.11.2023.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошено 26.10.2023р. о 16:30 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1