25.10.23
Справа № 497/2391/23
Провадження № 6/497/32/23
УХВАЛА
25.10.23 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Раца В.А.,
за участю секретаря - Божевої І.Д.,
у відкритому судовому засіданні в м.Болград, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача правонаступником, -
ВСТАНОВИВ:
11.10.2023 року представник заявника - директор ТОВ «Дебт Форс» - Кузьменко О.В., звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача правонаступником, мотивуючи тим, що на виконанні у приватного виконавця Клітченко О.А. перебуває виконавче провадження № 60303735, яке було відкрите на підставі виконавчого напису №6400, вчиненого 07.10.2019 року приватним нотаріусом, Гамзатовою А.А., про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт капітал". Станом на дату подачі заяви це виконавче провадження відкрите.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, були сповіщені належним чином, представник заявника - директор Кузьменко О.В. в заяві про заміну просив розглянути заяву за відсутності представника товариства.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Частиною 1 ст. 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Відповідно до ч.5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
З наведеного вбачається, що нормами ЦПК встановлена можливість заміни стягувача саме у виконавчому провадженні або у виконавчому листі.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.
У порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов'язані із виконанням саме судових рішень, винесених місцевим судом.
Нормами ЦПК встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного судочинства.
Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди.
При цьому, з аналізу норм ЦПК України та Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що в порядку цивільного судочинства суд може замінювати сторону у виконавчому провадженні лише у тих випадках, якщо примусове виконання проводиться за виконавчим документом, виданим судом при розгляді цивільної справи.
Так, відповідно до постанови КАС ВС від 26.02.2020 року у справі №826/7981/17 юрисдикції справ за заявами про заміну сторони у виконавчому написі нотаріуса (заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса) повинна вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Зазначена правова позиція є аналогічною викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 826/7941/17, де вказано, що у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, у порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов'язані із виконанням саме судових рішень, винесених місцевим судом. Нормами ЦПК встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного судочинства.
Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Аналізуючи в сукупності норми статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 264 КАС, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі, оскільки розгляд заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому написі нотаріуса віднесений до розгляду справ у порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.255, 256 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача правонаступником, з примусового виконання виконавчого напису №6400, вчиненого 07.10.2019 року приватним нотаріусом Гамзатовою Аліною Анатоліївною про стягнення боргу з ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику, що розгляд заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому написі нотаріуса віднесений до юрисдикції окружного адміністративного суду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.А.Раца