КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року № 320/27023/23
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 07.07.2023 №101650001070 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київські області перевести ОСОБА_1 , з 04.07.2023 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням стажу державної служби.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем було протиправно відмовлено позивачу у переході з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком державним службовцям відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з відсутністю необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
В обґрунтування своєї позиції позивач зауважив, що періоди роботи в органах державної податкової служби зараховуються до стажу державної служби, адже в ці періоди були присвоєні персональні чи спеціальні звання, а оскільки позивач має відповідний стаж на посадах державної служби, то він має право на призначення пенсії за віком згідно із ст.37 Закону України «Про державну службу».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Не погоджуючись з позицією позивача, представником відповідача подано відзив в якому останній зазначив про правомірність прийнятого пенсійним органом рішення щодо відмови у переведенні на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про державну службу» обґрунтовуючи обставинами відсутності необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Керуючись викладеними обставинами, представник відповідача просив відмовити у задоволення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
04.07.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою в якій просив перевести на пенсію за віком державного службовця у відповідності до норм Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889.
За результатами розгляду заяви позивача Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області листом повідомлено позивача про прийняте за результати розгляду його заяви рішення Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №101650001070 від 07.06.2023 яким відмовлено у переведенні на пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його таким, що порушує права та інтереси, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Із 01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889), яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 (далі - Закон №3723).
Частиною 1 ст.37 Закону №3723 встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пенсія за віком у розмірах, передбачених ч.1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 особам, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону №889 та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону № 3723 лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п.10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889, та мають передбачені ч.1 ст.37 Закону №3723 вік і страховий стаж.
Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Виходячи з аналізу викладених вище норм суд зазначає, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону №3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18, Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №687/545/17.
Відповідно до копії трудової книжки наявної у матеріалах справи, судом встановлено, що позивач перебував на наступних посадах державної служби, зокрема:
- в Державній податковій інспекції по Обухівському району на посаді старший державний податковий інспектор відділу обліку операцій суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності валютної інспекції з 01.11.1995 по 01.10.1997;
- в Державній податковій адміністрації по Обухівському району на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу дослідчої перевірки МВПП з 01.10.1997 по 01.10.1999;
- на посаді головного державного ревізора-інспектора відділення податкових розслідувань відділу податкової міліції ДПІ в Обухівському районі Київської області з 01.10.1999 по 04.06.2000;
- на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділення податкових розслідувань міжрайонного відділу податкової міліції ДПІ в Обухівському районі Київської області з 05.06.2000 по 15.08.2001;
- на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділення дослідних перевірок міжрайонного головного відділу податкової міліції ДПІ в Обухівському районі Київської області з 15.08.2001 по 01.04.2002;
- на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу дослідних перевірок міжрайонного головного відділу податкової міліції ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області з 01.04.2002 по 01.12.2002;
- на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділення дослідних перевірок міжрайонного головного відділу податкової міліції ДПІ в Обухівському районі Київської області з 01.12.2002 по 18.05.2004;
- на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом УПМ ДПА в Київській області з 18.05.2004 по 25.04.2005;
- на посаді старшого ревізора відділу особливо важливих розслідувань управління фінансових розслідувань Головного управління контрольно-ревізійної роботи та фінансових розслідувань, за переведенням у Державної податкової адміністрації в Київській області з 25.04.2005 по 08.06.2005;
- на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок СГД-юридичних осіб управління контрольно-перевірочної роботи (з подальшими змінами) з 09.06.2005 по 14.02.2007;
- на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок суб'єктів господарювання-юридичних осіб управління аудиту юридичних осіб (з подальшими змінами) з 14.02.2007 по 27.04.2012;
- на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок сумнівних операцій управління боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом з 27.04.2012 по 03.09.2012;
- на посаді заступника начальника відділу перевірок податкової служби з 03.09.2012 по 26.04.2012;
- на посаді завідувач сектору персоналу ДПС у м. Києві з 26.04.2012 по 08.05.2013;
- на посаді головного державного інспектора відділу аналітичної роботи, моніторингу фінансових операцій та ведення баз даних управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом (з подальшими змінами) з 08.05.2013 по 05.12.2016;
- на посаді головного державного інспектора управління по роботі з персоналом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (з подальшими змінами) з 05.12.2016 по 18.09.2019
- на посаді заступника начальника управління по роботі з персоналом Офісу великих платників податків ДПС з 18.09.2019 по 31.10.2019
- на посаді начальника відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом (з подальшими змінами) з 01.11.2019 по 03.07.2023.
Отже, згідно записів в трудовій книжці позивач починаючи з 01.11.1995 працював на різних посадах в органах державної податкової служби.
З матеріалів справи судом встановлено, що фактичною підставою для відмови позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону №889 є відсутність у особи права на таке переведення, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.
Втім, суд не може погодитись з такою позицією пенсійного органу як підставою для відмови у переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №889, з огляду на наступне.
Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» №622 від 14.09.2016 затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, який застосовується починаючи з 01.05.2016 (далі - Порядок №622).
Відповідно до п.2, 3 Порядку №622 згідно з п.10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889 встановлено, що на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723 мають право особи, які на день набрання чинності Законом №889: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723 за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 Закону №1058, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого п.2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом №889 не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають: жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з ч.1 ст.26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом 1 цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема 59 років - які народилися з 01.04.1960 року по 30.09.1960.
Механізм обчислення стажу державної служби визначає Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229).
Згідно з п.6 Порядку №229 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до п.8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889.
Приписами п. 8 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до п.2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних.
При цьому, відповідно до п.4 Порядку №229, до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Тобто, як Порядок №283, так і чинний Порядок №229 передбачає, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в митних органах з присвоєнням спеціальних звань.
Згідно зі ст.22 Конституції України закріплені права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, враховуючи обставини справи та виходячи з аналізу приписів норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача про те, що стаж роботи позивача не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.
Вказане вище в сукупності свідчить про протиправність відмови пенсійного органу щодо зарахування періодів роботи позивача до стажу державної служби, який дає право на перехід на пенсію за іншим законом, а саме Законом України «Про державну службу».
З урахуванням наведеного в сукупності, суд дійшов висновку про протиправність та необґрунтованість рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 07.07.2023 №101650001070 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», та наявності підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 трудового стажу з 01.11.1995 по 03.07.2023.
Статтею 4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV на пенсію за віком державним службовцям відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIІІ, з урахуванням висновків викладених судом у даному рішенні.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій.
Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 у справі №620/1116/20.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 073,60 грн, відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у загальній сумі 1 073,60 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 07.07.2023 №101650001070 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (адреса: 08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, будинок 10, код ЄДРПОУ 22869069) зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) трудового стажу з 01.11.1995 по 03.07.2023
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (адреса: 08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, будинок 10, код ЄДРПОУ 22933548) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV на пенсію за віком державним службовцям відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIІІ, з урахуванням висновків викладених судом у даному рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (адреса: 08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, будинок 10, код ЄДРПОУ 22933548).
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (адреса: 25009, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Соборна, будинок 7А, код ЄДРПОУ 20632802).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.