КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
24 жовтня 2023 року № 320/36338/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, Київської міської військової адміністрації (Київської міської державної адміністрації), Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулася Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) з позовом до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, Київської міської військової адміністрації (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 00022527; 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36), Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26345558; 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32), в якому просить суд:
- розпорядження Київського міського голови Кличка В. В. від 02.06.2022 №275 «Про затвердження складу комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства» та розпорядження від 21.11.2022 року № 664 «Про затвердження складу комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства» визнати протиправними та нечинними;
- діяльність Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства у складі, затвердженому розпорядженням Київського міського голови Кличка В. В. №275 від 02.06.2022 і а № 664 від 21.11.2022 року визнати протиправною та скасувати протокольні рішення Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутовою, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства Київської міської військової адміністрації (Київської міської державної адміністрації), прийняті нею у новому складі, а саме: №1 від 08.06.2022р, №2 від 22.07.2022р., №3 від 29.07.2022р., №4 від 12.08.2022р., №5 від 29.09.2022р„ №6 від 13.10.2022р, №7 від 27.10.2022р, №8 від 23.11.2022р., №9 від 30.11.2022р., №1 від 21.02.2023р.; №2 від 11.04.2023р.; №3 від 13.04.2023р.; №4 від 18.04.2023р.; №5 від 24.04.2023р.; №6 від 03.05.2023р.; №7 від 16.05.2023р.; №8 від 30.05.2023р.; №9 від 20.06.2023р.; №10 від 01.08.2023р.; №11 від 08.08.2023р.; №12 від 06.09.2023р.; №13 від 20.09.2023р.; №14 від 27.09.2023р;
- дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спрямовані на виконання протокольних рішень Комісії №1 від 08.06.2022р, №2 від 22.07.2022р., №3 від 29.07.2022р., №4 від 12.08.2022р., №5 від 29.09.2022р., №6 від 13.10.2022р. №7 від 27.10.2022р., №8 від 23.11.2022р., №9 від 30.11.2022р., №1 від 21.02.2023р.; №2 від 11.04.2023р.; №3 від 13.04.2023р.; №4 від 18.04.2023р.; №5 від 24.04.2023р.; №6 від 03.05.2023р.; №7 від 16.05.2023р.; №8 від 30.05.2023р.; №9 від 20.06.2023р.; №10 від 01.08.2023р.; №11 від 08.08.2023р.; №12 від 06.09.2023р.; №13 від 20.09.2023р.; №14 від 27.09.2023р. визнати протиправними.
Справу передано для розгляду судді 20.10.2023, що підтверджується відповідним актом суду.
В силу вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Пов'язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.
Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, або ж мають бути зверненні до одного відповідача, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
Відповідні обставини мають бути обґрунтовані позивачем з урахуванням змісту спірних правовідносин.
З позовної заяви слідує, що позивачем оскаржуються 2 розпорядження Київського міського голови Кличка В.В., 14 протокольних рішень Комісії з питань розміщення тимчасових споруд, дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), які спрямовані на виконання 14 протокольних рішень Комісії.
Суд звертає увагу, що зазначені оскаржувані акти мають різні дати, суб'єктів прийняття та виконавців.
При цьому позивачем у позовній заяві не наведено будь-яких аргументів на користь необхідності розгляду зазначених вимог в рамках одного провадження та відповідних доказів на обґрунтування пов'язаності між собою зазначених позовних вимог.
Також суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду з позовом у цій справі у жовтні 2023 року та заявив позовні вимоги щодо визнання протиправними актів, які в більшій частині виходять за межі строків позовної давності.
Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Саме такий висновок про розгляді справи подібної категорії був викладений Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 380/14933/22 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 110187784), який підлягає обов'язковому врахуванню.
Суд вважає, що оскаржуючи акти, що прийняті у 2022 році та у 2023 році в квітні місяці в тому числі, розпорядження відповідача, прийняте у 2022 році, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.
Положеннями статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суд з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 7 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування
Всупереч відповідній процесуальній вимозі позивачем не додано до позову копії оспорюваних актів.
Також, суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві, зокрема, зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Суд зауважує, що адміністративний позов завжди має індивідуальний характер і спрямований на захист конкретних прав, свобод чи інтересів особи в її особистих правовідносинах з певним суб'єктом владних повноважень.
Тому позовна заява має містити конкретизовані відомості про суб'єкта владних повноважень, який порушив права позивача, вказувати на суб'єктивне право, що підлягає захисту та яке порушив відповідач, обставини чи факти (події життя), з якими позивач пов'язує порушення свого суб'єктивного права та які утворюють привід для звернення до суду, а також містити конкретні вимоги до відповідача, які суд має застосувати з метою захисту порушеного права.
Суд зазначає, що адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту конкретного порушеного суб'єктивного права, що належить особі, тому зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, у позовній заяві позивач не зазначив які саме дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спрямовані на виконання протокольних рішень Комісії необхідно визнати протиправними.
Крім цього, відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як встановлено судом, позивачем заявлено 30 вимог немайнового характеру (визнати протиправними та нечинними 2 розпорядження Київського міського голови Кличка В.В.; визнати протиправними та скасувати 14 протокольних рішення Комісії з питань розміщення тимчасових споруд; визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спрямовані на виконання 14 протокольних рішень Комісії).
Таким чином, при зверненні до суду із цим адміністративним позовом та саме з заявленими на даний час позовними вимогами, позивачеві слід було сплатити 32208,00 грн судового збору (1073,60 грн * 30).
Проте доказів сплати судового збору матеріали справи не містять так само, як і документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи ту обставину, що за результатами усунення недоліків позовної заяви згідно з ухвалою суду позивач може надати уточнену позовну заяву шляхом конкретизації змісту позовних вимог, суд на даному етапі позбавлений можливості чітко визначити розмір судового збору, що підлягає сплаті позивачем.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- письмових пояснень з аргументацією на користь необхідності розгляду зазначених вимог в рамках одного провадження та відповідних доказів на обґрунтування пов'язаності між собою зазначених позовних вимог;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об'єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права в зазначеній судом частині;
- копії оспорюваних актів (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи та один для суду);
- уточненої позовної заяви (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи та один для суду), яка відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: уточнити позовні вимог шляхом їх конкретизації (які саме дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спрямовані на виконання протокольних рішень Комісії необхідно визнати протиправними);
- оригіналу документа про сплату 32208,00 грн. судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, Київської міської військової адміністрації (Київської міської державної адміністрації), Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та скасування рішень - залишити без руху.
Встановити позивачеві п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати (видати) позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.