КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2023 року Справа №320/7258/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві , Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач -1, ГУ ПФУ в м. Києві), Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області (далі - відповідач-2, ГУ ПФУ у Закарпатській області), у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області, які полягають у відмові в проведенні на пенсію по втраті годувальника за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 , що викладена у листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві через неврахування до трудового стажу періодів роботи по трудовій книжці померлого годувальника ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести на пенсію по втраті годувальника за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявленого до суду позову позивач зазначила про те, що вона є інвалідом ІІІ групи загального захворювання, з травня 2022 року отримувала пенсію по інвалідності та згодом переведена на пенсію за віком. В грудні 2022 року звернулась до пенсійного органу ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про переведення її на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач отримала листа від 23.12.2022 №2600-0210-8/170495 про відмову в переведенні на спірну пенсію через відсутність довідки про перебування на утриманні померлого годувальника та у зв'язку з тим, що на момент смерті були зареєстровані та проживали за різними адресами.
Позивач вважає, що твердження пенсійного органу суперечать дійсності, оскільки померлий чоловік потребував постійного догляду через що вона відповідно постійно знаходилась із ним поруч та зазначила, що через введений в країні з 24.02.2022 воєнний стан вона не має змогу надати довідку на підтвердження постійного проживання разом із ОСОБА_2 , оскільки вони проживали на окупованій території, де її чоловік помер та був похований.
Відмову відповідача-2 вважає безпідставною, остання позбавляє її права на гідний соціальний захист, отримання належної їй пенсії.
28.03.2023, ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
01.05.2023, ухвалою суду, відповідно до ст. 253 КАС України, задоволено заяви сторін та в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року про відкриття провадження у справі № 320/7258/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, ухвалено внести такі виправлення, а саме: замість вказаного померлого годувальника позивача « ОСОБА_3 » вважати вірним та читати - « ОСОБА_2 ».
03.05.2023 до суду надійшов відзив від відповідача по справі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову.
У своєму відзиві відповідач-1 зазначив, що за наслідками звернення позивача 16.11.2022 із заявою про переведення її на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області від 19.12.2022 № 262740006956 відмовлено в переведенні на пенсію по втраті годувальника виходячи із положень п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за яким мають бути подані документи померлого годувальника, що перелічені в пунктах 2, 3 п. 2.1 цього розділу. Через відсутність усіх необхідних документів, а саме довідки про перебування на утриманні померлого годувальника, враховуючи, що на момент смерті такого були зареєстровані та проживали за різними адресами.
Також, вказуючи на положення ст.ст. 9, 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року, зазначає, що документом який підтверджує трудовий стаж до 01.01.2004 є трудова книжка, заповнення та ведення якої має відповідати положенням, зокрема, п. 2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58.
Відповідач-1 наполягає на відсутності підстав для задоволення позову та просить суд відмовити.
11.05.2023 судом отримано клопотання від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про залучення до участі в даній справі співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ЄДРПОУ - 21390940, місце знаходження: вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005), оскільки вказаним пенсійним органом прийнято рішення від 19.12.2022 № 262740006956 про відмову в переведенні на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
23.05.2023, ухвалою суду задоволено клопотання відповідача ГУ ПФУ в м. Києві про залучення співвідповідача у справі; залучено до участі в адміністративній справі № 320/7258/23 співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ЄДРПОУ - 21390940, місце знаходження: вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005) (далі - відповідач-3, ГУ ПФУ в Чернігівській області); розгляд справи розпочато спочатку.
26.06.2023 до суду надійшов відзив від відповідача ГУ ПФУ в Чернігівській області, в якому останній не визнає позовні вимоги позивача, вважає, що за ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу. Відповідно до положень п. 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №22-1, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання може надавати відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Відповідач-3 вказує, що позивач та її чоловік на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , були зареєстровані та проживали за різними адресами та оскільки позивачем не надано документу за вказаним п. 2.11 Порядку №22-1, пенсійним органом правомірно рішенням від 19.12.2022 № 262740006956 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії та переведенні заявника на пенсію по втраті годувальника, в задоволенні позову просить суд відмовити.
Від відповідача-2 по справі Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області відзиву до суду не надійшло.
Також, від відповідача-1 по справі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання вимог ухвали суду від 28.03.2023 не надано копії матеріалів пенсійної справи позивача.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Згідно ч. 9 ст. 80 КАС України, зокрема, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
За ч. 5 та ч. 8 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження та за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які наявні у справі, виходячи з предмету заяленого позову, суд зазначає слідуюче.
Спірні відносини виникли між сторонами внаслідок відмови пенсійного органу у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника у зв'язку із не наданням заявником довідки, яка має підтвердити проживання із померлим годувальником.
Позиція позивача базується на тому, що вона має законне право на призначенні їй пенсії по втраті годувальника, з померлим чоловіком вона постійно проживала, такий потребував постійного догляду та її чоловік помер та був похований на окупованій території. У зв'язку із воєнним станом оголошеним в країні з 24.02.2022 вона не має змогу надати необхідну для пенсійного органу довідку.
Відповідач -1 та -3 вважають та наполягають на тому, що позивач має підтвердити факт проживання із померлим її чоловіком для призначення їй спірної пенсії, оскільки такі документи, передбачені та вимагаються нормами діючого законодавства.
Враховуючи наявні у справі позиції сторін, суд в даній справі визначає предметом спору дії та прийняті рішення пенсійного органу Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області від 19.12.2022 № 262740006956 та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві викладене у листі від 23.12.2022 №2600-0210-8/170495 щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з чим суд вважає необхідним перевірити такі дії та рішення на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України із дотриманням судом принципів адміністративного судочинства визначених частиною третьою вказаної статті.
Зокрема, в силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства за ч. 3 ст. 2 КАС України є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.2, п. 3 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Відповідно до норм процесуального законодавства вбачається, що частинами 2, 3 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Суд зазначає, що за ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта НОМЕР_1 , орган видачі:8029, РНОКПП: НОМЕР_2 .
З копії свідоцтва про шлюб ІІІ НОМЕР_3 виданого виконкомом Вуглегірсьої міської ради Донецької області 09.10.1982 вбачається укладений шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , присвоєння прізвища дружині « ОСОБА_5 ».
Згідно довідки від 28.11.2014 № 1442009645 виданої Управлінням соціального захисту населення Краснолиманської міської ради Донецької області слідує, що ОСОБА_2 постійно проживав в АДРЕСА_1 та перемістився з тимчасово окупованої території Донецької області до АДРЕСА_2 - з серпня 2014 року.
Місце проживання ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 підтверджено відповідною відміткою у паспорті номер НОМЕР_4 на сторінці 11, наданої копії позивачем до справи.
Та, місце перебування згідно печаті Краснолиманського МС ГУДМС в Донецькій області ОСОБА_2 зазначено АДРЕСА_3 - з 02.09.2015.
Позивачем надано довідку про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №1010379-2022 від 19.02.2022, в якій зазначено про місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки від 25.04.2022 №3007-5001312883 ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа до Управління соціального захисту населення Подільської районної в м. Києві державної адміністрації за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 та зареєстрована за фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_4 .
ОСОБА_2 перебував на пенсії за віком з 01.01.2002, що підтверджується наданим до справи пенсійним посвідченням виданого 11.03.2003, номер пенсійної справи 187657.
Згідно копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_5 виданого Дніпровським районним у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 24.11.2017 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем смерті Донецька область, Єнакіївський район село Савелівка.
ОСОБА_6 , перебуваючи на пенсії за віком, 14 грудня 2022 року звернулась до пенсійного органу із заявою про переведення її на пенсію по втраті годувальника.
Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за №339/35961, внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 №22-1 щодо порядку розгляду заяв про призначення, перерахунок, виплату пенсій, переведення на інший вид пенсії застосовуючи принцип екстериторіальності із визначення відповідного уповноваженого орану на предмет розгляду отриманої заяви від особи.
За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_6 було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийнято рішення від 19.12.2022 №262740006956 про відмову в перерахунку пенсії за віком в зв'язку із переходом на пенсію в разі втрати годувальника.
Вказана відмова вмотивована положенням п. 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №22-1, згідно якого за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку. З матеріалів пенсійної справи випливає, що заявник та її чоловік, на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , були зареєстровані та проживали за різними адресами.
Також, позивач отримала від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві листа від 23.12.2022 №2600-0210-8/170495, в якому відмовлено в переході на інший вид пенсії по втраті годувальника за заявою отриманою 14.12.2022 №8109, з підстав відсутності всіх необхідних документів, довідки про перебування на утриманні померлого годувальника, та оскільки на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 були зареєстровані та проживали за різними адресами.
Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 проживали за адресою АДРЕСА_1 , та з серпня 2014 року ОСОБА_2 з АДРЕСА_1 , тимчасово окупованої території до АДРЕСА_2 , а згідно відмітки Краснолиманського МС ГУДМС в Донецькій області реєстрація чоловіка зазначена з 02.09.2015 - АДРЕСА_3 .
Суд враховує, що з копії свідоцтва про смерть зазначено місце смерті чоловіка позивача ОСОБА_2 - Донецька область, Єнакіївський район село Савелівка.
Відповідачі-1 та -3 оспорюють не підтвердження позивачем факту проживання із годувальником за однією адресою на момент смерті останнього, не надання належно довідки чи рішення суду до поданої заяви про призначення пенсії по втраті годувальника.
Позивач наполягає, що доглядала свого чоловіка та відповідно проживала разом із ним на окупованій території, де його було поховано, а довідку не може надати через те, що наразі є окупованою територія с. Савелівка.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, враховуючи з'ясовані обставини по справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
У розумінні ст. 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За п. 3 ч.1 ст. 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до абз. 1 ст. 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно ч. 1 ст. 36 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону №1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
За ч. 3 ст. 36 Закону №1058-IV до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Положення цього Закону, що стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 36 Закону №1058-IV).
За ст. 38 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
У відповідності до статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (абз. 1 ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV).
Частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок №22-1, у відповідній редакції), пункт 2.3 якого визначає, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надаються такі документи:
1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти»;
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) документи про місце проживання (реєстрації);
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).
До заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону;
11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
В силу вимог підпункту 2, 3, 4 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу);
- для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення);
- документи про місце проживання (реєстрації) особи.
Згідно п. 2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Отже, положеннями пункту 2.3, у взаємозв'язку із положеннями підпунктів 2, 3, 4 пункту 2.1, п. 2.11 Порядку №22-1 врегульовано перелік документів, які є необхідними для призначення пенсії по втраті годувальника.
Згідно згаданого вище пункту 2.3 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються зокрема, документи у тому числі про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника (п.п.9. п. 2.3), та відповідно до згаданого п. 2.11 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт, а у разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Алгоритм дій органу, що призначає пенсію, після звернення осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії визначається розділом 4 Порядку №22-1.
Пунктом 4.2 того самого розділу визначено, що при прийманні документів орган, який призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Згідно із пунктом 4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Відповідно до пунктів 4.7-4.9 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».
Як зазначено вище, підставою для відмови позивачу у переведенні та призначенні їй пенсії по втраті годувальника є не надання довідки на підтвердження факту проживання із померлим годувальником разом, за однією адресою, проти чого не заперечує позивач але посилається на те, що територія де проживала позивач із годувальником є окупованою, тому довідку надати не може.
Суд враховує у справі, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та згідно п. 12 зазначено - м. Єнакієве (Єнакієвська міська рада): м. Вуглегірськ, с-ще Булавине, с-ще Грозне, с-ще Каютине, с-ще Красний Пахар, с-ще Савелівка (Вуглегірська міська рада). Розпорядження втратило чинність з 02.12.2015 на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р.
Відповідно до чинного розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р. (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 січня 2019 р. № 28-р), на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.
Відповідно до Переліку за додатком до відповідного населеного пункту на території якого здійснювалась АТО входить м. Єнакієве (Єнакієвська міська рада), район Бахмутський: м. Вуглегірськ, с-ще Булавине, с-ще Грозне, с-ще Каютине, с-ще Савелівка, с-ще Ступакове (Вуглегірська міська рада), а також Покровський район селище Красний Лиман.
Відповідно до Указу Президента України «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях» від 7 лютого 2019 року № 32/2019 в пункті 2 даного Указу перелічені райони, міста, селища і села, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, та зокрема Донецької області Бахмутський район селище Савелівка.
За розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р із змінами внесеними згідно розпоряджень, останнє № 1125-р від 16.09.2020, затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, до якого входить Донецька область - м. Єнакієве та Бахмутський напрямок селище Савелівка.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Воєнний стан на сьогодні продовжено згідно Указу Президента України 451/2023 від 26.07.2023 з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Відповідно в країні діє воєнний стан та с. Савелівка на час втрати годувальника було та наразі є тимчасово окупованою територією.
За ч. 1 та 2 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Враховуючи позиції сторін суд зазначає для позивача, що вона на підтвердження права переведення та призначення їй пенсії по втраті годувальника має надати документ, що підтверджує перебування на утриманні, довідку щодо проживання разом із померлим годувальником, та враховуючи, що наразі позивач є внутрішньо переміщеною особою, с. Савелівка було та є тимчасово окупованою територією, необхідну довідку ОСОБА_1 надати до пенсійного орану не має змоги в силу об'єктивних причин та суд звертає увагу позивача, що за вказаним положенням п. 2.11 Порядку №22-1 у разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється також у судовому порядку.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Факт перебування фізичної особи на утриманні встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.
Відповідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Суд зазначає, що встановлення факту перебування особи на утриманні має юридичне значення, зокрема, для призначення пенсії у разі втрати годувальника.
Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні.
Враховуючи вищезгадане положення абз. 2 п. 2 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Отже, встановлення факту перебування на утриманні у чоловіка необхідно для реалізації права на перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, відтак, ОСОБА_1 не обмежена у праві на звернення до суду цивільної юрисдикції в порядку ЦПК України подавши позовну заяву за ст. 4, ст. 293, ст. 315 ЦПК України та відповідно надати рішення суду до Пенсійного фонду під час подання заяви про переведення на спірну пенсію.
Також, суд зазначає, що аналіз сукупності наведених вище норм розділу 4 Порядку №22-1 свідчить про наявність механізму усунення формальних неточностей та перешкод у реалізації права на пенсійне забезпечення. Так, у разі необхідності дооформлення документів, подання додаткових (уточнених, виправлених) документів пенсіонеру повідомляється про це у розписці про прийняття документів. Для надання документів, яких не вистачає, або дооформлення документів законодавством встановлений строк - 3 місяці від дати подання пенсіонером заяви.
У разі використання такого механізму за наявності необхідних документів (у тому числі після надходження додаткових чи дооформлених у визначений вище термін документів) Порядок №22-1 встановлює обов'язок органу, що призначає пенсію, впродовж 10 днів розглянути їх та прийняти рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший.
Даний висновок відповідає положенням ч. 5 ст. 45 Закону №1058, якою також встановлений обов'язок органу ПФУ розглянути документи у 10-ти денний з дня їх надходження. Ця норма є загальною та передбачає дії органу за умови достатності документів для прийняття рішення про наявність або відсутність у особи права на отримання (перерахунок) пенсії. У разі ж недостатності документів чи їх недоліків, що може бути усунено шляхом дооформлення або надання додаткових документів, застосуванню підлягають спеціальні норми розділу 4 Порядку 22-1.
Право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк або подання додаткових документів має застосовуватися органом Пенсійного фонду з урахуванням пункту 1 статті 7 Закону №1058, згідно з яким загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом гласності, прозорості та доступності діяльності Пенсійного фонду. Тобто у разі можливості усунення недоліків у поданих документах, орган Пенсійного фонду має повідомити про це зацікавлену особу та зажадати такого усунення, а не відмовляти одразу з формальних підстав.
Відмова у призначенні (перерахунку) пенсії повинна свідчити про відсутність у особи відповідного права, бути остаточною на час розгляду відповідного звернення компетентним органом. Таке відповідатиме принципу правової визначеності та належного урядування, про необхідність дотримання яких неодноразово вказувалося у рішеннях ЄСПЛ.
Не зважаючи на звернення позивача, відповідачем не надано до суду доказів щодо вчинення дій, спрямованих на уточнення необхідних відомостей, дооформлення документів, на підставі яких можливо було б підтвердити перебування позивача на утриманні померлого годувальника чи проживання таких разом, не надано доказів чи позивачці було роз'яснено можливість дооформити необхідні документи впродовж 3 місяців.
Суд враховує, що позиція пенсійного органу базується на тому, що позивачем не надано документів на підтвердження проживання, перебування на утриманні годувальника, її чоловіка, тобто подана заява та надані документи ОСОБА_1 до пенсійного органу не можуть бути підставою для відмови у призначення спірної пенсії, враховуючи обставини втрати годувальника на окупованій території, статус позивача як внутрішньо переміщеної особи та положення п. 4 Порядку №22-1, який, зокрема, передбачає перевірку поданих документів та надання часу фізичній особі подати додаткові документи, в разі такої необхідності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачами порушені права та інтереси позивача у вигляді прийнятих відмови у переведенні та призначені спірної пенсії з формальних підстав, позивач звернулась до пенсійного фонду із заявою 14.12.2022 та рішення № 262740006956 було прийнято 19.12.2022 без надання ОСОБА_1 права на дооформлення документів, що передбачено діючим п. 4 Порядком №22-1, зазначене спірне рішення та лист відмова від 23.12.2022 №2600-0210-8/170495 суд вважає прийняті передчасно, дії вказаних відповідачів та спірні рішення є протиправними, вчинені із порушенням положень Порядку №22-1, не надання позивачу строку для можливості надати довідку про місце проживання чи відповідного рішення суду.
Відтак, суд в даній справі не визнає за позивачем відсутність права на призначення спірної пенсії та приходить до висновку про порушення права позивача під час отримання пенсійним органом заяви та документів про переведення на пенсію по втраті годувальника, перевірки та оцінці таких, не роз'яснення права особи щодо того яких документів не вистачає та які треба надати, відповідно надавши строк, достатній за вказаним Порядком №22-1 для надання усіх необхідних документів.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Отже, за сукупністю всіх обставин справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову у спосіб визначений судом задля належного захисту встановленого порушеного права позивача шляхом поглинання визнаних протиправних дій скасуванням спірних рішення Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області від 19.12.2022 № 262740006956 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві викладену у листі від 23.12.2022 №2600-0210-8/170495 щодо переведення на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 , оскільки такі рішення не відповідають критеріям безсторонності, добросовісності, розсудливості та пропорційності, які передбачені п.п. 4, 5, 6, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України.
Відповідно, суд вважає необхідним зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Чернігівській області, яким було розглянуто заяву позивача та прийнято рішення від 19.12.2022, повторно розглянути заяву позивача ОСОБА_1 від 14.12.2022 з урахуванням положень п. 4 Порядку №22-1 та висновків вказаних судом.
Щодо позовних вимог до ГУ ПФУ в Запорізькій області про відмову в проведенні на пенсію по втраті годувальника за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 , що викладена у листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві через неврахування до трудового стажу періодів роботи по трудовій книжці померлого годувальника ОСОБА_2 суд зазначає, що такі вимоги заявлені необґрунтовано, не підтверджені належними та достатніми доказами у вигляді листа чи прийнятого рішення вказаним пенсійним органом щодо відмови в переведенні на спірну пенсію через неврахування до трудового стажу періодів роботи по трудовій книжці померлої особи, у зв'язку з чим вказані вимоги за предметом їх оскарження судом не розглядаються та не вирішуються, в задоволенні останніх, суд відмовляє.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).
Позивачем сплачено за подання даного позову до суду 2 147 грн. 20 коп. (1073,60х2) за заявлені дві вимоги немайнового характеру: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії. В справі міститься квитанція від 26.01.2023.
Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи наслідки вирішення справи судом, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - 1, - 3 пропорційно до задоволених позовних вимог суми понесених позивачем витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 2-15, 72-78, 139, 143, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області від 19.12.2022 № 262740006956 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
3. Визнати протиправним та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві викладену у листі від 23.12.2022 №2600-0210-8/170495 щодо переведення на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 .
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.12.2022 про переведення на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням положень п. 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №22-1 та висновків вказаних у рішенні суду.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ЄДРПОУ: 21390940, місце знаходження: вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005) витрати по сплаті судового збору у сумі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ:42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) витрати по сплаті судового збору у сумі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
7. В решті вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І.І.