Рішення від 24.10.2023 по справі 320/3301/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року № 320/3301/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ ПФУ, ідентифікаційний код: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо зменшення позивачу основного розміру пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13.08.2021 №7462;

- зобов'язати ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13.08.2021 №7462, виходячи з 86% грошового забезпечення, здійснити виплату з урахуванням виплачених сум та в подальшому, при виникненні підстав для перерахунку пенсії, здійснювати перерахунок та виплату пенсії позивача, виходячи з розміру 86% грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є пенсіонером, отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

З 01.01.2018 пенсія позивача була перерахована на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. Однак при перерахунку пенсії були враховані лише посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років у зв'язку із внесенням відповідних змін до постанови Уряду від 13.02.2008 №45, якою передбачено порядок перерахунку пенсій.

У подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18 визнано нечинними та скасовано пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (набрало законної сили 05.03.2019).

З 05.03.2019 у позивача виникло право на перерахунок пенсії, втім, звернувшись до відповідача з оновленою довідкою про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, для перерахунку пенсії, відповідачем було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з тих підстав, що діючим законодавством не передбачено здійснення відповідного перерахунку пенсії.

На виконання судового рішення у справі №826/14105/18 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, виходячи з 86% грошового забезпечення з 01.01.2018.

На виконання судового рішення у справі №640/29826/21 позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13.08.2021 №7462 з 01.04.2019, проте, протиправно зменшено розмір пенсії до 70% грошового забезпечення, що слугувало підставою для звернення до суду з чим позовом.

Невчинення відповідачем дій щодо перерахунку позивачу пенсії, останній вважає протиправним, а відновлення своїх порушених, свобод та інтересів поновленими лише шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, включаючи вказані вище додаткові види грошового забезпечення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 відкрито провадження у справі №320/3301/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, підписану кваліфікованим електронним підписом головуючого судді, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 20.02.2023.

Відтак останнім днем на подання відзиву на позовну заяву було 07.03.2023.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 2008 року.

Листом ГУ ПФУ від 25.12.2020 за наслідками розгляду звернення позивача йому повідомлено, що на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2020 у справі №826/14105/18 ГУ ПФУ у листопаді поточного (2020) року проведено перерахунок його пенсії з 01.01.2018 у розмірі 86% грошового забезпечення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2022 у справі №640/29826/21 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо здійснення перерахунку та виплати з 01.04.2019 пенсії позивачу на підставі довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13.08.2021 №7462 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом та 05.03.2019, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 5360,00 грн; оклад за військовим званням - 1410,00 грн; надбавка за вислугу років (50 %) - 3385,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (68,3 %) - 6935,87 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10 %) - 536,00 грн; премія (35 %) - 1876,00 грн; всього - 19502,87 грн.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити з 01.04.2019 пенсію позивачу на підставі довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13.08.2021 №7462 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 05.03.2019, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 5360,00 грн; оклад за військовим званням - 1410,00 грн; надбавка за вислугу років (50 %) - 3385,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (68,3 %) - 6935,87 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10 %) - 536,00 грн; премія (35 %) - 1876,00 грн; всього - 19502,87 грн.

Листом ГУ ПФУ від 14.12.2022 позивача повідомлено, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2022 у справі №640/29826/21 у грудні 2022 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 в межах зобов'язальної частини та здійснено нарахування коштів у сумі 234383,43 грн, виходячи з розміру грошового забезпечення 70%.

Вважаючи такі дії щодо зменшення відсоткового розміру пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються: основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ), відповідно до якого законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до пункту а частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт а статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Частиною другою статті 13 Закону № 2262-ХІІ було визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2 - 95 процентів.

08 липня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI (далі - Закон № 3668), який набрав чинності 01.10.2011, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262, зокрема у частині другій статті 13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».

27 березня 2014 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII (далі - Закон № 1166), який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262: у частині другій статті 13 цифри «80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.

Частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45, в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Пунктом 4 Порядку № 45 визначено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Кабінет Міністрів України у Порядку № 45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.

Суд зазначає, що стаття 13 Закону № 2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ ані Законом № 3668, ані Законом № 1166 у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Постанови Кабінету Міністрів України № 45 і № 103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668 та Законом № 1166 зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка не зазнала змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668 та Закону № 1166.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до нової довідки про розмір грошового забезпечення відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 79615886), яке залишено без змін Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85174587).

Більш того, суд звертає увагу на те, що право позивача на застосування показника відсоткового значення грошового забезпечення для перерахунку пенсії саме на рівні 86%, а не 70% вже було підтверджено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2022 у справі №826/14105/18, про яке згадувалося вище. На виконання цього рішення відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача, виходячи з 86% грошового забезпечення.

Водночас, під час здійснення перерахунку пенсії з 01.04.2019 на виконання судового рішення у справі №640/29826/21 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідачем повторно зменшено відсотковий розмір грошового забезпечення до 70%.

Означені дії ГУ ПФУ розцінюються судом як такі, що порушують одну з головних конституційних засад судочинства, визначених статтею 129 Основного Закону, а саме: принцип обов'язковості рішень суду.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно здійснив зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 86% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.

Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії у розмірі 86% та зобов'язання ГУ ПФУ провести перерахунок пенсії у розмірі 86% з 01.04.2019, з урахуванням виплачених сум.

Водночас, позовні вимоги про зобов'язання в подальшому, при виникненні підстав для перерахунку пенсії, здійснювати перерахунок та виплату пенсії позивача, виходячи з розміру 86% грошового забезпечення не підлягають задоволенню як такі, що заявлені на майбутнє, оскільки судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в сумі 1073,60 грн згідно квитанції про сплату від 20.01.2023 №149, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13.08.2021 №7462;

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13.08.2021 №7462, виходячи з 86% грошового забезпечення, з урахуванням здійснених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три грн 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

рішення виготовлене у повному обсязі та підписане 24.10.2023

Суддя Панченко Н.Д.

Попередній документ
114427232
Наступний документ
114427234
Інформація про рішення:
№ рішення: 114427233
№ справи: 320/3301/23
Дата рішення: 24.10.2023
Дата публікації: 27.10.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (24.10.2023)
Дата надходження: 14.02.2023
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ПАНЧЕНКО Н Д
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві
позивач (заявник):
Порохня Микола Петрович