ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" жовтня 2023 р. справа № 300/3363/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови відновити виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції чинній на час призначення пенсії довічно;
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови з 01.11.2011 по 31.12.2013 та з 03.08.2014 по даний час здійснити обчислення та виплату, з урахуванням виплаченої суми, пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції чинній на час призначення пенсії довічно;
- зобов'язати відповідача відновити виплату пенсії по інвалідності призначену позивачу у розмірі передбаченому нормами статей 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції чинній на час призначення пенсії довічно, на виконання постанови Івано-Франківського міського суду від 15.02.2011 у справі № 0907/2а-6668/2011, ухвали Івано-Франківського міського суду від 16.05.2011 у справі № 0907/6а-152/2011 про роз'яснення резолютивної частини вказаної постанови суду, відповідно до норм передбачених статтями 50, 54, 67 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції чинній на час прийняття рішення суду, у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному ЗУ "Про Державний бюджет";
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу обчислення пенсії по інвалідності з 01.11.2011 по 31.12.2013 та з 03.08.2014 по даний час відповідно до норм, передбачених частиною 4 статті 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції чинній на час призначення пенсії довічно та на виконання постанови Івано-Франківського міського суду від 15.02.2011 у справі № 0907/2а-6668/2011, ухвали Івано-Франківського міського суду від 16.05.2011 у справі № 0907/6а-152/2011 про роз'яснення резолютивної частини вказаної постанови суду, відповідно до норм передбачених статтями 50, 54, 67 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції чинній на час прийняття рішення суду, у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному ЗУ Про Державний бюджет на відповідний рік та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та має ІІ групу інвалідності, інвалідність пов'язана з Чорнобильською катастрофою. На виконання постанови Івано-Франківського міського суду від 15.02.2011 у справі № 0907/2а-6668/2011, ухвали Івано-Франківського міського суду від 16.05.2011 у справі № 0907/6а-152/2011 здійснено перерахунок пенсії відповідно до норм передбачених ст. ст. 50,54, 67 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та виплачена заборгованість. Позивачка зазначає, що вказане вище судове рішення не виконується відповідачем протягом періоду з 01 листопада 2011 року по даний час, належна їй пенсія нараховується та виплачується у значно меншому розмірі, внаслідок чого знизився рівень соціального захисту. ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою, у якій просила провести нарахування пенсії пенсії у розмірі передбаченому ст. ст. 50,54, 67 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції, чинній на час призначення та на виконання вищевказаних постанов Івано-Франківського міського суду у розмірі не 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції чинній на час призначення пенсії довічно. Проте, відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку пенсії. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
По справі здійснювався ряд наступних процесуальних дій.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (а.с.50-51).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.57-58).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині визнання дій протиправними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 , як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до норм передбачених статтями 50, 54, 67 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 09 липня 2007 року згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008) у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 01.11.2011 по 31.12.2013 та з 03.08.2014 по 07.12.2022 - залишено без розгляду.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 06.07.2023 року, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що на виконання постанови Івано-Франківського міського суду від 15.02.2011 у справі № 0907/2а-6668/2011, яка набрала законної сили з 28.02.2011 позивачу проведено перерахунок та виплату пенсії, як особі з інвалідністю ІІ групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 50,54, 67 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період з 18.06.2009. 19 червня 2011 набрав чинності ЗУ від 14.06.2011 № 3491-VI “Про внесення змін до ЗУ “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, яким передбачено, що у 2011 норми і положення статтей 39, 50, 51, 52, 54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання цього Закону Кабінетом Міністрів України було видано постанову від 06.07.2011 № 745, якою були встановлені розміри виплат “чорнобильцям”, що фінансуються за рахунок Державного бюджету, а з 01.01.2012 постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” затверджено порядок обчислення пенсій, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та мінімальні розміри пенсії даної категорії осіб, вказана постанова КМУ не скасовувалась, була чинною на час зазначеного спірного періоду позивачем та є чинною на даний час. На підставі вищезазначених норм Закону виплата пенсії в розмірах, зазначених в сдовому рішенні позивачці була зупинена з 01.11.2011. Представник відповідача зазначила, що виплати за рішенням судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача. Отже, пенсія позивача перерахована та виплачується згідно з нормами чинного законодавства і на даний час правових підстав для перерахунку державної (основної) та додаткової пенсій відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції чинній на час призначення пенсії ОСОБА_1 немає, внаслідок чого, вважає, що позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають (а.с.62-66).
ОСОБА_1 14.07.2023 через канцелярію суду подала відповідь на відзив (а.с.71-74).
Головуючий по справі суддя Панікар І.В. в період з 20.07.2023 по 18.08.2023 та з 01.09.2023 по 15.09.2023 перебував у відпустці, у зв'язку з чим, строк розгляду справи продовжено.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно довідки МСЕК серії 2-18 АБ № 009429 від 09.07.1997 позивачці встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, безстроково (а.с.32).
Позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду здоров'ю як особа з інвалідністю другої групи, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що сторонами не заперечується.
На виконання постанови Івано-Франківського міського суду від 15.02.2011 у справі № 0907/2а-6668/2011, яка набрала законної сили з 28.02.2011 ОСОБА_1 проведено перерахунок та виплату пенсії, як особі з інвалідністю ІІ групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 50,54, 67 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період з 18.06.2009.
Позивач зазначає, що вказане вище судове рішення не виконується відповідачем протягом періоду з 01 листопада 2011 року по даний час, належна позивачу пенсія нараховується та виплачується у значно меншому розмірі, внаслідок чого порушуються її пенсійні права.
ОСОБА_1 24.03.2023 звернулася до відповідача із заявою, у якій просила провести нарахування пенсії пенсії у розмірі передбаченому ст. ст. 50, 54, 67 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції, чинній на час призначення та на виконання вищевказаних постанов Івано-Франківського міського суду у розмірі не 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції чинній на час призначення пенсії довічно (а.с.34-37).
За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач, згідно листа за № 3251-2775/С-02/8-0900/23 від 21.04.2023 року, повідомив позивача, що у Головного управління немає ні законних підстав, ні відповідних повноважень для проведення перерахунку пенсії з 01.11.2011 по 31.12.2013 і з 03.08.2014 по даний час в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ЗУ ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (а.с.38-39).
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо проведення перерахунку пенсії, позивачка звернулася з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ).
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Розмір державної пенсії особам, які віднесені до першої категорії осіб, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, визначено статтею 54 Закону №796-ХІІ, а додаткової пенсії - статтею 50 вказаного Закону.
Відповідно до статті 50 Закону № 796-ХІІ (в редакції від 27 червня 1997 року - часу призначення пенсії позивачці) особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно із пунктом 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 27 червня 1997 року, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008), в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Законом України від 28.12.2007 року за № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік" внесено зміни до Закону № 796-ХІІ, відповідно до яких викладено у новій редакції положення статей 50, 54 названого Закону.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 відповідні зміни визнані неконституційними, у зв'язку з чим відновлено дію попередньої редакції згаданих статей.
Зокрема, частиною 1 статті 50 Закону № 796-ХІІ передбачено, що особам, віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам ІІ групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до пункту 4 статті 54 Закону № 796-ХІІ в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
За змістом частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Водночас, Законом України від 04.06.2011 за № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19.06.2011 року, Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Відтак, Законом № 3491-VI Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року за № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким визначені мінімальні розміри основної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011 норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Пунктами другим та третім резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 № 3-рп/2012 визначено, що положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" визначено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Законом України від 31.07.2014 року за № 1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності 03 серпня 2014 року, доповнено Розділ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" пунктом 6-7, яким визначено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.
Суд звертає увагу, що з урахуванням ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 про залишення позовної заяви без розгляду в частині, предметом спору у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу з 08.12.2022 основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до статей 50, 54 Закону № 796-XII у розмірах: основної пенсії - 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, - 75 % мінімальної пенсії за віком.
Суд зазначає, що з 01.01.2022 ЗУ “Про державний бюджет України на 2022 рік ” та ЗУ “Про державний бюджет України на 2023 рік” не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
При цьому, суд враховує принцип пріоритетності Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210.
Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.
Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Відповідно до частини третьої статті 106 Конституції України Президент на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Згідно із частиною третьою статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Тому у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Статтею 67 Закону № 796-ХІІ встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Надання Законом № 79-VІІІ Кабінету Міністрів України повноважень щодо визначення розміру і порядку виплати пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом № 796-ХІІ, не надає йому права їх зменшувати або скасовувати, тобто не надає йому права приймати підзаконні акти, які будуть суперечити Закону № 796-ХІІ, оскільки у самому Законі встановлені розміри підвищення пенсії, а не зазначено, що такий розмір встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Конституційний Суд України у Рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012, крім іншого, вирішив:
- в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України;
- в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 БК України та пункту 2 частини першої статті 9 КАС України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності.
Отже, Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 № 3-рп/2012 не надає права Кабінету Міністрів України зменшувати розмір виплати пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом № 796-ХІІ, а Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України у разі, якщо законом прямо не передбачено розмір таких виплат.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 240/4937/18.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, повинно було нараховувати та виплатити пенсію позивачу в розмірі, визначеному статтями 50, 54 Закону №796-ХІІ, а не Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, внаслідок чого, адміністративний позов підлягає до задоволення.
З огляду на те, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України “Про судовий збір”, а доказів понесення сторонами інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не представлено, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - задоволити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 08.12.2022 пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статтей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії у відповідності до частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 08.12.2022 з урахуванням проведених платежів.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач:
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя /підпис/ Панікар І.В.