ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
"24" жовтня 2023 р. Справа № 300/4683/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Думич О.І., звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати з 01.07.2021 доплати до пенсії, передбаченої постановою КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень; зобов'язати нарахувати та виплатити з 01.07.2021 доплату до пенсії, передбачену постановою КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року № 713, у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом, після відкриття провадження у справі, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки ОСОБА_1 не додано до позову заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Зі змісту прохальної частини позову слідує, що позивач просить суд, зокрема, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити з 01.07.2021 доплату до пенсії, передбачену постановою КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року № 713, у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії позивача на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 №300/230/21. Однак, при перерахунку пенсії на виконання вказаного рішення суду пенсійний орган протиправно не нарахував позивачу щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн. Позивач через адвоката звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», однак пенсійний орган вказав на відсутність у позивача на права на щомісячну доплату.
Щодо строків звернення до суду із цим позовом адвокат позивача покликається на постанову Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №646/6250/17.
З цього приводу суд зазначає, що сформовані у ній висновки стосовно строків звернення до суду здійснені в контексті аналізу статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та не стосуються спірних правовідносин.
Так, у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що з огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» і у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 99 КАС України в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів дійшла висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Відносно покликання представника позивача на правові висновки, визначені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 в справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19), суд зауважує, що у цій постанові Великою Палатою Верховного Суду сформовано певна правова позиція щодо застосування строків звернення до суду в справах про перерахунок раніше призначених пенсій. Вирішені по суті спірні правовідносини у вказаній постанові регулювалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII (надалі також - Закон №1788-XII) і Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-ІV (надалі також - Закон №1058-ІV). Питання, яке було предметом судового розгляду в справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19) стосувалося особи, якій пенсію призначено як державному службовцю.
У вказаному остаточному судовому рішенні Велика Палата Верховного Суду надавала оцінку і застосовувала загальні норми пенсійного законодавства в частині строків перерахунку пенсії за попередній період, зокрема, положення статті 87 Закону №1788-ХІІ, статті 46 Закону №1058-ІV і статей 51, 55 Закону №2262-ХІІ (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Суд зауважує, що зі змісту позову слідує, що позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а не відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чи Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У позовній заяві адвокат позивача покликається на норми статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Частинами 2, 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, вказана норма регулює питання проведення перерахунку пенсії за минулий час у зв'язку з непроведенням такого перерахунку з вини, зокрема, органів Пенсійного фонду України, в разі зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій.
В контексті зазначеного суд вказує, що спірна доплата не є складовою грошового забезпечення, тобто не належить ні до основних ні до додаткових видів грошового забезпечення.
Враховуючи те, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку пенсії та те, що наведена норма врегульовує питання строків перерахунку пенсії, а не строків передбачених ст.122 КАС України, частин 2, 3 статті 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не можуть бути застосовні при розгляді питання строків звернення до суду. Відтак, покликання адвоката позивача на приписи статті 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” є помилковими.
Суд наголошує, що відносини з приводу призначення, обчислення, нарахування і виплати доплати у порядку Постанови №713 не підпадають під дію ч.3 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», оскільки доплата за Постановою №713 має іншу правову природу, суть та механізм призначення, обчислюється безвідносно до зміни розмірів видів грошового забезпечення або введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій.
Спір у цій справі виник щодо невиплати доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн. на підставі Постанови № 713, а не щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ.
З приводу покликання позивача на введення на території Івано-Франківської області карантинних обмежень, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 року “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів”, запроваджено адаптивний карантин на території України та дію карантину продовжено до 31.07.2020.
Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, 17.02.2021 №104, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611, від 11.08.2021 №855, від 22 вересня 2021 № 981, від 15 грудня 2021 №1336, від 23.02.2022 №229, від 27.05.2022 №630, від 19.08.2022 №928, від 23.12.2022 №1423, від 25.04.2023 №383 установлено продовжити на всій території України дію адаптивного карантину до 30 червня 2023 року.
Отже, з червня 2020 року в Україні загалом та Івано-Франківській області зокрема було пом'якшено карантинні обмеження та запроваджено так званий "адаптивний карантин", під час якого діяли лише окремі обмеження в залежності від встановленого рівня епідеміологічної небезпеки поширення COVID-19, які загалом, на переконання суду, не могли перешкодити позивачу звернутися до суду.
При цьому, суд звертає увагу на факт безперебійної роботи підприємств поштового зв'язку та на можливість позивача скористатися засобами електронного зв'язку.
Покликаючись на введення в державі карантинних обмежень у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження обставин, пов'язаних із такими подіями, які мали місце у відношенні безпосередньо до нього та перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Саме ж лише покликання на існування певних обставин, не дає суду можливості вважати що окремі обмеження, впроваджені у зв'язку з карантином, були об'єктивно непереборними обставинами щодо неможливості дотримання строку звернення до суду.
Стосовно покликання позивача на введення в Україні з 24.02.2022 правового режиму воєнного стану, як поважну причину пропуску строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Велика палата Верховного Суду в ухвалі від 18.11.2022 у справі № 990/139/22 зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Враховуючи, що на території Івано-Франківської області не ведуться активні бойові дії, позивачем не зазначено та не надано доказів наявності конкретних обставин, що становили перешкоду для своєчасного звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із цим позовом.
Крім того, на день прийняття Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та на теперішній час Івано-Франківський окружний адміністративний суд працює в штатному режимі, буд-яких обмежень щодо розгляду справ або прийому документів від учасників справи не запроваджено.
Суд наголошує, що покликання позивача на введення воєнного стану на території України не може бути беззаперечно поважною причиною для поновлення строку для подання позову без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та обумовили пропуск строку звернення до суду. З приводу покликання позивача на те, що 04.07.2023 між ОСОБА_1 та адвокатським об'єднанням «Кей Партнерс» було укладено договір про надання правової допомоги, суд зазначає, що звернення позивача за наданням правової допомоги не змінює момент, з якого позивач повинен була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку.
Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, внаслідок чого, в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує.
Зі змісту матеріалів справи слідує, що на виконання рішення суду від 03.03.2021 №300/230/21 пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.06.2021.
Постанову №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" Кабінетом Міністрів України прийнято 14.07.2021. Вказана постанова набрала чинності 16.07.2021 та застосовується з 1 липня 2021 року.
Отже, станом на час перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду в справі №300/230/21 позивачу взагалі не виплачувалась вказана доплата, оскільки такий перерахунок пенсії із врахування додаткових видів грошового забезпечення на підставі нової довідки був здійснений у червні 2021 року.
Постанову №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" офіційно опублікована, а отже належним чином доведена до відома, зокрема й позивачу.
Таким чином, з часу офіційного опублікування наведеної постанови позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав щодо виплати доплати в сумі 2000,00 грн.
Суд зауважує, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
До суду із цим позовом позивач звернувся 19.07.2023.
Отже, із змісту позовної заяви слідує, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду із вказаним позовом за період з 01.07.2021 по 18.01.2023. При цьому, зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду є неповажними.
У відповідності до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Судом, після відкриття провадження у справі, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки ОСОБА_2 не додано до позову заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Згідно частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Частинами 14 та 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
За приписами частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, з огляду на зміст вимог частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву належить залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 171, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, - залишити без руху.
Надати позивачу з дня вручення цієї ухвали п'ятиденний строк для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Біньковська Н.В.