ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року Справа № 280/7020/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
01 вересня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування позивачу до стажу роботи на посаді судді половини періоду навчання на денному відділенні юридичного вузу, періоду проходження строкової військової служби, період роботи в органах прокуратури, а також головним спеціалістом в Арбітражному суді Запорізької області що дають право на обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 80 відсотків від розміру суддівської винагороди;
зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:
період проходження строкової військової служби з 23.04,1980 р. по 04.05.1982 р. (тривалість стажу 2 р. 0 міс. 11 днів);
половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1984 р. по 29.06.1988 р. (тривалість стажу 1 р. 10 міс. 29 днів);
період роботи в органах прокуратури: на посаді стажера на посаду помічника прокурора Орджонікідзевського району м.Запоріжжя з 01.08.1988 по 27.07.1989 (тривалість стажу 11 міс. 26 днів); на посаді помічника прокурора Орджонікідзевського району м.Запоріжжя з 28.07.1989 по 11.12.1990 (тривалість стажу 1 рік 4 міс. 13 днів); на посаді прокурора відділу нагляду за розглядом цивільних справ в судах прокуратури Запорізької області з 12.12.1990 по 13.05.1992 (тривалість стажу 1 рік 05 міс. 01 день); на посаді заступника прокурора Василівського району Запорізької області з 14.05.1992 по 09.12.1999 (тривалість стажу 07 років 06 міс. 25 днів); на посаді старшого помічника прокурора Василівського району Запорізької області з 10.12.1999 по 01.06.2000 (тривалість стажу 05 міс. 21 день);
період роботи на посаді головного спеціаліста арбітражного суду Запорізької області з 05.06.2000 по 19.05.2004 (тривалість стажу 03 роки 05 міс. 13 днів),
у зв'язку із чим здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру суддівської винагороди з урахуванням повного суддівського стажу, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 29.01.2019 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що він перебував на посаді судді Центрального апеляційного господарського суду, а рішення Вищої ради правосуддя від 20.07.2023 №733/0/15-23 його звільнено з посади судді у зв'язку із поданням заяви про відставку. Разом з тим, під час призначення йому довічного грошового утримання відповідачем не було зараховано до стажу роботи на посаді судді половини періоду навчання на денному відділенні юридичного вузу, періоду проходження строкової військової служби, періоди роботи в органах прокуратури, а також головним спеціалістом в Арбітражному суді, оскільки на думку відповідача таке не передбачено Законом №1402. Разом з тим, позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки абзацом 4 п.34 розділу ХІІ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, встановлено, що судді, призначенні чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Позивач вважає, що має право на зарахування спірних періодів до стажу роботи на посаді судді, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що з 27.07.2023 позивачу було призначено щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці у розмірі 54% від суддівської винагороди, згідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон №1402). За наданими документами стаж судді складає 22роки 07 місяців 17 днів. До стажу судді не враховано такі спірні періоди: період проходження строкової військової служби з 23.04.1980 по 04.05.1982 , який складає 2 роки 0 місяців 12 днів; половина строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1984 по 29.06.1988,який складає 1 рік 10 місяців 29 днів; період роботи статером на посаду помічника прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя з 01.08.1988 по 27.07.1989, який складає 11 місяців 26 днів; період роботи на посаді помічника прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя з 28.07.1989 по 11.12.1990, який складає 01 рік 04 місяців 14 днів; період роботи в органах прокуратури з 12.12.1990 по 09.12.1999, який складає 08 років 11 місяців 27 днів; період роботи на посаді старшого помічника прокурора Василівського району Запорізької області з 10.12.1999 по 01.06.2000, який складає 05 місяців 21 днів; період роботи головним спеціалістом арбітражного суду Запорозької області з 05.06.2000 по 05.12.2000, який складає 06 місяців 01 день. Відповідач зазначає, що при розгляді спірного питання слід враховувати, що позивачем заявлена вимога про зарахування до стажу роботи на посаді судді періоду роботи в органах прокуратури, який складає 08 років 11 місяців 25 днів. Стаж, який визначено законом для призначення на посаду судді є меншим ніж, той який позивач працював в органах прокуратури. Отже у разі зарахування позивачу до стажу судді періоду роботи в прокуратурі, цей стаж й буде враховано, як (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Законодавством передбачена можливість зарахування до стажу судді лише того періоду, який вимагається законом, як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді. Тобто, передбачено лише зарахування до стажу суді роботи в мінімальному обчисленні, тобто у такому, який не перевищує вимоги закону. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що рішенням Вищої ради правосуддя від 20.07.2023 №733/0/15-23 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв'язку із поданням заяви про відставку.
При цьому, судом встановлено, що при призначенні позивачу довічного грошового утримання не було зараховано до стажу робот на посаді судді половини періоду навчання на денному відділенні юридичного вузу, періоду проходження строкової військової служби, період роботи в органах прокуратури, а також головним спеціалістом в Арбітражному суді, оскільки на думку відповідача Законом №1402 не передбачено.
Позивач, не погодившись із відмовою у зарахуванні до стажу на посаді судді спірних періодів, звернувся з даним позовом до суду.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що до стажу роботи позивача на посаді судді не було зараховано періоди:
період проходження строкової військової служби з 23.04.1980 по 04.05.1982, який складає 2 роки 0 місяців 12 днів;
половина строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1984 по 29.06.1988, який складає 1 рік 10 місяців 29 днів;
період роботи статером на посаду помічника прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя з 01.08.1988 по 27.07.1989, який складає 11 місяців 26 днів;
період роботи на посаді помічника прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя з 28.07.1989 по 11.12.1990, який складає 01 рік 04 місяців 14 днів;
період роботи в органах прокуратури з 12.12.1990 по 09.12.1999, який складає 08 років 11 місяців 27 днів;
період роботи на посаді старшого помічника прокурора Василівського району Запорізької області з 10.12.1999 по 01.06.2000, який складає 05 місяців 21 днів;
період роботи головним спеціалістом арбітражного суду Запорозької області з 05.06.2000 по 05.12.2000, який складає 06 місяців 01 день.
Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Суд зазначає, що з 30.09.2016 набув чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд (далі - Закон №1402-VIII).
Так, відповідно до положень статті 137 Закону №1402-VIII (в редакції чинній на дату виходу у відставку) до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Проте, Законом України від 12.07.2018 №2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» статтю 137 Закону №1402-VIII доповнено частиною другою такого змісту:
«До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді».
Відповідно до абзацу 4 п.34 розділу ХІІ Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, час проходження військової служби зараховується зокрема і до стажу роботи за спеціальністю, а відповідно позивач має право на зарахування періоду проходження строкової військової служби з 23.04.1980 по 04.05.1982 до стажу роботи на посаді судді.
Крім того, згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді більше 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», (чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді більше 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
На час набрання чинності Законом №2453-VI (30 липня 2010 року) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить більше 10 років, до стажу роботи на посаді судді враховується також половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування до стажу роботи на посаді судді половина строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1984 по 29.06.1988.
Також, з матеріалів справи судом встановлено, що позивача 06.12.2000 вперше призначено на посаду судді арбітражного (господарського) суду Запорізької області.
Так, відповідно абзацу 2 частини 4 статті 43 Закону України «Про статус судів» (в редакції чинній на момент призначення позивача суддею), до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Отже, позивач має право на зарахування до його стажу роботи на посаді судді період його роботи у прокуратурі з 28.07.1989 по 01.06.2000, а саме на посадах: помічника прокурора Орджонікідзевського району міста Запоріжжя, прокурора відділу нагляду за розглядом цивільних справ в судах прокуратури Запорізької області, прокурора цивільно - судового відділу прокуратури Запорізької області, заступника та старшого помічника прокурора Василівського району Запорізької області.
За таких обставин, відмова Пенсійного фонду у зарахуванні до стажу роботи на посаді судді зазначених періодів є протиправною.
Також, стаття 7 Закону України «Про статус суддів» передбачала, що право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про арбітражний суд», право на зайняття посади судді Вищого арбітражного суду України має громадянин України, який досяг на день призначення 30 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше десяти років. Право на зайняття посади судді арбітражного суду Автономної Республіки Крим, арбітражних судів областей, міст Києва та Севастополя має громадянин України, який досяг на день призначення 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше п'яти років.
Отже, на момент призначення позивача на посаду судді законодавством була визначена норма відповідно до якої кандидат на посаду судді повинен був мати стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше п'яти років.
З копії трудової книжки позивача встановлено, що у період з 1 серпня 1988 року по 27 липня 1989 після здобуття у 1988 році вищої юридичної освіти позивач обіймав посаду стажера на посаду помічника прокурора Орджонікідзевського району міста Запоріжжя та головного спеціаліста в Арбітражному суді Запорізької області з 05 червня 2000 по 05 грудня 2000 року.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування зазначених періодів до стажу роботи на посаді судді.
В свою чергу, є необґрунтованими вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати період роботи на посаді головного спеціаліста арбітражного суду Запорізької області з 05.06.2000 по 19.05.2004, оскільки з матеріалів справи встановлено, що на посаді головного спеціаліста арбітражного суду Запорізької області позивач працював у період з 05.06.2000 по 05.12.2000.
Також, є передчасними посилання позивача на відсотковий розмір грошового утримання судді у відставці, оскільки такий має визначатися відповідачем після проведення перерахунку стажу.
При цьому, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок довічного грошового утримання позивача з дати його призначення.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді половини періоду навчання на денному відділенні юридичного вузу, періоду проходження строкової військової служби, період роботи в органах прокуратури, а також головним спеціалістом в Арбітражному суді Запорізької області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:
період проходження строкової військової служби з 23.04,1980 по 04.05.1982 (тривалість стажу 2 роки 0 місяців 11 днів);
половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1984 по 29.06.1988 (тривалість стажу 1 рік 10 місяців 29 днів);
період роботи в органах прокуратури: на посаді стажера на посаду помічника прокурора Орджонікідзевського району м.Запоріжжя з 01.08.1988 по 27.07.1989 (тривалість стажу 11 місяців 26 днів); на посаді помічника прокурора Орджонікідзевського району м.Запоріжжя з 28.07.1989 по 11.12.1990 (тривалість стажу 1 рік 4 місяці 13 днів); на посаді прокурора відділу нагляду за розглядом цивільних справ в судах прокуратури Запорізької області з 12.12.1990 по 13.05.1992 (тривалість стажу 1 рік 05 місяців 01 день); на посаді заступника прокурора Василівського району Запорізької області з 14.05.1992 по 09.12.1999 (тривалість стажу 07 років 06 місяців 25 днів); на посаді старшого помічника прокурора Василівського району Запорізької області з 10.12.1999 по 01.06.2000 (тривалість стажу 05 місяців 21 день);
період роботи на посаді головного спеціаліста арбітражного суду Запорізької області з 05.06.2000 по 05.12.2000 (тривалість стажу 06 місяців 00 днів).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з дати призначення ОСОБА_1 довічного грошового утримання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру суддівської винагороди з урахуванням перерахованого суддівського стажу, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Новікова