ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року Справа № 280/7615/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа - ОСОБА_2 , про скасування постанов,
ВСТАНОВИВ:
15 вересня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Рибалко О.С. (далі - відповідач, Комунарський ВДВС), третя особа - ОСОБА_2 (далі - третя особа), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу постановлену ДВ Рибалко О.С. Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у виконавчому провадженні №70162175 (постанова про накладення штрафу від 08.06.2023 №70162175);
визнати протиправною та скасувати постанову ЗВП №70848119 від 22.05.2023 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену державним виконавцем Рибалко О.С. Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у частині звернення стягнення на доходи боржника у сумі 3400 грн.
Ухвалою суду від 09.10.2023 позовну заяву в частині оскарження постанови постанову ЗВП №70848119 від 22.05.2023 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника повернуто позивачу.
Ухвалою суду від 09.10.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірна постанова про накладення на неї штрафу є безпідставною та протиправною. Позивач зазначає, що 07.06.2023 вона не мала з об'єктивних причин можливості разом із сином з'явитися до Комунарського ВДВС для надання побачень з ОСОБА_2 , оскільки за станом здоров'я ОСОБА_3 було рекомендовано пройти оздоровлення, у зв'язку з чим з 19.05.2023 дитина перебувала за межами міста Запоріжжя. Позивач зазначає, що вона у встановленому порядку повідомила державного виконавця про неможливість прибути до Комунарського ВДВС, а також повідомила про поважність причин неможливості прибуття до відділу. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач вважає, що у державного виконавця були відсутні підстави для застосування до неї штрафу, оскільки нею не допускалося невиконання рішення суду без поважних причин. З урахуванням викладеного позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач та третя особа проти задоволення позовних вимог заперечили з однакових підстав. Так, зокрема зазначено, що державним виконавцем було зобов'язано сторін виконавчого провадження з'явитися до Комунарського ВДВС для надання побачень ОСОБА_2 з онуком. Разом з тим, у встановлений час для побачення з бабусею ОСОБА_2 та дідусем ОСОБА_4 , боржник дитину ОСОБА_5 не надала, лише надіслала на електронну пошту відділку довідку від лікаря, в якій зазначено, що дитина ОСОБА_1 хворіла в період з 09.05.2023 по 18.05.2023, також боржник зазначила, що її син ОСОБА_5 виїжджає з міста Запоріжжя, не надавши доказів. Відповідач та третя особа зазначають, що ОСОБА_1 не надала жодних належних доказів того, що дитина перебуває поза межами міста, або проходить у відповідному закладі необхідні процедури оздоровлення, тобто відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували поважність причин нез'явлення боржника на вимогу державного виконавця. З урахуванням викладеного, відповідач та третя особа вважають, що позивачем не виконано рішення суду без поважних причин, у зв'язку з чим до неї правомірно застосовано штраф та прийнято спірну постанову. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 12.08.2022 по справі №333/7631/21 (провадження №2/333/1329/22) вирішено:
позов ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з онуком, встановлення графіку спілкування з дитиною, третя особа - Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування - задовольнити частково;
встановити бабусі ОСОБА_2 та дідусю ОСОБА_4 графік спілкування з онуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , один раз на місяць - третя субота з 10:00 до 18:00 годин неділі з ночівлею онука за місцем проживання баби та діда; щосереди з 16:00 до 20:00 години з можливістю забирати онука з дитячого садочка; протягом п'яти днів літнього відпочинку з можливістю за бажанням дитини відвідувати місця проживання бабусі та дідуся;
зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 , ОСОБА_4 у вихованні онука ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
в іншій частині позову - відмовити.
Рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 12.08.2022 по справі №333/7631/21 (провадження №2/333/1329/22) набрало законної сили та стягувачам видано виконавчі листи.
26.10.2022 державним виконавцем Комунарського ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №70162175 щодо примусового виконання рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 12.08.2022 по справі №333/7631/21.
31.05.2023 державним виконавцем складено Вимогу виконавця, якою зобов'язано 07.06.2023 ОСОБА_1 , разом з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , з'явитися до Комунарського ВДВС об 16:00 для надання побачення бабусі та дідусю з дитиною за рішенням суду.
07.06.2023 державним виконавцем складено Акт державного виконавця, в якому зазначено: «7 червня 2023 боржником вимога від 31.05.2023 щодо виконання рішення суду №333/7631/21 не виконана. Боржником ОСОБА_1 дитину ОСОБА_5 у встановлений час у вимозі для побачення з бабусею ОСОБА_2 не надано. Боржник ОСОБА_1 надіслала на електрону адресу медичну довідку, в якій зазначено, що дитина ОСОБА_5 хворів з 9 травня до 18 травня. Також боржник написала, що її син ОСОБА_5 виїжджає з міста не надавши належних доказів».
08.06.2023 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу, якою за невиконання боржником рішення суду, накладено на боржника ОСОБА_1 штраф на користь держави у розмірі 3400,00 грн.
Позивач, не погодившись з правомірністю винесення постанови про накладення штрафу, звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно частини третьої статті 18 вказаного Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.6 ст.26 Закону №1404-VІІІ, за рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Статтею 64-1 Закону №1404-VІІІ передбачено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
Отже, вирішуючи питання про наявність підстав для застосування примусових заходів до боржника, на якого рішенням суду покладено обов'язок забезпечити побачення стягувача з дітьми, державний виконавець повинен здійснити перевірку виконання боржником цього рішення в порядку, що визначений таким рішенням.
Аналогічні вимоги щодо виконання рішень немайнового характеру визначені у розділі IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція №512/5).
З 02 серпня 2018 року відповідно до пунктів 8, 9 розділу IX Інструкції №512/5 державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною четвертою статті 64-1 Закону. При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 64-1 Закону.
Згідно з пунктом 3 розділу ХІV Інструкції №512/5 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання. У постанові про накладення на боржника штрафу виконавець зазначає норму Закону, якою передбачена відповідальність боржника, зміст вчинених боржником дій, суму штрафу. Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається боржнику. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Так, судом встановлено, що підставою для застосування штрафу стало те, що позивач разом із сином не з'явилася, на думку відповідача, без поважних причин 07.06.2023 до Комунарського ВДВС разом із сином для побачення з дідусем та бабусею.
Позивач, вважаючи накладення штрафу протиправним вказувала на те, що дитина у цей час перебувала на оздоровленні за межами міста, а відповідно не мала змоги прибути до Комунарського ВДВС.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що винесення державним виконавцем спірної постанови є обґрунтованим та правомірним, з огляду на таке.
Так, суд зазначає, що рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено бабусі ОСОБА_2 та дідусю ОСОБА_4 графік спілкування з онуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , один раз на місяць - третя субота з 10:00 до 18:00 годин неділі з ночівлею онука за місцем проживання баби та діда; щосереди з 16:00 до 20:00 години з можливістю забирати онука з дитячого садочка; протягом п'яти днів літнього відпочинку з можливістю за бажанням дитини відвідувати місця проживання бабусі та дідуся.
При цьому, рішення суду, яке набрало законної сили, має силу Закону, а тому підлягає безумовному виконанню на всій території України всіма особами, яких таке рішення стосується.
Будь-які зауваження позивача про те, що її син не бажає спілкуватися з дідусем та бабусею, про те, що останні погано на нього впливають, тощо, суд відхиляє, оскільки зазначені обставини досліджувались в рамках розгляду цивільної справи №333/7631/21, і суд ухвалюючи рішення дійшов висновку, що спілкування з дідусем та бабусею відповідає інтересам дитини та не буде шкодити їй, у зв'язку з чим і встановив відповідний графік побачень.
Державний виконавець, у свою чергу, здійснює лише примусове виконання рішення суду та не має права надавати йому оцінку, оскільки таке виходить за межі його повноважень.
Також, суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем до Комунарського ВДВС не надано жодних доказів на підтвердження наявності поважних причин для її неприбуття з сином до Комунарського ВДВС 07.06.2023.
Суд зазначає, що поважними причинами можливо визнати лише такі, які не залежать від волевиявлення особи, які виникли поза її волею та є об'єктивно непереборними.
В даному випадку, судом встановлено, що дитина позивачки дійсно хворіла у період з 09.05.2023 по 18.05.2023, проте, виклик державного виконавця був призначений на 07.06.2023, тобто вже після того, як дитина одужала та була здорова.
При цьому, суд зазначає, що загальні рекомендації лікаря про те, що дитина потребує оздоровлення не можеуть бути підставою для невиконання рішення суду.
Дійсно, заплановане перебування дитини у дитячому таборі, на відпочинку на морі, тощо, може бути підставою для відкладення виконавчих дій, проте, на момент прийняття спірної постанови у державного виконавця доказів того, що ОСОБА_5 проходить оздоровлення не було.
Також, суд погоджується, з доводами відповідача та третьої особи про те, що перебування дитини за містом у інших родичів, не є оздоровленням дитини та не може бути підставою для невиконання рішення суду.
Суд зазначає, що рішенням суду по справі №333/7631/21 встановлений чіткий графік побачень, який не є надмірним, а тому позивач має змогу належним чином запланувати дні для побачення дитини із дідусем та бабусею.
Перебування позивача на роботі так само не є підставою для невиконання рішення суду, оскільки графік побачення судом встановлювався під час розгляду справи за участю ОСОБА_1 , а відповідно остання могла запропонувати проведення зустрічей у вихідні дні.
Також, у рішенні суду не встановлено чіткого місця побачення дитини з бабусею та дідусем, а відповідно перебування позивача на роботі не перешкоджає їх побаченню, оскільки дідусь та бабуся можуть проводити час з онуком і у той час поки позивач перебуває на роботі, самостійно забравши дитину з садочку, гуртка, тощо.
Отже, суд дійшов висновку, що рішення суду позивачем не виконано без наявності на те поважних причин, у зв'язку з чим державним виконавцем правомірно винесено спірну постанову про накладення штрафу.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що виконавець під час прийняття спірної постанови діяв обґрунтовано, у межах наданих повноважень та з метою вжиття у межах компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати вимоги виконавчого документу.
Зазначені обставини зумовлюють висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 287 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (69104, м.Запоріжжя, вул.Європейська, 16, код ЄДРПОУ 35037364), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ), про скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова