Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року Справа№200/5213/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про зобов'язання вчинити дії щодо стягнення невиплаченої пенсії у розмірі 325131,37 грн.,
ВСТАНОВИВ:
До Донецького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - УПФ) про зобов'язання вчинити дії щодо стягнення невиплаченої пенсії у розмірі 325131,37 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є пенсіонером за вислугою років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 21.12.2020 року, перебуває на обліку у відповідача, проте, в період з 21.12.2020 року по 30.11.2022 року, а також в грудні 2022 року та січні 2023 року позивачу не виплачувалась пенсія.
Позивач вважає таку бездіяльність УПФ протиправною та просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії за період з 21.12.2020 року по 30.11.2022 року, грудень 2022 року та січень 2023 року у загальній сумі 325131,37 грн.; 2) стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену пенсію за вислугу років за період з 21.12.2020 року по 30.11.2022 року, грудень 2022 року та січень 2023 року у загальній сумі 325131,37 грн, та звернути до негайного виконання рішення суду в межах суми пенсії за один місяць.
25.09.2023 року відкрито провадження у справі, про що постановлено відповідну ухвалу, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовна вимога про виплату конкретної суми заборгованості управлінням, на думку відповідача є незаконною та необґрунтованою. Відповідач зазначив, що фінансування пенсій, а також заборгованості, контроль за виплатою проводиться розпорядником вищого рівня. Територіальні управління Пенсійного фонду України не є розпорядниками коштів Пенсійного фонду. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2022 року по справі № 200/1203/22 - пенсійним фондом проведено нарахування пенсії ОСОБА_1 за період з 21.12.2020 року по 30.11.2022 року, грудень 2022 року та січень 2023 року у загальній сумі 325131,37 грн.
Доплата, нарахована на виконання рішення суду (за період з 21.12.2020 року по 30.11.2022 року, грудень 2022 року та січень 2023 року) у сумі 325131,37 грн, в силу положень статті 8 Закону України Законом України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України як єдиного безальтернативного джерела фінансування.
27.06.2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 року № 631 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2023 рік». Цим бюджетом передбачено на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішенням суду асигнування в сумі 360 млн грн.
Відповідно у Плані доходів і видатків головного управління на 2023 рік, затвердженого головою правління Пенсійного фонду України 29.06.2023 року у складі виплат за рахунок коштів Державного бюджету передбачено кошти для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду у розмірі 7 318,20 тис грн.
Водночас представник відповідача зазначає, що абзацом 2 пункту 7 розділу ІІ Порядку зазначено, що черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Станом на теперішній час, Головним управлінням в межах відповідних бюджетних призначень у 2023 році продовжується погашення заборгованості з пенсійних виплат нарахованих за рішенням суду. Так, протягом липня 2023 року вже погашено заборгованість з пенсійних виплат за рішенням суду датою набрання ними законної сили за період з 01 липня 2020 року по 20 вересня 2020 року.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року по справі № 200/1203/22 набрало законної сили 16.11.2022 (після розгляду апеляційної скарги).
Представник відповідача зазначив, що така позиція викладена в постановах Верховного Суду у справах: від 07.11.2019 року № 420/70/19 (реєстраційний номер в ЄДРСР 85450386), від 23.04.2020 року № 560/523/19 (реєстраційний номер в ЄДРСР 88886054), від 24.01.2018 року № 405/3663/13-а (реєстраційний номер в ЄДРСР 71834551) - де Верховний Суд дійшов висновку, щодо виконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів - як таке, що не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Суд зокрема наголосив, що накладання штрафу на посадову особу - жодним чином не захищає право пенсіонера на отримання нею бюджетних коштів.
Таким чином, представник відповідача вважає, що Головне управління вжило конкретні заходи з метою виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року у справі № 200/927/23.
З огляду на викладене представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_2 , має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою, виданою відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
Позивач є пенсіонером Національної поліції України (пенсійна справа № 0513020854). Пенсію ОСОБА_1 призначено Головними управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 22 листопада 2022 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року по справі № 200/1203/22 за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 21.12.2020 року.
Позивач має статус учасника бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_3 від 06.11.2015 року).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року по справі № 200/1203/22 було визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.01.2022 року № 3, прийняте щодо ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 21.12.2020 року.
На виконання вказаного рішення ОСОБА_1 було призначено пенсію з 21.12.2020 року у листопаді 2022 року, проте не виплачена пенсія за період з 21.12.2020 року по 30.11.2022 року. Крім того, позивачу також не виплачувалась пенсія в грудні 2022 року та січні 2023 року.
26 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із запитом, в якому просила прийняти заходів щодо виплати їй заборгованості з пенсії в повному обсязі, а також просила надати їй: довідку про нараховану та невиплачену пенсію; витяги з ІКІС ПФУ; копію рішення про призначення пенсії; в разі якщо виплати припинялись та поновлювались, документи підтверджуючи прийняття даних рішень.
У відповідь на зазначений запит позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області направило їй лист від 31.07.2023 року № 0500-0203-8/65112, в якому було зазначено, що заборгованість пенсії за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2022 року № 200/1203/22 за період з 21.12.2020 року по 30.11.2022 року, грудень 2022 року та січень 2023 року у загальній сумі 325131,37 грн. облікована в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та буде виплачена на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 року № 1165, після затвердження відповідних бюджетних призначень. Також позивачу було зазначено, що у зв'язку із тим, що на території Донецької області оголошено евакуацію, а також небезпеку, на яку наражаються спеціалісти Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, на теперішній час доступ до паперової пенсійної справи відсутній, можливість надати ОСОБА_1 документів з пенсійної справи відсутній.
Позивачу було надіслано розрахунок на доплату за Рішенням суду та виписку з протоколу про складові пенсії від 31.07.2023 року, якими також підтверджується заборгованість пенсійного фонду перед ОСОБА_1 у розмірі 325131,37 грн.
Отже, спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача стосовно невиплати заборгованості з пенсії у розмірі 325131,37 грн.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (Далі - Закон № 1706-VII).
Відповідно до частини 1 статті 1, частини 1 статті 4 Закону № 1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону № 1706-VII, Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
За правилами пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року за № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або територіальними органами Пенсійного фонду України згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року за № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування (далі - Порядок № 365). Пунктом 2 зазначеної постанови установлено, що комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворені районними, районними у мм. Києві і Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад, приймають рішення про відновлення або про відмову у відновленні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, довідки яких недійсні на дату набрання чинності цією постановою, відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого цією постановою, за умови отримання внутрішньо переміщеною особою нової довідки відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
Відповідно до пункту 4 Порядку № 365, соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 365, суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено нарахування позивачу пенсії у розмірі 325131,37 гривень, однак, не проведено її виплату.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що пенсія позивача за минулий період обліковується в управлінні, але її виплата не проводиться у зв'язку із відсутністю коштів.
Разом з тим, суд не погоджується з вищезазначеними діями відповідача, з огляду на наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 1058-IV, загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема, законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом, та обов'язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.
Пунктом 9 частини 1 статті 16 Закону № 1058-IV передбачено, що застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
З аналізу вищенаведених норм можна прийти висновку, що порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.
Відповідно до части 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Тому, не виплачуючи нараховану позивачу пенсію в період з 21.12.2020 року по 30.11.2022 року, а також в грудні 2022 року та січні 2023 року, за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому, право на отримання пенсії є об'єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
Відповідно до статті 13 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої пенсії за період з 21.12.2020 року по 30.11.2022 року, а також в грудні 2022 року та січні 2023 року, право позивача на яку відповідачем не заперечується, однак було піддано формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, та про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з пенсії в за період з в сумі 21.12.2020 року по 30.11.2022 року, а також в грудні 2022 року та січні 2023 року в сумі 325131,37 грн.
Посилання відповідача як на підставу невиплати позивачеві заборгованості з пенсії на те, що її виплату буде здійснено розпорядниками вищого рівня, суд не приймає до уваги, оскільки відсутність відповідного фінансування, не є передбаченою законом підставою для невиплати пенсії.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити дії щодо стягнення невиплаченої пенсії у розмірі 325131,37 грн.
Приписами частини 1 статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Судові витрати не підлягають відшкодуванню, оскільки позивач відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про зобов'язання вчинити дії щодо стягнення невиплаченої пенсії у розмірі 325131,37 грн. - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) щодо невиплати ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахованої пенсії за період з 21.12.2020 року по 30.11.2022 року, грудень 2022 року та січень 2023 року у загальній сумі 325131,37 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану, але не виплачену пенсію за вислугу років за період з 21.12.2020 року по 30.11.2022 року, грудень 2022 року та січень 2023 року у загальній сумі 325131 (триста двадцять п'ять тисяч сто тридцять одна) грн. 37 коп.
В частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць рішення суду виконується негайно.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко