Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року Справа№200/4649/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про: визнання неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обрахування розміру пенсії по інвалідності, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 з 06.12.2016 року перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обрахування розміру пенсії по інвалідності, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 з 06.12.2016 року перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 06.12.2016 року йому призначено пенсії по інвалідності від професійного захворювання відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та з цього часу перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Позивач зазначає, що в листопаді 2020 року він звернувся до пенсійного органу з заявою стосовно роз'яснення порядку розрахунку його пенсії по інвалідності та отримання документів щодо розрахунку його стажу роботи та коефіцієнтів його заробітку. З листа від 09.12.2020 року № 239-241/Ш-02/8-0582/20 Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької позивачу стало відомо, що відповідачем при призначенні йому пенсії по інвалідності до його пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи з 14.05.2004 року по 06.12.2004 року, з 07.08.2014 року по 18.08.2014 року, з 24.03.2015 року по 20.04.2015 року, з 14.07.2016 року по 11.09.2016 року, з 08.12.2016 року по 23.12.2016 року, з 26.12.2016 року по 24.01.2017 року, період проходження військової служби, не застосована кратність обчислення пільгового стажу на підставі Роз'яснень № 8 від 20.01.1992 року. Позивач вважаючи дії відповідача щодо не зарахування вищезазначених періодів до його пільгового стажу звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом. Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 200/7337/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було задоволено частково, та зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з моменту призначення, тобто з 06.12.2016 року із зарахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 14.05.2004 року по 06.12.2004 року на шахті ім. Артема в/о “Дзержинськвугілля”. Проте, відповідно до Постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року у справі № 200/7331/23 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 07.08.2014 року по 18.08.2014 року, з 24.03.2015 року по 20.04.2015 року, з 14.07.2016 року по 11.09.2016 року, з 08.12.2016 року по 23.12.2016 року, з 26.12.2016 року по 24.01.2017 року на шахті ім. Артема в/о “Дзержинськвугілля”. Позивач наголошує, що після зарахування усіх період роботи та періоду проходження строкової служби до пільгового стажу на підставі рішення суду його пільговий стаж повинен складати 15 років 1 місяців 24 днів, що давало йому право на розрахунок розміру пенсії виходячи з положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак, у порушення вимог чинного законодавства при розрахунку розміру пенсії відповідач протиправно не застосував положення абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом та просив суд його задовольнити.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про закриття провадження у справі відмовлено.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року відповідачу продовжено строк для надання відзиву на позовну заяву та витребувані додаткові докази у справі.
Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 з 06.12.2016 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України №1058.
Відповідач наголошує, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2021 по справі №200/7337/21 Головним управлінням здійснено перерахунок ОСОБА_1 з 06.12.2016 (з моменту призначення) та враховано до пільгового стажу період роботи: 14.05.2004 по 06.12.2004 на шахті імені ОСОБА_2 в/о «Дзержинськвугілля». На виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду №200/7337/21 від 16.06.2022 зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи: з 07.08.2014 по 18.08.2014, з 24.03.2015 по 20.04.2015, з 14.07.2016 по 11.09.2016, з 08.12.2016 по 23.12.2016, з 26.12.2016 по 24.01.2017 на шахті імені Артема в/о «Дзержинськвугілля». Відповідач вказує, що судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених зобов'язань. При здійсненні перерахунку пенсії пільговий стаж ОСОБА_1 складає 15 років 2 місяці 2 дні. Головним управлінням перерахунок пенсії ОСОБА_1 4 опрацьовано без застосування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Відповідач зазначає, що зміст мотивувальної та резолютивної частин рішень суду конкретизує встановлені судом зобов'язання (щодо зарахування періодів роботи позивача до пільгового стажу), в межах яких Головне управління виконало рішення суду. Інші зобов'язання, зокрема, щодо зарахування певних періодів до стажу роботи, що дає право на обчислення пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», як визначено абзацом третім частини першої статті 28 Закону №1058, чи зобов'язання щодо обчислення пенсії з урахуванням цих положень у рішеннях суду відсутні. Звертаємо увагу суду, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2021 та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2022 по справі № 200/7337/21 Головним управлінням виконані відповідно до покладених судом зобов'язань в межах своєї компетенції в повному обсязі.
Відповідач вважає, що управління діяло у межах та у спосіб визначений чинним законодавством, отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 6-7).
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 06.12.2016 року призначено пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсій страхування».
Позивач у позовній заяві зазначає, що в листопаді 2020 року з метою встановлення підстав розрахунку пенсії звернувся до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.
Листом від 09.12.2020 року № 239-241/Ш-02/8-0582/20 Торецьке об'єднане управлення Пенсійного фонду України Донецької області повідомило позивача, що його стаж враховано по 31.01.2017 року і складає 18 років 02 місяці 12 днів (в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 шахтарі - 12 років 09 місяців 23 дні). Додатковий стаж - 24 роки 11 місяців 19 днів. Тривалість страхового стажу - 662 місяці. Коефіцієнт страхового стажу - 0,55167. Заробітна плата за призначенням пенсії, обчислена за період з 01.04.2001 року по 31.01.2017 року, яка складає 13429,22 грн. Розрахунок пенсії з 01.12.2020 року: розмір пенсії за віком - 7408,50 грн., доплати за понаднормований час - 353,80 грн., розмір пенсії по інвалідності - 3881,15 грн., доплата на 1 утримання - 150 грн. Загальний розмір пенсії по інвалідності з 01.12.2020 року - 4031,15 грн.
Позивач не погодившись з таким розрахунком стажу та не зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи, звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та просив суд визнати протиправними дії Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування ОСОБА_1 до його пільгового стажу спірних періодів роботи, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 14.05.2004 року по 06.12.2004 року, з 07.08.2014 року по 18.08.2014 року, з 24.03.2015 року по 20.04.2015 року, з 14.07.2016 року по 11.09.2016 року, з 08.12.2016 року по 23.12.2016 року, з 26.12.2016 року по 24.01.2017 року на шахті ім. Артема в/о “Дзержинськвугілля”, період проходження військової служби з 21.05.2002 року по 09.10.2003 року та кратність обчислення пільгового стажу і здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 06 грудня 2016 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 200/7337/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування ОСОБА_1 до його пільгового стажу спірних періодів роботи, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 14.05.2004 року по 06.12.2004 року, з 07.08.2014 року по 18.08.2014 року, з 24.03.2015 року по 20.04.2015 року, з 14.07.2016 року по 11.09.2016 року, з 08.12.2016 року по 23.12.2016 року, з 26.12.2016 року по 24.01.2017 року на шахті ім. Артема в/о “Дзержинськвугілля”, період проходження військової служби з 21.05.2002 року по 09.10.2003 року та кратність обчислення пільгового стажу і здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 06 грудня 2016 року задоволено частково.
Визнано протиправними дії Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 14.05.2004року по 06.12.2004 року на шахті ім. Артема в/о “Дзержинськвугілля” при призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з моменту призначення, тобто з 06.12.2016 року із зарахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 14.05.2004 року по 06.12.2004 року на шахті ім. Артема в/о “Дзержинськвугілля”.
В частині позовних вимог про визнати протиправними дії Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 07.08.2014 року по 18.08.2014 року, з 24.03.2015 року по 20.04.2015 року, з 14.07.2016 року по 11.09.2016 року, з 08.12.2016 року по 23.12.2016 року, з 26.12.2016 року по 24.01.2017 року на шахті ім. Артема в/о “Дзержинськвугілля”, період проходження військової служби з 21.05.2002 року по 09.10.2003 року, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 07.08.2014 року по 18.08.2014 року, з 24.03.2015 року по 20.04.2015 року, з 14.07.2016 року по 11.09.2016 року, з 08.12.2016 року по 23.12.2016 року, з 26.12.2016 року по 24.01.2017 року на шахті ім. Артема в/о “Дзержинськвугілля”, період проходження військової служби з 21.05.2002 року по 09.10.2003 року та кратність обчислення пільгового стажу і здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 06 грудня 2016 року відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року у справі № 200/7337/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 200/7337/21 - скасовано в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання протиправними дії Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 07.08.2014 року по 18.08.2014 року, з 24.03.2015 року по 20.04.2015 року, з 14.07.2016 року по 11.09.2016 року, з 08.12.2016 року по 23.12.2016 року, з 26.12.2016 року по 24.01.2017 року на шахті ім. Артема в/о “Дзержинськвугілля» та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 07.08.2014 року по 18.08.2014 року, з 24.03.2015 року по 20.04.2015 року, з 14.07.2016 року по 11.09.2016 року, з 08.12.2016 року по 23.12.2016 року, з 26.12.2016 року по 24.01.2017 року на шахті ім. Артема в/о “Дзержинськвугілля” та задовольнити позовні вимоги в цій частині.
Визнано протиправними дії Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 07.08.2014 року по 18.08.2014 року, з 24.03.2015 року по 20.04.2015 року, з 14.07.2016 року по 11.09.2016 року, з 08.12.2016 року по 23.12.2016 року, з 26.12.2016 року по 24.01.2017 року на шахті ім. Артема в/о “Дзержинськвугілля».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 07.08.2014 року по 18.08.2014 року, з 24.03.2015 року по 20.04.2015 року, з 14.07.2016 року по 11.09.2016 року, з 08.12.2016 року по 23.12.2016 року, з 26.12.2016 року по 24.01.2017 року на шахті ім. Артема в/о “Дзержинськвугілля”
В інший частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 200/7337/21 - залишено без змін.
Судом встановлено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 20/7337/21 Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до пільгового стажу позивача зараховано періоди роботи позивача з 14.05.2004 року по 06.12.2004 року, що підтверджується розрахунком стажу наданого на виконання рішення суду (Форма РС-право).
Згідно протоколу від 25.07.2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області проведено перерахунок пенсії позивача згідно рішення суду від 26.10.2021 року. З протоколу встановлено, що страховий стаж позивача становить 31 рік 2 місяці 12 днів, в тому числі Роботи за списком № 1 - 14 років 9 місяців 7 днів.
Відповідно до розрахунку стажу наданого на виконання постанови суду (Форма РС-право) встановлено, що до пільгового стажу позивача зараховано періоди роботи з 07.08.2014 року по 18.08.2014 року, з 24.03.2015 року по 20.04.2015 року, з 14.07.2016 року по 11.09.2016 року, з 08.12.2016 року по 23.12.2016 року, з 26.12.2016 року по 24.01.2017 року на шахті ім. Артема в/о “Дзержинськвугілля”.
З протоколу від 18 вересня 2023 року встановлено, що Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області проведено перерахунок пенсії позивача, та відповідно після перерахунку страховий стаж позивача становив 56 років 2 місяці 1 день (в тому числі додатковий стаж - 24 роки 11 місяців 19 днів), пільговий стаж 15 років 2 місяці 2 дні.
Позивач зазначає, що після виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року у справі № 200/7337/21 його пільговий стаж становить більше 15 років, отже при розрахунку розміру пенсії відповідач зобов'язаний був застосувати вимоги статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», проте вказані дії відповідач не вчинив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції чинній на момент призначення пенсії) пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок: а) трудового каліцтва або професійного захворювання.
Статтею 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції від 01.01.2017 року) визначено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Приписами статті 27 Закону № 1058 визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп ? Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях, Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно частини першої статті 28 Закону № 1058 визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
З аналізу вищезазначених положень вбачається, що для визначення розміру пенсії по інвалідності Пенсійний фонд України проводить розрахунок пенсії за віком заявника і визначає відсоток від цієї пенсії, що відповідає встановленій особі групи інвалідності.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 1 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці" (далі - Закон № 345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Відповідно до статті 8 Закону № 345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Також суд звертає увагу, що абзац 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 містить аналогічні положення, які викладені у статті 8 Закону № 345-VI.
Таким чином, необхідною умовою для набуття права на отримання пенсії в порядку передбаченому Законом № 345-VI є зайнятість на підземних роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України не менше 15 років.
Аналіз наведеної норми свідчить, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 7,5 років для жінок за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону № 345-VI) така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Під повним робочим днем розуміють виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше як 80% робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва, професій чи посад, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних із виконанням певних трудових обов'язків (п. 2 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах № 383).
Суд зазначає, що згідно протоколу від 18.09.2023 року встановлено, що пільговий стаж позивача становить 15 років 2 місяці 2 дні, що також підтверджується відповідачем у наданому до суду відзиві.
Отже враховуючи те, що позивач має після перерахунку пенсії на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі № 200/7337/21 пільговий стаж за списком № 1 більше 15 років, відповідач при розрахунку розміру пенсії по інвалідності зобов'язаний був врахувати положення абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 та ст. 8 Закону № 345- VI.
Суд не приймає доводи відповідача викладені у позовній заяві стосовно того, що мотивувальні та резолютивні частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року у справі № 200/7337/21 не містили зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обчислення пенсії з урахуванням абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058, та наголошує, що при перерахунку пенсії на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року у справі № 200/7337/21 відповідач зобов'язаний був керуватися положеннями чинного пенсійного законодавства та відповідно здійснити розрахунок розміру пенсії при його перерахунку керуючись вимогами статті 28 Закону № 1058.
На підстави вище викладеного, суд приходить висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при перерахунку пенсії на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року у справі № 200/7337/21 вчинив неправомірні дії щодо обрахування розміру пенсії по інвалідності без врахування вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обрахування розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_1 при перерахунку пенсії з 06.12.2016 року на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року у справі № 200/7337/21 без застосування вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 з 06.12.2016 року перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що підставою звернення до суду з даним позовом стали протиправні дії відповідача, суд приходить висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обрахування розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_1 при перерахунку пенсії з 06.12.2016 року на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року у справі № 200/7337/21 без застосування вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 з 06.12.2016 року перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обрахування розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_1 при перерахунку пенсії з 06.12.2016 року на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року у справі № 200/7337/21 без застосування вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) здійснити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 06.12.2016 року перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Повний текст рішення складено та підписано 24 жовтня 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Олішевська