Справа № 308/6779/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2023 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070030000057 від 05.01.2018 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070030000057 від 05.01.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч.2 ст. 115 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке мотивував тим, що двомісячний строк дії обраного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчується 16.09.2023 року. Водночас ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я людини, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, або довічного позбавлення волі. Отже, наявний ризик того, що ОСОБА_7 буде переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності. Окрім того, ОСОБА_7 раніше судимий 13.11.2013 року за ч.1 ст. 115 КК України, а також 27.12.2019 року за ч.1,2 ст. 185, ч.3 ст. 15 - ч.2 ст. 185 КК України. У період коли ОСОБА_7 протягом нетривалого часу перебував на волі під час розгляду даного кримінального провадження у липні 2019 року він вчинив ряд кримінальних правопорушень передбачених ч.1,2,3 ст. 185 КК України (загалом сім епізодів), про що 31.07.2019 року було складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019070170000876 від 18.07.2019 року. Після цього ОСОБА_7 10.09.2019 року повторно обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. А тому наявний ризик вчинення ОСОБА_7 нових кримінальних правопорушень. При цьому ОСОБА_7 офіційно ніде не працює, не одружений, утриманців немає, без зареєстрованого місця проживання, що свідчить про слабкість його соціальних зв"язків. З огляду наведене інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам, які з моменту обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 не зменшилися та продовжують існувати. А тому просив продовжити відносно ОСОБА_7 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк 60 днів.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив проти клопотання, зазначивши, що клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необгрунтованим, і грунтується на припущеннях, наведені ризики нічим не підтверджені, а ті які були встановлені при обранні запобіжного заходу, відпали, оскільки всі свідки у кримінальному провадженні вже допитані. Зазначив, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв"язки зі своєю сім"єю. Тому просив обрати відносно ОСОБА_7 інший більш м"який запобіжний захід не пов"язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт із застосуванням елекронних засобів контролю.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечив проти клопотання прокурора про продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, що клопотання прокурора є безпідставним. Просив обрати відносно нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши клопотання прокурора, пояснення обвинуваченого, думку захисника щодо заявленого прокурором клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Як встановлено судом, відповідно до ухвали суду від 20.07.2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою по 16.09.2023року.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Крім того, відповідно до вимог ст. 194 КПК України , під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя , суд зобов"язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , суд також враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п. 35 рішення ЄСПЛ № 12369/86 від 26.06.1991 року "Летельє проти Франції).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Одночасно, в рішенні Харченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості.
Згідно обвинувального акту, який знаходиться на розгляді суду ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів проти життя та здоров"я людини.
В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_7 ніде не працює, не одружений, утриманців немає, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв"язків.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 суд бере до уваги, що ОСОБА_7 раніше судимий за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів.
А тому, враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, пов"язаного з позбавленням життя людини, є раніше судимим за вчинення умисного злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, а також те, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою не відпали, і ризики, передбачені ст. 177 КПК України мають місце, застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 інших більш м"яких запобіжних заходів буде недостатнім для забезпечення запобігання цих ризиків.
При цьому суд, уважає, що обраний ОСОБА_7 запобіжний захід із врахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості інкримінованого йому діяння, а також тяжкості можливого покарання та виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи, що судове провадження не завершено, суд доходить висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 .
Керуючись ст.ст. 176-178, 315,331, 369-372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч.2 ст. 115 КК України, на період судового розгляду кримінального провадження, по 08 листопада 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом п"яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали, відповідно до ст. 376 КПК України буде оголошений учасникам судового провадження 11.09.2023 року о 16 год. 00 хв.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3