Справа № 304/1774/23 Провадження № 1-кп/304/217/2023
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду кримінальне провадження № 12023078130000095 від 20 липня 2023 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженої, фізичної особи підприємця, українки, громадянки України, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України,
УСТАНОВИВ:
за встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються обвинуваченою, ОСОБА_3 впродовж травня - липня 2023 року у невстановлені досудовим розслідуванням дату і час, у порушення вимог ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22 грудня 2006 року та Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою КМУ № 589 від 03 червня 2009 року, на присадибній ділянці будинку АДРЕСА_2 , умисно, незаконно, задля їх використання у господарських цілях без мети збуту, виростила рослини снотворного маку в кількості 170 стебел, які згідно з висновком експерта № СЕ-19/107-23/7086-НЗПРАП від 27 липня 2023 року є рослинами виду мак снотворний, що містять у своєму складі алкалоїди опію морфін та кодеїн, за що кримінальна відповідальність передбачена ч. 1 ст. 310 КК України.
Відповідно до положень частин 2, 3 статті 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Встановлено, що разом із обвинувальним актом суду подано заяву ОСОБА_3 щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеної в присутності захисника, а також матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості. Так прокурором, відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України, обвинуваченій ОСОБА_3 у присутності її захисника ОСОБА_4 роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_3 у заяві підтвердила роз'яснення їй вказаних положень та надала добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
В обвинувальному акті міститься клопотання про розгляд такого у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
При цьому судом встановлено, що потерпілі у вказаному кримінальному провадженні відсутні.
У зв'язку з тим, що відповідно до положень ч. 2 ст. 381 КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності учасників судового провадження, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів згідно ч. 4 ст. 107 цього Кодексу не здійснюється.
З урахуванням встановлених органом досудового розслідування обставин, матеріали на підтвердження яких надані суду та не оспорюються учасниками судового провадження, суд вважає доведеною вину обвинуваченої ОСОБА_3 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні (проступку) за ч. 1 ст. 310 КК України як незаконне вирощування снотворного маку у кількості 170 рослин.
При призначенні покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно зі ст. 12 КК України обвинувачена ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок.
На підставі матеріалів кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 за місцем проживання ДОП СП відділення поліції № 1 характеризується позитивно, на диспансерному обліку у лікаря психіатра/нарколога КНП «Перечинська лікарня» Перечинської міської ради не перебуває (а. к. п. 89, 93).
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченій, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченій, суд не знаходить.
Ухвалюючи вирок та вирішуючи питання про наявність у діях ОСОБА_3 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, суд приймає до уваги висновки, зазначені Верховним Судом у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 141/1201/16-к, згідно з якими вирощування конопель (снотворного маку) (ст. 310 КК України) має місце як у випадку, коли відповідні рослини спеціально висаджувалися обвинуваченим або іншою особою, так і в разі, коли вони були дикорослими, але особа доглядала за посівами, забезпечуючи їх ріст та дозрівання. Тому, на думку колегії суддів ККС ВС, під час судового розгляду об'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, була доведена, оскільки для доведення вирощування конопель не є важливим, були посаджені ці рослини обвинуваченою особою чи кимось іншим або ж чи є вони дикорослими.
Призначаючи покарання суд враховує вимоги ст. 65 КК України, за якими особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень з урахуванням його особи, ступеня тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.
В той же час згідно із ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Як роз'яснено у п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2015 року призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
У справі № 205/7091/16-к від 17 жовтня 2019 року Верховний Суд розтлумачив судову дискрецію у кримінальному судочинстві та звернув увагу на міжнародно-правове регулювання зазначеного інституту.
Так, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду, принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, враховуючи, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченої, яка позитивно характеризується за місцем проживання, щиро розкаялася у вчиненому та сприяла розкриттю кримінального правопорушення, а також відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд, задля досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, прийшов до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_3 достатньо призначити покарання у виді штрафу в межах санкції статті, за якою кваліфіковано її дії.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_3 під час досудового розслідування не обирався, клопотання про його обрання суду не подано, отже питання щодо такого судом не розглядається.
Питання речових доказів, процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження вирішуватиметься у порядку статей 100, 124, 174 КПК України.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись статтями 368, 381, 382, ч. 2 ст. 373, ст. 374 КПК України, с у д
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п'ять тисяч сто) грн.
Речові докази, а саме рослини, ззовні схожі на рослини маку снотворного, в кількості 170 (ста сімдесяти) стебел, що упаковані до двох полімерних мішків білого кольору, та знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області - знищити.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів) № СЕ-19/107-23/7086-НЗПРАП від 27 липня 2023 року у розмірі 1 434 (одна тисяча чотириста тридцять чотири) грн стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження вжиті ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 27 липня 2023 року у вигляді арешту майна - скасувати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, окрім як з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку у порядку ч. 4 ст. 382 КПК України не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий: ОСОБА_1