Справа № 544/2385/23
пров. № 1-кп/544/196/2023
Номер рядка звіту 419
ВИРОК
іменем України
25 жовтня 2023 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду по вул. Ярмарковій, 17, обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, унесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12023170580000033 від 16.01.2023 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пирятин Пирятинського району Полтавської області, без визначеного місця реєстрації мешканця, АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, утриманців не має, не працюючого, особою з інвалідністю та депутатом не являється, участі в АТО та ООС не брав, раніше судимого:
- 03.08.2023 Пирятинським районним судом Полтавської області, за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання, з іспитовим строком 1 рік,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення: начальника Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 , із боку захисту обвинуваченого ОСОБА_3 ,
УСТАНОВИВ:
09 квітня 2015 року Верховна Рада України від імені Українського народу, керуючись положеннями Загальної декларації прав людини, дбаючи про забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, прагнучи розвивати та зміцнювати незалежну демократичну, правову державу прийняла Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (далі - Закон), яким засудила комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначила правові основи заборони пропаганди їх символіки. Згідно з підпунктами "а","в","г" пункту 4 частини 1 статті 1 зазначеного Закону, символіка комуністичного тоталітарного режиму включає, зокрема: будь-яке зображення державних прапорів, гербів та інших символів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республіку складі СРСР та соціалістичних республік, що входили до її складу, крім тих, що є чинними (діючими) прапорами або гербами країн світу; прапори, символи, зображення або інша атрибутика, в яких відтворюється поєднання серпа та молота, серпа, молота та п'ятикутної зірки, плуга (рала), молота та п'ятикутної зірки; символіку комуністичної партії або її елементи. Відповідно до частини 1 статті 4 цього Закону, виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, у тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів на всій території України заборонено. Однак, у січні 2023 року ОСОБА_3 маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на поширення, шляхом продажу необмеженому колу осіб символіки, яка відповідно до ч. 4 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал - соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» є символікою комуністичного тоталітарного режиму, вирішив реалізувати футболку із написом «СССР» та гербом СРСР за 500 грн. 12.01.2023 ОСОБА_3 , реалізуючи вищезгаданий кримінально-протиправний умисел, перебуваючи за місцем свого проживання, по АДРЕСА_1 , де використовуючи власний мобільний телефон марки Galaxy AO 1 Core, моделі SM-A0/3F/DS серійний номер 58R10AP9JM, ІМЕІ: НОМЕР_1 та ІМЕІ: НОМЕР_2 , із влаштованою в ньому сім- картою оператора стільникового зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_3 , розмістив на Інтернет-сторінці оголошень «ОLХ», на власному профілю під назвою «Horosunigor» оголошення, ID НОМЕР_4 , про продаж одягу з комуністичною символікою, а саме: футболки червоного кольору із написом «СССР» та гербом «СРСР», які містять зображення комуністичної символіки, з оголошеною вартістю 500 грн., при цьому, для зворотного зв'язку, вказав номер свого мобільного телефону та місце свого знаходження. 27.01.2023 за місцем проживання ОСОБА_3 , по АДРЕСА_1 , проведено обшук. В ході обшуку вилучено футболку із написом «СССР» та гербом «СРСР», яка згідно висновку експерта № 4640 від 20.07.2023 містять зображення комуністичної символіки.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у скоєному злочині визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Додатково зазначив, що речі СРСР йому залишилися від дідуся на яких він хотів заробити кошти, шляхом продажу. Заявив клопотання про скорочений порядок судового розгляду кримінального провадження за його обвинуваченням.
Прокурор не заперечував проти такого порядку розгляду справи і суд згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, враховуючи що обвинувачений у повному обсязі визнає свою вину.
Суд, реалізуючи своє право, передбачене частиною 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, ураховуючи, що учасники судового розгляду проти цього не заперечують.
З'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 436-1 КК України, як поширення символіки комуністичного тоталітарного режиму - правильна.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочин вчинений ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 436-1 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
Відповідно до наданої прокурором інформації ОСОБА_3 на момент вчинення злочину рахується несудимим; за місцем проживання характеризується посередньо, як особа яка зловживає алкогольними напоями; у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, не має зареєстрованого місця проживання; проживає без реєстрації АДРЕСА_1 .
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно пункту 1 ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд також бере до уваги Досудову доповідь надану Лубенським районним сектором № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області, відповідно до якої у висновку зазначено, що виправлення ОСОБА_3 можливе виправлення без ізоляції від суспільства.
Враховуючи, те що ОСОБА_3 щиро розкаюється у вчиненому, суд приходить до висновку про можливість призначення йому мінімального покарання передбаченого санкцією ч. 1 ст. 436-1 КК України, яке буде необхідне та достатнє для його виправлення.
В той же час, хоча ОСОБА_3 розкаюється у вчиненому злочині, судом встановлено, що його засуджено вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 03.08.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України до п'яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненено від відбування покарання з іспитовим строком один рік, з покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.
В такому разі, відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах 1, 2, 3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про можливість обрання обвинуваченому покарання із звільненням його від відбування призначеного покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України із покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.
Питання визначення тривалості іспитового строку та обов'язків передбачених ст.ст. 75, 76 КК України є виключною компетенцією суду та вирішується ним самостійно, а тому враховуючи обставини справи, з огляду на тяжкість вчиненого злочину та його суспільну небезпеку, суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_3 іспитовий термін, з покладенням обов'язків, передбачених пп. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України для здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання.
Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
У судовому засіданні прокурор вказав, що до речових доказів: футболки із написом СССР та гербом СРСР, металеву статуетку у виді герба СССР із розміщенням на ній серпа і молота та мобільного телефону марки Galaxy A01 Core, моделі SM-A0|3F|DS серійний номер НОМЕР_5 - має бути застосована спеціальна конфіскація.
Відповідно до ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
У переліку статтей, щодо речових доказів до яких застосовується спеціальна конфіскація, відсутня ст. 436-1 КК України.
Проте, відповідно до пунктом 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України встановлено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання. В даному випадку підлягає спеціальній конфіскації мобільний телефон марки Galaxy A01 Core.
Вирішуючи питання щодо спеціальної конфіскації майна, зокрема мобільного телефону марки Galaxy A01 Core, моделі SM-A0|3F|DS серійний номер НОМЕР_5 , що передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , суд не вбачає підстав для вилучення вказаного майна у власника, з огляду на наступне.
Суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання органу державної виконавчої служби.
Відповідно до Переліку майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, що додається до Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на таке майно, що належить боржникові - фізичній особі на праві власності, необхідне для боржника, зокрема: один мобільний телефон - на особу.
Як було встановлено у судовому засіданні ОСОБА_3 інших засобів зв'язку не має. Крім того, суд вказує на те, що призначаючи покарання ОСОБА_3 із застосуванням ст. 75, 76 КК України останній будучи позбавлений засобів зв'язку, не матиме можливості належним чином виконувати обов'язки встановлені судом перед органом пробації.
Суд вважає за необхідне згідно ст.ст. 124, 126 КПК України стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведену експертизу.
Доля речових доказів вирішується згідно ст. 100 КПК України.
Цивільний позов заявлено не було.
Керуючись ст. 285, 349, 373, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-1 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без конфіскації майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення більш суворим покаранням за вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 03.08.2023 року менш суворого покарання за даним вироком, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (пять) років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробовуванням встановивши йому іспитовий строк тривалістю два роки.
Відповідно до ст. 76 КК України на звільнену від відбування покарання з випробовуванням, суд покладає такі обов'язки;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 не обирати.
Речові докази по справі: футболка із написом СССР та гербом СРСР, металева статуетка у виді герба СССР із розміщенням на ній серпа і молота, що знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів при ВП № 1 Лубенського РВП ГУ НП в Полтавській області, з набранням вироку законної сили - знищити; мобільний телефон марки Galaxy A01 Core, моделі SM-A0|3F|DS серійний номер НОМЕР_5 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 з набранням вироку законної сили - залишити останньому як власнику.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави (отримувач ГУК у Полт.обл/тг м.Пирятин/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, банк отримувача Казначейство Україна (ел.адм.подат.), код банку (МФО) 899998, номер рахунок UA128999980313020115000016573, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету-інші надходження), витрати за проведення судової мистецтвознавчої експертизи у розмірі 4779 (чотири тисячі сімсот сімдесят дев'ять) гривень 60 копійок, у кримінальному провадженні № 12023170580000033.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
Суддя ОСОБА_1