Справа № 303/8747/23
2/303/1358/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі головуючого судді Заболотного А.М.
секретар судового засідання Вагерич О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 17.08.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Дзержинського районного управління юстиції м. Харкова, актовий запис № 597. Позивач вказує на те, що спільне життя у них не склалось через відсутність взаєморозуміння, різних поглядів на сімейні відносини, сторони разом не проживають, не ведуть спільного господарства. В шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на цей час є повнолітньою. Позивач вважає, що шлюб існує тільки формально, примирення неможливе, збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, тому бажає його розірвати.
Ухвалою суду від 19.09.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено у такій строк та черговість подання заяв по суті справи.
24.10.2023 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про визнання позову. Також зазначила, що після розірвання шлюбу бажає залишити набуте прізвище « ОСОБА_3 ».
Так як учасники справи заперечень щодо можливості судового розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не висловили, тому з урахуванням положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Суд, дослідивши та перевіривши наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , шлюб між сторонами зареєстрований 17.08.2022 року відділом реєстрації актів громадянського стану Дзержинського районного управління юстиції м Харкова, актовий запис № 597.
Стаття 51 Конституції України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Крім того, суд враховує, що за змістом ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У цій справі відповідачем у заяві фактично визнано позов. Обставин, за яких визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, судом не виявлено.
Таким чином судом встановлено, що шлюб існує формально, сторони не підтримують подружніх стосунків, разом не проживають, спільного господарства не ведуть, примирення та збереження їх сім'ї є неможливим. Вказані обставини стверджуються матеріалами справи.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому позов слід задовольнити та шлюб між сторонами розірвати.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач просив суд не стягувати суму судового збору з відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 279, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст. 110-112 СК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 17.08.2002 року виконкомом відділом реєстрації актів громадянського стану Дзержинського районного управління юстиції м. Харкова, актовий запис № 597 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).
Суддя А.М. Заболотний